Має промовлятися раз на двадцять чотири години.
Хто бажає промовити цю молитву, нехай стане й обернеться до Бога, а стоячи на своєму місці, нехай погляне праворуч і ліворуч, немов очікуючи милості Господа свого — Наймилосерднішого, Співчутливого. А тоді нехай виголосить:
О Ти, Хто є Господом усіх імен і Сотворителем небес! Я благаю Тебе тими, Хто є Вранішніми Зорями невидимої Сутності Твоєї — Всевишньої, Всеславної, перетворити молитву мою на вогонь, що спалить завіси, які заступили мене від краси Твоєї, і на світло, що приведе мене до океану Присутності Твоєї.
Тоді нехай піднесе руки в благанні до Бога — нехай буде Він благословенний і піднесений — і скаже:
О Ти, Жадання світу й Коханий народів! Бачиш Ти, що обертаюся я до Тебе, і цілком позбавився прихильності до будь-кого, крім Тебе, і міцно тримаюся за поворозку Твою, рухом якої збурилося все творіння. Я — слуга Твій, о мій Господи, і син слуги Твого. Поглянь, як стою я, готовий виконувати волю Твою й бажання Твоє, і не прагну нічого іншого, крім як благовоління Твого. Я благаю Тебе Океаном милості Твоєї й Денним Світилом благодаті Твоєї: чини зі слугою Своїм так, як волієш Ти та як любо Тобі. Присягаюся могуттям Твоїм, що набагато вище за будь-які згадування та хвалу! Що б не було явлено Тобою, воно є жаданням серця мого та любо душі моїй. О Боже, мій Боже! Не зважай на сподівання мої та вчинки, ні, радше зважай на волю Свою, що охопила небеса й землю. Присягаюся Найвеличнішим Іменем Твоїм, о Ти, Господи всіх народів! Я бажав лише те, що бажав Ти, і люблю тільки те, що любиш Ти.
Нехай тоді стане на коліна та, схиливши чоло до землі, скаже:
Піднесений Ти вище за будь-чий опис Тебе, крім Твого Власного, і за розуміння Тебе будь-ким іншим, опріч як Самим Тобою.
Тоді нехай підведеться та скаже:
Зроби молитву мою, о мій Господи, водограєм життєдайних вод, якими зможу жити я, доки триває панування Твоє, і згадувати Тебе в кожному світі зі світів Твоїх.
Нехай він знову піднесе руки в благанні та скаже:
О Ти, у розлуці з Ким розтанули серця й душі та вогнем Чиєї любові весь світ було запалено! Я благаю Тебе Іменем Твоїм, яким підкорив Ти все творіння: не утримуй від мене того, що є Твоїм, о Ти, Хто панує над усіма людьми! Бачиш Ти, о мій Господи, чужинця цього, що поспішає до найпіднесенішої домівки своєї під пологом величі Твоєї й у межах милості Твоєї, і грішника цього, який шукає океану прощення Твого, і смиренного цього, що шукає двору слави Твоєї, і бідну істоту цю, яка шукає добірну перлину багатства Твого. Твоєю є влада веліти, що забажаєш. Я свідчу, що Ти — Той, Кому належить підносити хвалу за учи́ни Його, і Кого належить слухатись у наказах Його, і Кому залишатись необмеженим у веліннях Своїх.
Тоді нехай піднесе руки й тричі повторить Найвеличніше Ім’я1. А потім, спираючись долонями на коліна, хай вклониться перед Богом — нехай буде благословенний Він і піднесений — і скаже:
Бачиш Ти, о мій Боже, як дух мій розбурхався в кінцівках моїх і членах у жаданні поклонятися Тобі та в прагненні згадувати Тебе й прославляти Тебе; як засвідчує він те, що засвідчили Вуста Повеління Твого в царстві рече́ння Твого та на небесах знання Твого. Я прагну в цьому стані, о мій Господи, просити в Тебе все, що є Твоїм, щоб міг я довести бідність свою та звеличити щедрість Твою і багатство Твоє й щоб міг я проголосити безсилля своє та явити силу Твою й могуття Твоє.
Тоді нехай підведеться, двічі піднесе руки в мольбі та скаже:
Немає Бога, крім Тебе, Всемогутнього, Всещедрого. Немає Бога, крім Тебе, Промислителя, споконвіку й довіку. О Боже, мій Боже! Прощення Твоє сповнило мене сміливістю, і милість Твоя зміцнила мене, і поклик Твій пробудив мене, і благодать Твоя піднесла мене та привела до Тебе. А як ні, то хто я такий, щоб наважитися стати край брами міста близькості Твоєї або спрямувати обличчя своє в бік вогнів, що сяють з небес волі Твоєї? Бачиш Ти, о мій Господи, бідолашне створіння це, що стукає у двері милосердя Твого, і недовговічну душу цю, яка прагне ріки́ вічного життя з рук щедрості Твоєї. Твоїм є панування в усі часи, о Ти, Хто є Господом усіх імен, а моїм — зречення й добровільне підкорення волі Твоїй, о Творцю небес!
