The Universal House of Justice

Ridván 2012

To the Bahá’ís of the World

Dearly loved Friends,

Сто років тому у пообідній час одинадцятого дня свята Різван Абдул-Баха, стоячи перед зібранням із декількох сотень людей, підняв сокиру та прорубав дерен, що вкривав ділянку для Храму в Гросс-Поінті, на півночі від Чикаго. Ті, кого запросили разом з Ним почати підготовку місця для закладки фундаменту в той весняний день, були різного походження – норвежці, індійці, французи, японці, перси, американські індіанці і багато інших. Це відбувалося так, наче Дім Поклоніння, який ще не був збудований, здійснював бажання Вчителя, які були висловлені напередодні церемонії стосовно кожної такої споруди: «щоб людство могло знайти місце зустрічі» і «щоб проголошення єдності роду людського просувалося з його відкритих дворів святості».

Ті, хто слухав Абдул-Баха під час цієї події, а також ті, хто чув Його протягом Його подорожей до Єгипту та на Захід, лише невиразно уявляли далекосяжні наслідки Його слів для суспільства з його цінностями та турботами. Чи може сьогодні хто-небудь стверджувати, що хоча б побіжно побачив щось, окрім натяку, віддаленого та неясного, на майбутнє суспільство, до виникнення якого призведе Одкровення Бахаули? Нехай ніхто не вважає, що цивілізація, до якої божественні вчення спонукають людство, виникне лише внаслідок внесення змін до існуючого порядку. Ні в якому разі. У промові, яку Він виголосив через декілька днів після того, як заклав наріжний камінь першого Храму на Заході, Абдул-Баха стверджував, що «серед наслідків прояву духовних сил буде те, що людський світ пристосується до нової соціальної форми», що «справедливість Бога виявиться через справи людей». Ці та незліченні інші висловлювання Вчителя, до яких громада бахаї повертається знову і знову в цей період столітньої річниці, поглиблюють усвідомлення величезної відстані, що відділяє суспільство у тому вигляді, в якому воно упорядковане зараз, від дивовижного бачення, яким Його Батько обдарував світ.

На жаль, незважаючи на похвальні зусилля, в кожному краї, що їх докладають люди з найкращих міркувань, працюючи заради покращення умов у суспільстві, перепони, які перешкоджають досягненню цього бачення, багатьом здаються нездоланними. Їхні сподівання зазнають крах через помилкові припущення щодо людської натури, які настільки пронизують структури та традиції більшої частини сучасного життя, що навіть набули статусу встановленого факту. Здається, що ці припущення не враховують надзвичайну скарбницю духовного потенціалу, доступну для будь-якої просвітленої душі, яка звертається до неї; замість цього, вони шукають виправдання у вадах людства, зразки яких щоденно посилюють загальне почуття відчаю. Таким чином багатошарова завіса хибних припущень затьмарює основоположну істину: стан сучасного світу віддзеркалює спотворення людського духу, але не його сутність. Мета кожного Явителя Бога – змінити як внутрішнє життя, так і зовнішні умови людства. І ці перетворення відбуваються природнім шляхом, коли зростаюча кількість людей, об’єднаних Божественними заповідями, колективно намагається розвивати духовні здібності для того, щоб зробити свій внесок у процес суспільних змін. Подібно до твердої землі, яку Вчитель скопав століття тому, домінуючі теорії нашого часу можуть, на перший погляд, здаватися непідвладними змінам, але вони, без всякого сумніву, поступово зникнуть і, завдяки «весняним зливам щедрості Бога», проростуть свіжі та прекрасні «квіти істинного розуміння».