Тоді нехай тричі піднесе руки та скаже:
Величнішим є Бог за будь-кого величного!
Нехай тоді стане на коліна та, схиливши чоло до землі, скаже:
Занадто піднесений Ти, щоб хвала наближених до Тебе здійнялась до небес близькості Твоєї або щоб птахи сердець відданих Тобі досягли ворітниці брами Твоєї. Я засвідчую, що звеличений Ти понад усі якості та святіший за всі імена. Немає Бога, крім Тебе, Найпіднесенішого, Всеславного.
Тоді нехай сяде та скаже:
Я засвідчую те, що засвідчило все творіння, і Сонм вишній, і мешканці найпіднесенішого Раю, а поза ними — самі Вуста Пишноти із всеславного Обрію: Ти є Бог, немає Бога, крім Тебе, і Той, Хто був явлений, — це Прихована Таїна, Заповітний Символ, через Кого літери слова «Будь» були з’єднані та зв’язані разом. Я засвідчую, що саме Він є Тим, Чиє ім’я було визначене Пером Найвищого, і саме Він є Тим, Хто був згаданий у Книгах Бога, Господа Престолу вишнього та землі до́лішньої.
Тоді нехай стане прямо та скаже:
О Господи всього буття та Володарю всього видимого й невидимого! Відчуваєш Ти сльози мої та зітхання, що йдуть від мене, і чуєш стогін мій, і голосіння моє, і тужіння серця мого. Присягаюся могуттям Твоїм! Провини мої стримують мене від наближення до Тебе, а гріхи мої утримують мене далеко від двору святості Твоєї. Любов Твоя, о мій Господи, збагатила мене, розлука з Тобою знищила мене, а віддаленість від Тебе змучила мене. Я благаю Тебе — кроками Твоїми в цій пустелі та словами «Ось я. Ось я», що їх вимовили Обранці Твої в неосяжності цій, і подувами Одкровення Твого, і ніжними вітерцями Світанку Явлення Твого: дозволь мені споглядати красу Твою й триматися всього, що є в Книзі Твоїй.
Тоді нехай тричі повторить Найвеличніше Ім’я, нахилиться, долонями спираючись на коліна, і скаже:
Хвала Тобі, о мій Боже, за те, що допоміг Ти мені згадати Тебе й уславити Тебе, і за те, що сповістив мене про Того, Хто є Вранішньою Зорею знамень Твоїх, і спонукав мене вклонитися перед Владою Твоєю, і впокоритися перед Божественністю Твоєю, і визнати те, що промовлено було Вустами пишноти Твоєї.
Тоді нехай стане прямо та скаже:
О Боже, мій Боже! Спина моя зігнута тягарем гріхів моїх, а недбальство моє зруйнувало мене. Щоразу, коли замислююсь я над грішними вчинками своїми та добросердям Твоїм, серце тане в грудях моїх, а кров кипить у жилах. Присягаюся Красою Твоєю, о Ти, Жадання світу! Мені соромно підвести обличчя своє до Тебе, а жагливі руки мої бентежаться простягатися до небес щедрості Твоєї. Бачиш Ти, о мій Боже, як сльози мої заважають мені згадувати Тебе й звеличувати чесноти Твої, о Ти, Господи Престолу вишнього та землі до́лішньої! Благаю Тебе знаками Царства Твого й таємницями Панування Твого чинити з любими Тобі так, як личить щедрості Твоїй, о Господи всього буття, і як подобає милості Твоїй, о Царю видимого й невидимого!
Тоді нехай тричі повторить Найвеличніше Ім’я, стане на коліна, торкаючись чолом землі, і промовить:
Хвала Тобі, о наш Боже, що низпослав нам те, що привертає нас до Тебе та наділяє нас усім добрим, що дав Ти у Книгах Своїх і Писаннях. Захисти нас, молимо Тебе, о мій Господи, від безлічі марних фантазій і суєтних уявлень. Ти, істинно, Могутній, Всевідець.
Тоді нехай підведе голову, сяде та скаже:
Я засвідчую, о мій Боже, те, що засвідчили Обранці Твої, і визнаю те, що визнали мешканці найпіднесенішого Раю й ті, хто зібрався навколо могутнього Престолу Твого. Царства землі та небес — Твої, о Господи світів!
«Є три щоденні обов’язкові молитви… Вірянин може цілком вільно вибирати будь-яку з цих трьох молитов, але обов’язково мусить промовити одну з них і дотримуватися зазначених для неї особливих приписів».
– З листа, написаного від імені Шоґі Еффенді
«Під “ранком”, “полуднем” і “вечором”, згаданими у зв’язку з обов’язковими молитвами, маються на увазі, відповідно, проміжки між сходом сонця й полуднем, між полуднем і заходом сонця та від заходу сонця впродовж двох годин після нього».
Я засвідчую, о мій Боже, що Ти створив мене, щоб пізнати Тебе й поклонятися Тобі. Я свідчу в цю хвилину про своє безсилля і Твою могутність, про свою вбогість і Твоє багатство.
Немає іншого Бога, крім Тебе, — Допомоги в небезпеці, Самосущого.
Має промовлятися щоденно: уранці, опівдні та ввечері.
Хто хоче помолитися, нехай умиє руки, а поки миє, нехай промовляє:
Зміцни руку мою, о мій Боже, аби тримала вона Книгу Твою з такою непохитністю, щоб воїнства світу не мали влади над нею. Тож убережи її від того, аби не торкалася вона того, що їй не належить. Ти, воістину, Всемогутній, Можновладний.
А вмиваючи обличчя, нехай скаже:
Я обернув обличчя своє до Тебе, о мій Господи! Осяй його світлом лику Твого. Захисти його від обернення до будь-кого, крім Тебе.
Тоді нехай стане та, обернувшись у бік Кібли (Місце Обожнення, тобто Бахджі, Акка), скаже:
Бог свідчить, що немає іншого Бога, крім Нього. Йому належать царства Одкровення й творіння. Він, істинно, явив Того, Хто є Вранішньою Зорею Одкровення, Хто говорив на горі Синай, через Кого осяявся Найвищий Обрій, а Древо Лот, за яке немає проходу, заговорило й через Кого всім, хто на небесах і на землі, проголошено поклик: «Ось прийшов Той, Хто володіє всім. Земля і небеса, слава і влада належать Богу, Господу всіх людей і Володарю Престолу вишнього та землі до́лішньої!»
Потім нехай вклониться, спираючись долонями на коліна, і скаже:
Піднесений Ти вище від хвали моєї та хвали всіх, хто поруч зі мною, вище від опису мого й опису всіх, хто на небесах, і всіх, хто на землі!
Після цього, стоячи з піднятими до обличчя долонями, нехай скаже:
Не розчаруй, о мій Боже, того, хто в благанні вхопився пальцями за окрай милосердя Твого та благодаті Твоєї, о Ти, Хто Наймилосердніший з тих, що виявляють милосердя!
Тепер нехай сяде та скаже:
Я свідчу про єдність Твою й одність, і що Ти є Бог, і що немає іншого Бога, опріч Тебе. Ти, воістину, явив Справу Свою, виконав Завіт Свій і широко відчинив двері благодаті Своєї для всіх, хто мешкає на небесах і на землі. Благословення і мир, вітання і слава спочивають на любих Твоїх, кого зміни й випадковості світу не утримали від обернення до Тебе та хто віддав усе своє, сподіваючись отримати те, що є Твоїм. Ти, істинно, Той, Хто незмінно прощає, Всещедрий.
(Якщо хтось вирішить замість довгого вірша промовити такі слова: «Бог засвідчує, що немає іншого Бога, крім Нього, — Допомоги в Небезпеці, Самосущого» — цього буде достатньо. Так само достатньо буде, якщо в положенні сидячи він вирішить промовити такі слова: «Я свідчу про єдність Твою й одність, і що Ти є Бог, і що немає іншого Бога, опріч Тебе».)
Слава Тобі, о мій Боже! Ти чуєш, як ті, хто палко любить Тебе, тужать через розлуку з Тобою й ті, хто визнав Тебе, ридають, адже віддалені від присутності Твоєї. О мій Господи, відчини назовні перед обличчями їхніми браму милості Своєї, аби могли вони ввійти до неї з дозволу Твого та згідно з волею Твоєю, і стати перед престолом величі Твоєї, і почути слова мови Твоєї, й осяятися блиском світла лику Твого.
Можний Ти чинити те, що любо Тобі. Ніхто не здатен усто́яти перед силою верховного могуття Твого. Одвіку був Ти єдиним, ніхто не міг зрівнятися з Тобою, і навіки залишатимешся Ти вищим за будь-яку думку чи будь-який опис Тебе. Тож змилуйся над слугами Своїми — благодаттю Своєю та щедрістю — і не утримуй їх від берегів океану близькості до Тебе. Якщо залишиш Ти їх, хто ж допоможе їм? І якщо віддалиш Ти їх від Себе, хто ж виявлятиме ласку до них? Немає в них іншого Господа, крім Тебе, немає нікого, кому поклонятися, опріч саме Тебе. Будь же до них великодушним —щедрою милістю Своєю.
Ти, істинно, Той, Хто вічно прощає, Найспівчутливіший.