Ми дякуємо Богу за те, що силою Його Слова, ви – громада Його Найвеличнішого Імені – розвиваєте середовища, де може розцвісти істинне розуміння. Навіть ті, хто ув’язнені заради Віри, своєю неймовірною жертовністю та стійкістю, сприяють тому, щоб «гіацинти знання та мудрості» розквітали в співчутливих серцях. По всій земній кулі палкі душі, задіяні в роботу по зведенню нового світу, систематично виконуючи положення П’ятирічного Плану. Настільки добре були усвідомлені його риси, що ми не відчуваємо потреби наводити тут подальші роз’яснення. В наших молитвах біля Порогу Всещедрого Провидіння ми просимо, щоб допомога Вишнього Сонму була послана кожному з вас на шляху втілення Плану в життя. Наше палке бажання, підкріплене свідченнями ваших відданих зусиль протягом минулого року, полягає в тому, щоб ви впевнено застосували знання, які ви набуваєте з досвіду. Зараз не час баритися; занадто багато людей все ще не знають про новий світанок. Хто як не ви може передати Божественне послання? «Богом клянуся», – стверджує Бахаула, говорячи про Справу, – «це арена прозорливості та свободи від прив’язаностей, бачення та піднесення, де ніхто не може пришпорити свого коня, окрім доблесних вершників

Милосердного, які позбулися прив’язаності до світу буття».

Коли спостерігаєш за світом бахаї в роботі, можна побачити насправді яскравий краєвид. У житті індивідуального віруючого, який понад усе бажає запросити інших до спілкування з Творцем і служити людству, можна знайти ознаки того духовного перетворення, яке призначене для кожної душі Господом цієї Епохи. У тому дусі, що оживляє діяльність будь-якої громади бахаї, спрямованого на зміцнення здатності її членів, молодих і старих, а також друзів і соратників, служити загальному благу, можна побачити ознаку того, як може розвиватися суспільство, засноване на божественних вченнях. І в тих розвинених кластерах, в яких удосталь діяльності, визначеної рамками Плану, а вимоги забезпечення узгодженості між напрямками діяльності є найбільш нагальними, адміністративні структури, що розбудовуються, пропонують проблиски, хоча й слабкі, того, як інститути Віри поступово візьмуть на себе повний спектр своїх обов'язків щодо сприяння благополуччю і прогресу людини. Тому стає очевидним, що розвиток особистості, громади та інститутів має величезні перспективи. Навіть більше того, ми з особливою радістю помічаємо, якою ніжною прихильністю та взаємною підтримкою відзначаються стосунки, що пов’язують цих трьох суб’єктів.

З іншого боку, відносини між трьома відповідними суб’єктами в світі в цілому – громадянин, держава й інститути суспільства – віддзеркалюють розлад, який характеризує бурхливий перехідний період, що його переживає людство. Не бажаючи виступати в якості взаємозалежних частин органічного цілого, вони замкнені в боротьбі за владу, яка, в кінцевому рахунку, виявляється марною. Наскільки відрізняється від цього суспільство, яке зображує Абдул-Баха у своїх численних Скрижалях та промовах, де повсякденні взаємодії, так само як і стосунки держав, визначені усвідомленням єдності людства. Відносини, пронизані цим усвідомленням, плекаються бахаї та їхніми друзями у селах і сусідствах по всьому світу; від них можна відчути чисті аромати взаємності і співробітництва, злагоди і любові. У подібних непретензійних обставинах з’являється видима альтернатива звичному для суспільства розбрату. Таким чином, стає очевидним, що людина, яка бажає виражати себе відповідально, вдумливо бере участь у консультаціях, присвячених загальному благу, і твердо відхиляє спокусу наполягати на власній думці; інститут бахаї, добре усвідомлюючи важливість злагодженої діяльності, направленої на досягнення плідних результатів, прагне не контролювати, а плекати та заохочувати; громада, яка бере на себе відповідальність за власний розвиток, визнає той неоціненний вклад у єдність, яка виникає внаслідок щиросердої участі у втіленні планів, розроблених інститутами бахаї. Під впливом Одкровення Бахаули відносини між цими трьома елементами нині наділені новим теплом, новим життям; в сукупності, вони являють собою матрицю, в межах якої світова духовна цивілізація, маючи на собі відбиток божественного натхнення, поступово досягає зрілості.