Воістину, я — слуга Твій, о мій Боже, убогий Твій, і Твій прохач, і нещасне створіння Твоє. Я прийшов до брами Твоєї в пошуках прихистку Твого. Ніде не знайшов я вдоволення, крім як у любові до Тебе, ані втіхи, крім як у згадуванні Тебе, ані наснаги, крім як у покорі Тобі, ані радості, крім як у близькості до Тебе, ані спокою, крім як у возз’єднанні з Тобою, незважаючи на те, що усвідомлюю я: усі створіння відмежовані від піднесеного Єства Твого та все творіння позбавлене доступу до найглибшої Сутності Твоєї. Щоразу, коли намагаюся наблизитись до Тебе, не бачу я в собі нічого, крім знаків милості Твоєї, і не зрю нічого у своєму єстві, крім виявів ніжної турботи Твоєї. Як може той, хто є лише створінням Твоїм, шукати возз’єднання з Тобою та досягти присутності Твоєї, коли ніщо зі створеного повік не зможе приєднатися до Тебе й ніхто не спроможний осягнути Тебе? Як може смиренний слуга визнати Тебе й піднести Тобі хвалу, незважаючи на те, що визначив Ти для нього прояви панування Свого та пречудові свідчення верховної влади Своєї? Тож кожне створіння засвідчує, що не допущене до святилища присутності Твоєї через обмеження, накладені на внутрішню сутність його. Однак, беззаперечно, вплив привабності Твоєї був одвічно властивий сутностям витворів Твоїх, хоча те, що годиться освяченому двору провиді́ння Твого, піднесене вище меж досяжності всього творіння. Це свідчить, о мій Боже, про повне безсилля моє уславити Тебе та виявляє цілковиту неспроможність мою висловити вдячність Тобі, навіть більше — досягти визнання божественної єдності Твоєї чи спромогтися сягнути явних знаків хвали Тобі, святості Твоєї та слави. Ні, присягаюся могуттям Твоїм, не жадаю я нічого, крім Тебе Самого, і не шукаю нікого, опріч Тебе.
О мій Боже! Немає нікого, крім Тебе, аби вгамувати біль душі моєї, і Ти —найвище прагнення моє, о мій Боже. Серце моє не поєднане ні з ким, крім Тебе й тих, кого любиш Ти. Я врочисто проголошую, що і життя моє, і моя смерть — заради Тебе. Воістину, Ти — незрівнянний та не маєш нікого за товариша.
О мій Господи! Я благаю Тебе простити мене за те, що закрився я від Тебе. Славою Твоєю та величчю присягаюся, не зміг я гідно визнати Тебе та вшанувати Тебе, тоді як Ти сповістив мене про Самого Себе й покликав мене згадувати Тебе, як це годиться положенню Твоєму. Нестерпний біль спіткав би мене, о мій Господи, якби поставився Ти до мене, зваживши на просту́пки мої та про́гріхи. Не знаю я жодного помічника, крім Тебе. Не маю я жодного прихистку, до якого міг би полинути по порятунок, опріч Тебе. Жодне зі створінь Твоїх не наважиться клопотати перед Тобою Самим без дозволу Твого. Міцно тримаюсь я любові Твоєї край двору Твого та, згідно з велінням Твоїм, ревно молюся Тобі, як це годиться славі Твоїй. Я благаю Тебе почути заклик мій, як Ти й обіцяв мені. Воістину, Ти — Бог; немає Бога, крім Тебе. Самостійний та самодостатній, Ти є незалежним від усіх створінь. Ні відданість тих, хто любить Тебе, не може принести користі Тобі, ані злодіяння невірних не можуть зашкодити Тобі. Воістину, Ти — мій Бог, Той, Хто ніколи не зрадить обітниці Своєї.
О мій Боже! Я покірно молю Тебе свідченнями прихильності Твоєї: дозволь мені наблизитись до піднесених висот святої присутності Твоєї та захисти мене, щоб не схилився я до підступних натяків на будь-що інше, крім Тебе. Спрямуй кроки мої, о мій Боже, до прийнятного й любого Тобі. Закрий мене — могуттям Своїм — від шаленства люті Твоєї та кари й утримай мене від вступу до осель, небажаних для Тебе.
О Господи, мій Боже та Прихисток мій у моїй біді! Мій Щит і Захист мій у моїх скорботах! Мій Притулок і Пристановище в час скрути, а в моїй самотності — Супутник мій! У моєму горі — моя Розрада, а в моїй самоті — сповнений любові Товариш! Той, Хто усуває муки страждань моїх і Той, Хто дарує прощення за гріхи мої!
Я цілковито обертаюсь до Тебе, палко благаючи Тебе всім серцем своїм, розумом своїм і язиком, захистити мене від усього, що йде всупереч волі Твоїй у цей цикл — цикл божественної єдності Твоєї, — й очистити мене від усякої нечистоти́, що заважатиме мені шукати — бездоганно чистим і незаплямленим — затінку дерева милості Твоєї.
Змилуйся, О Господи, над слабкими, зціли хворих і втамуй нестерпну спрагу.
Звесели серце, у якому жевріє вогонь любові Твоєї, і роздмухай його полум’ям небесної любові Своєї та духа.
Укрий скинії божественної єдності покровом святості й увінчай чоло моє короною прихильності Своєї.
Осяй обличчя моє блиском небесного світила щедрості Своєї та милостиво допоможи мені прислужитися край святого порога Твого.
Дай серцю моєму наповнитись по вінця любов’ю до створінь Твоїх і дозволь, аби міг я стати знаком милості Твоєї, символом милосердя Твого, тим, хто сприяє злагоді серед любих Тобі, бути відданим Тобі, словами споминати Тебе й забути про себе, але вічно пам’ятати про те, що Твоє.
О Боже, мій Боже! Не полишай мене ніжних вітерців прощення Твого та милосердя й не позбавляй мене джерел допомоги Твоєї та прихильності.
Під покровом Твоїх крил захисту дозволь мені укритися й поглянь на мене зором всезахисного ока Свого.
Звільни язик мій, аби проголошувати ім’я Твоє серед народу Твого, щоб міг голос мій гучно лунати на великих зібраннях і щоб із вуст моїх міг линути потік хвали Тобі.
Ти, воістину, Милостивий, Могутній, Всеможний.
Він — Співчутливий, Всещедрий! О Боже, мій Боже! Бачиш Ти мене, знаєш Ти мене; Ти — Прихисток мій і Пристановище моє. Нікого не шукаю я та не шукатиму, крім Тебе; жодним шляхом не йду та не йтиму, крім як шляхом любові Твоєї. Похмурої ночі відчаю око моє повертається — в очікуванні та сповнене надії — у бік світанку безмежної прихильності Твоєї, і в час ранкової зорі засмучена душа моя відроджується й отримує силу в згадуванні краси Твоєї й досконалості. Той, кому допомагає милість благодаті Твоєї, — най би він був лише краплиною — стане безмежним океаном, і найдрібніший атом, якому допомагає вияв ніжної турботи Твоєї, сяятиме, наче яскрава зірка.
Укрий захистом Своїм, о Ти, Духу чистоти, Ти, Хто є Всещедрим Хлібодаром, цього зачарованого й охопленого полум’ям слугу Свого. Допоможи йому — у цьому світі буття — залишатися непохитним і твердим у любові до Тебе та дозволь, аби цей птах зі зламаним крилом досяг укриття й прихистку в божественному гнізді Твоєму на небесному дереві.
О мій Боже, мій Господарю, Ціле мого жадання! Ось слуга Твій, що прагне спочивати в прихистку милості Твоєї та прихилити голову під пологом благодаті Твоєї, благаючи про опіку Твою й захист Твій.
Я молю Тебе, о мій Господи, невсипущим оком Твоїм: убережи очі мої від споглядання будь-кого, крім Тебе. І зміцни зір їхній, аби могли вони розрізнити знаки Твої та споглядати Обрій Одкровення Твого. Ти — Той, перед одкровеннями Чиєї всеможності затремтіла сама сутність сили.
Немає іншого Бога, опріч Тебе, Всемогутнього, Підкорювача всього, Безумовного.
Як можу я наважитись поринути в сон, о Боже, мій Боже, коли недремними є очі тих, хто прагне до Тебе, — через їхню розлуку з Тобою, і як можу я прилягти спочивати, коли душі закоханих у Тебе вкрай змучені, адже віддалені від присутності Твоєї?
Я вклав, о мій Боже, дух свій і єство своє цілком у правицю могуття Твого й захисту, і я кладу голову свою на подушку владою Твоєю й підводжу її згідно з волею Твоєю та благоволінням Твоїм. Ти, істинно, Охоронитель, Покровитель, Всемогутній, Можновладний.
Присягаюся могуттям Твоїм! Я не прошу нічого, коли сплю або не сплю, крім того, що бажаєш Ти. Я — Твій слуга, і я у Твоїх руках. Тож милостиво допоможи мені чинити те, що проллє пахощі благовоління Твого. Саме це, істинно, — моя надія й надія тих, хто насолоджується близькістю до Тебе. Хвала Тобі, о Господи світів!
О Ти, Чиї випробування — цілющі ліки для тих, хто наближений до Тебе, Чий меч — палке жадання всіх тих, хто любить Тебе, Чий спис — наймиліше бажання тих сердець, що прагнуть до Тебе, Чиє веління — єдина надія тих, хто визнав істину Твою! Я благаю тебе — божественною солодкістю Твоєю та величчю слави лиця Твого: низпошли нам з обителей Твоїх вишніх те, що дасть нам змогу наблизитися до Тебе. І зміцни поступ наш у справі Твоїй, о мій Боже, і просвіти серця наші сяйвом знання Твого, й осяй душі наші яскравим блиском імен Твоїх.
Слава Тобі, о мій Боже! Якби не страждання, що їх зазнають на стезі Твоїй, то як можна було б упізнати тих, хто істинно любить Тебе; і якби не випробування, що їх терплять заради любові до Тебе, як можна було б виявити положення тих, хто жадає Тебе? Могуття Твоє — мені за свідка! Супутниками тих, хто обожнює Тебе, є сльози, які проливають вони; і розрадниками тих, хто прагне до Тебе, є стогони, які видають вони; і трапезою для тих, хто поспішає зустріти Тебе, є уламки їхніх розбитих сердець.
Якою ж солодкою є для мене гіркота смерті, якої зазнає́ш на стезі Твоїй, і якими ж дорогоцінними в судженні моєму є стріли ворогів Твоїх, на які наражаєшся задля звеличення слова Твого! Дай мені напитися досхочу — у Справі Твоїй, о мій Боже, — чого б не бажав Ти, і низпошли мені — у любові Своїй — усе, що призначив Ти. Славою Твоєю присягаюся! Я жадаю лише того, чого жадаєш Ти, і ціную лише те, що цінуєш Ти. На Тебе я цілком покладаюся повсякчас і Тобі цілком довіряюся.