Світлу Одкровення призначено осяяти всі сфери діяльності; в кожній з них стосунки, на які спирається суспільство, мають набути нової форми; у кожній з них світ шукає приклади того, як люди повинні співіснувати одне з одним. Ми пропонуємо на ваш розгляд економічне життя людства, враховуючи його помітну роль у породженні того збурення, що охопило останнім часом велику кількість людей, де несправедливість зноситься з байдужістю, а непомірний прибуток вважається символом успіху. Настільки глибоко вкоренилося подібне згубне ставлення, що важко собі уявити, як будь-яка людина може самотужки змінити існуючі стандарти, за якими регулюються відносини у цій сфері. Але існують, певна річ, вчинки, яких бахаї неодмінно уникав би, такі як нечесність у справах або економічна експлуатація інших. Стійке дотримання божественних настанов вимагає відсутності протиріч між економічною поведінкою бахаї та його релігійними переконаннями. Застосовуючи у власному житті ті принципи Віри, які стосуються чесності та справедливості, одна душа може підтримувати стандарт набагато вище тієї низької мірки, якою світ міряє сам себе. Людство стомилося, не маючи певної моделі життя, до якої воно могло б прагнути; ми розраховуємо, що ви викохаєте громади, чиї способи життя нестимуть світу надію.

У нашому Посланні до Різвану 2001 ми відзначили, що в країнах, де процес вступу загонами досить добре розвинеться, а умови в національних громадах будуть сприятливими, ми ухвалимо заснування Будинків Поклоніння на національному рівні, поява яких стане особливістю П’ятого Періоду Епохи Становлення Віри. Сповнені радістю, ми повідомляємо, що національні Машрикуль-Азкар повинні бути зведені у двох країнах: Демократичній Республіці Конго та Папуа Новій Гвінеї. В цих країнах стан речей очевидно відповідає встановленим нами критеріям, а відгук їх народів на можливості, які створює теперішня серія Планів, справді дивовижний. Разом з будівництвом останнього з континентальних храмів у Сантьяго початок проектів із спорудження національних Будинків Поклоніння стає ще одним приємним доказом проникнення Віри Божої у ґрунт суспільства.

Можливий ще один крок. Машрикуль-Азкар, описаний Абдул-Баха як «одна з найбільш важливих установ світу», гармонійно поєднує дві основні, нероздільні грані життя бахаї: поклоніння і служіння. Єдність цих двох аспектів знаходить своє відображення і в узгодженості між особливостями Плану з точки зору побудови спільноти, зокрема, розквіт духу відданості, який знаходить своє вираження у молитовних зустрічах та освітньому процесі, що створює потенціал для служіння людству. Взаємовідношення поклоніння і служіння особливо помітно в тих кластерах по всьому світу, де розмір і життєздатність громад бахаї значно збільшилися, де є очевидною їх участь у суспільній діяльності. Деякі з цих громад були визначені майданчиками для розповсюдження набутого досвіду таким чином, щоб розвивати вміння друзів просувати підліткову програму у взаємодіючих регіонах. Здатність сприяти розвитку цієї програми, як ми вже нещодавно зазначали, у свою чергу, стимулює і розвиток гуртків та дитячих класів. Таким чином, окрім свого первісного призначення, навчальний майданчик зміцнює всю схему розширення і консолідації. Саме всередині цих кластерів в найближчі роки може розглядатися поява місцевих Машрикуль-Азкар. Із серцями, сповненими вдячності Предвічній Красі, ми раді повідомити вам, що розпочинаємо консультації з відповідними Національними Духовними Зборами стосовно зведення перших Будинків Поклоніння у кожному з наступних кластерів: Баттамбанг, Камбоджа; Біхар Шаріф, Індія; Матунда Сої, Кенія; Норте дель Каука, Колумбія і Танна, Вануату.

Для підтримки будівництва двох національних та п’ятьох місцевих Машрикуль-Азкар ми вирішили заснувати у Всесвітньому центрі бахаї Фонд Храмів на користь всіх подібних проектів. Друзі в усьому світі запрошуються жертовно робити свої внески в цей Фонд, наскільки їм дозволяють їх можливості.

Любі соратники! Земля, розрихлена рукою Абдул-Баха сто років тому, буде скопана знову ще в семи країнах, що стане прелюдією до того дня, коли в кожному місті та селищі, згідно з настановою Бахаули, буде зведено дім для поклоніння Господу. З цих Місць Ранкової Зорі Хвали Божої засяють промені Його світла та пролунають гімни Його звеличення.

- The Universal House of Justice