Нехай повстануть помічниками цього Одкровення, я благаю Тебе, о мій Боже, ті, кого зараховано буде до гідних імені Твого та владарювання Твого, аби могли вони згадувати мене поміж створіннями Твоїми та піднести прапори перемоги Твоєї у Твоєму краю.
Можний Ти чинити те, що любо Тобі. Немає Бога, крім Тебе, Допомоги в Небезпеці, Самосущого.
Слався ж Ти, о Господи мій Боже! Кожна прониклива людина засвідчує верховну владу Твою й панування Твоє, і кожне прозірливе око сприймає пишноту величі Твоєї та непереборну силу могуття Твого. Вітри випробувань безсилі утримати тих, хто насолоджується близькістю до Тебе, від того, щоб обернути обличчя своє до обрію слави Твоєї, і бурі негод не здатні відвернути чи завадити тим, хто цілком і повністю відданий волі Твоїй, наблизитися до двору Твого.
Здається мені, що світоч любові Твоєї горить у серцях їхніх і світло ніжності Твоєї запалене в їхніх грудях. Негоди не здатні відсторонити їх від Справи Твоєї, і примхи долі ніколи не зможуть віддалити їх від того, що любо Тобі.
Я покірно благаю Тебе, о мій Боже, — ними та зітханнями, що линуть з їхніх сердець у їхній розлуці з Тобою: убережи їх від підступності ворогів Твоїх і живи душі їхні тим, що призначив Ти для любих Тобі, на кого не зійде страх і кого не пригнітить горе.
Розвій мій смуток щедрістю Своєю та великодушністю, о Боже, мій Боже, і прожени страждання мої верховною владою Своєю та могуттям Своїм. Ти бачиш, о мій Боже, що обернувся я обличчям до Тебе в час, коли скорботи оточили мене зусібіч. Я благаю Тебе, о Ти, Хто є Господом усього сущого та перевершує все видиме й невидиме, Іменем Твоїм, яким упокорив Ти серця та душі людські, і високими хвилями Океану милосердя Твого та блиском Денного Світила щедрості Твоєї: зарахуй мене до тих, кому абсолютно ніщо не завадило обернутися обличчям до Тебе, о Ти, Господи всіх імен і Сотворителю небес!
Ти зриш, о мій Господи, усе те, що випало на долю мою в дні Твої. Я молю Тебе Тим, Хто є Вранішньою Зорею імен Твоїх і Серцем Світання якостей Твоїх: визнач для мене те, що дасть змогу мені повстати, аби служити Тобі та звеличувати чесноти Твої. Ти, воістину, Всемогутній, Можновладний, Той, Хто завжди відповідає на молитви всіх людей!
І, зрештою, я благаю Тебе світлом лику Твого: благослови справи мої, і викупи борги мої, і вдовольни потреби мої. Ти — Той, Чию силу та Чию владу засвідчує кожен язик і Чию велич та Чиє панування визнає кожне серце, наділене розумінням. Немає Бога, крім Тебе, Хто чує та готовий відповісти.
Звеличений та уславлений Ти, о мій Боже!
Я благаю Тебе зітханнями тих, хто любить Тебе, і сльозами, пролитими тими, хто жадає узріти Тебе: не утримуй від мене ніжні милості Свої в День Твій і не позбавляй мене наспівів Голубки, яка звеличує єдиність Твою у світлі, що ллється від лику Твого. Я — той, хто страждає, о Боже! Узри, як міцно тримаюсь я Імені Твого — «Той, Хто володіє всім». Я — той, хто неодмінно обернеться на тлін; узри, як ухопився я за Ім’я Твоє — «Нетлінний». І молю Тебе Самим Тобою, Піднесеним, Найвищим: не полишай мене на самого себе та на прагнення порочних схильностей. Тримай руку мою рукою сили Своєї, і врятуй мене з глибин фантазій моїх і суєтних уявлень, і очисть мене від усього, що огидне Тобі.
Сподоби мене цілком обернутися до Тебе, цілковито покластися на Тебе, прагнути до Тебе як до Прихистку свого й линути до лику Твого. Ти, воістину, Той, Хто — силою могуття Свого — чинить те, що бажає, і наказує — владою волі Своєї — те, що воліє. Ніхто не здатен опиратися впливу веління Твого; жоден не може змінити перебіг призначеного Тобою. Ти, істинно, Всемогутній, Всеславний, Найщедріший.
Чи є інший, Хто усуває труднощі, крім Бога? Скажи: Хай славиться Бог! Він є Бог! Усі — слуги Його, і всі твердо тримаються Його веління!
Добре відомо Тобі, о мій Боже, що нещастя потоком пролилися на мене зусібіч і ніхто не здатен розвіяти чи трансмутувати їх, крім Тебе. Я впевнений, з любові моєї до Тебе, що ніколи не допустиш Ти, аби нещастя спіткали будь-яку душу, якщо не бажатимеш піднести її положення в небесному Раю Своєму та зміцнити серце її в цьому земному житті бастіоном всеохопної сили Твоєї, аби душа ця не схилялася до суєти світу цього. І справді, добре відомо Тобі, що за будь-яких умов цінуватиму я згадування Тебе набагато більше, ніж володіння всім, що на небесах і на землі.
Зміцни серце моє, о мій Боже, у покорі Тобі та в любові до Тебе, і дозволь мені бути вільним від усієї юрби ворогів Твоїх. Воістину, присягаюся славою Твоєю, що не прагну нічого, крім Тебе Самого, і не жадаю нічого, опріч милосердя Твого, і не страшуся нічого, крім правосуддя Твого. Я благаю Тебе простити мене й тих, кого кохаєш Ти, так, як любо Тобі. Воістину, Ти — Всемогутній, Щедрий.
Безмірно піднесений Ти, о Господи небес і землі, над хвалою всіх людей; і нехай буде мир вірним слугам Твоїм і слава буде Богу, Господу всіх світів.
Я заклинаю Тебе могуттям Твоїм, о мій Боже!
Не дай лихові спіткати мене в часи випробувань і в миті недбайливості вірно скеровуй кроки мої наснагою Своєю. Ти — Бог, можний Ти чинити те, що бажаєш. Ніхто не здатен протистояти Волі Твоїй чи перешкоджати здійсненню Задуму Твого.
О Господи! Ти — Той, Хто усуває будь-яке страждання та розвіює всі скорботи. Ти — Той, Хто змушує відступити будь-яке нещастя та звільняє кожного поневоленого, Спаситель кожної душі. О Господи! Даруй порятунок милістю Своєю та зарахуй мене до тих із слуг Своїх, що отримали спасіння.
Він — Цілитель, Той, Кого достатньо, Помічник, Той, Хто все прощає, Всемилосердний.
Я закликаю до Тебе, о Піднесений, о Вірний, о Славний! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Вседержителю, о Наснажувачу, о Судіє! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Незрівнянний, о Вічний, о Єдиний! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Найуславленіший, о Святий, о Зараджувачу! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Всевіду́щий, о Наймудріший, о Найвеличніший! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Поблажливий, о Величний, о Повелителю! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Коханий, о Завітний, о Чарівливий! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Наймогутніший, о Той, Хто підтримує, о Можний! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Велителю, о Самосущий, о Всевідцю! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Духу, о Світочу, о Найявніший! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Ти, Найчастіше згадуваний усіма, о Ти, Знаний усіма, о Ти, Прихований від усіх! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Втаємничений, о Тріумфаторе, о Дарувальнику! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Всемогутній, о Той, Хто підтримує в скруті, о Той, Хто втаємничує! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Творителю, о Вдовольнителю, о Викорінювачу! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Життєдайний, о Згромаджувачу, о Той, Хто підносить у височінь! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Вдосконалювачу, о Вільний від тенет, о Щедрий! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Добродійнику, о Стримувачу, о Творителю! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Найнедосяжніший, о Прекрасний, о Щедродайний! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Справедливий, о Милостивий, о Великодушний! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Підкорювачу всього, о Вічно Сущий, о Найбільший Відателю! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Пишний, о Древній Днями, о Благий! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Добре Пильнований, о Господи Радості, о Жаданий! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Ти, Добрий до всіх, о Ти, Співчутливий до всіх, о Найдоброзичливіший! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Пристановище для всіх, о Прихистку для всіх, о Охоронцю всього сущого! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Ти, Допомого всім у скруті, о Ти, Той, Кого благають усі, о Живодайний! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Відкривачу, о Руйнівнику, о Найбільший Милостивцю! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Ти, моя Ду́ше, о Ти, мій Коханий, о Ти, моя Віро! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Втамовувачу спраги, о Неосяжний Господи, о Найдорогоцінніший! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Найвеличніше Згадування, о Найшляхетніше Ім’я, о Найдревніший Шля́ху! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Найуславленіший, о Пресвятий, о Звеличений! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Визволителю, о Раднику, о Рятівнику! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Друже, о Лікарю, о Полонителю! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Славо, о Красо́, о Щедрий! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Найнадійніший, о Найкращий Коханий, о Господи Світанку! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Натхненнику, о Той, Хто сповнює радістю, о Той, Хто дає Насолоду! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Господи Щедрості, о Найспівчутливіший, о Наймилостивіший! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Постійний, о Життєдавцю, о Початку всього Буття! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Ти, Хто пронизує все суще, о Всевидющий Боже, о Господи Рече́ння! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Явлений, але Прихований, о Невидимий, але Знаний, о Споглядачу, Якого шукають усі! Ти Достатній, Ти Зцілющий, Ти Cущий, о Cущий Ти!
Я закликаю до Тебе, о Ти, Хто позбавляє життя Закоханих, о Господи милості до нечестивих!
О Той, Кого достатньо, закликаю до Тебе, о Той, Кого достатньо!
О Цілителю, закликаю до Тебе, о Цілителю!
О Той, хто є Сущим, закликаю до Тебе, о Той, хто є Сущим!
Ти Вічно Сущий, о Сущий Ти!
Звеличений Ти, о мій Боже! Молю Тебе великодушністю Твоєю, якою широко відкрилися портали щедрості та милості Твоїх, якою Храм Святості Твоєї утвердився на престолі вічності, і милосердям Твоїм, через яке запросив Ти всі створіння до столу щедрот і дарів Своїх, і милістю Твоєю, через яку відповів Ти — у Собі Самому словом Своїм «ТАК!» від імені всіх на небесах і на землі — у час, коли відкрилися повновладдя Твоє та велич Твоя, на світанні, коли явлено було могуття панування Твого. І знов молю Тебе цими найпрекраснішими іменами, цими найшляхетнішими та найдосконалішими якостями, і Найпіднесенішим Згадуванням Тебе, і чистою та бездоганною Красою Твоєю, і потаємним Світлом Твоїм у найпотаємнішому шатрі, і Іменем Твоїм, убраним у шати страждань, щоранку та щовечора: захисти носія цієї благословенної Скрижалі, і того, хто промовляє її, і того, хто натрапить на неї, і того, хто йде повз будинок, де вона є. До того ж зціли нею будь-якого хворого, немічного й убогого від усякого страждання та лиха, від усякої огидної недуги та скорботи й направ нею всякого, хто забажає стати на стежини проводу Твого та шляхи прощення й милості Твоїх.
Ти, воістину, Владний, Вседостатній, Зцілющий, Захисник, Дарувальник, Співчутливий, Великодушний до всього сущого, Всемилосердний.
Що ж до справ його, нехай повторить він дев’ятнадцять разів: «Бачиш Ти, о мій Боже, що я зрікся всього, крім Тебе, і припадаю до Тебе. Тож скеровуй мене в усіх справах моїх до того, що є корисним для мене, задля слави Справи Твоєї та піднесеності положення любих Тобі». Нехай потім поміркує він над цим питанням і зробить те, що спаде на думку. Цей запеклий опір ворогів дійсно поступиться місцем щонайбільшому розквіту.
О Ти, Чиє лице — предмет мого поклоніння, Чия краса — мій храм, Чия обитель — моя мета, хвала Кому — моя надія, Чиє провиді́ння — мій супутник, Чия любов — причина мого існування, згадування Кого — моя втіха, Чия близькість — моє жадання, Чия присутність — моя найпалкіша мрія та найпіднесеніше прагнення, я благаю Тебе не утримувати від мене того, що призначив Ти для обраних серед слуг Своїх. Тож наділи мене благом цього світу та світу наступного.
Ти, істинно, Цар над усіма людьми. Немає Бога, крім Тебе, Того, Хто незмінно прощає, Найвеликодушнішого.
Мій Боже, мій Обожнюваний, мій Царю, моє Жадання! Якою мовою можу я висловити вдячність свою Тобі? Я був недбалим — Ти пробудив мене. Я відвернувся від Тебе — Ти милостиво допоміг мені обернутися до Тебе. Я був неначе мертвий — Ти надав мені сил водою життя. Я був змертвілим — Ти оживив мене небесним потоком слів Твоїх, що пролилися з-під Пера Всемилосердного.
О Божественне Провиді́ння! Усе буття породжене благодаттю Твоєю, не позбавляй його вод щедрості Твоєї та не утримуй його від океану милосердя Твого. Я благаю Тебе — допомагай мені та підтримуй мене повсякчас і за будь-яких обставин, і жадаю я прадавньої ласки Твоєї з небес милості Твоєї. Ти, істинно, Господь щедрості та Вседержитель царства вічності.
Що ж до засобів існування, маєш ти, цілковито покладаючись на Бога, зайнятися певним видом діяльності. Він безперечно низпошле тобі з небес милості Своєї те, що призначено тобі. Він дійсно є Богом могуття та влади.
Подякуй Богові за те, що лист твій досяг присутності цього В’язня та що від Престолу божественної влади явлено було відповідь і надіслано тобі. Це — безмірне благословення, яким удостоїв Бог. І, хоча не є очевидним нині, невдовзі стане воно таким. Належить тобі сказати:
Нехай звеличене буде Ім’я Твоє, о Господи мій Боже! Я той, хто обернув обличчя своє до Тебе та цілковито поклався на Тебе. Я благаю Тебе — Іменем Твоїм, завдяки якому сколихнувся океан рече́ння Твого та здійнялися вітерці знання Твого: дозволь, аби міг я отримати милостиву допомогу служити Справі Твоїй та натхнення згадувати й славити Тебе. І низпошли мені з небес щедрості Своєї те, що вбереже мене від будь-кого, крім Тебе, і принесе мені користь у всіх світах Твоїх.
Воістину, Ти — Владний, Недосяжний, Верховний, Той, Хто відає, Мудрий.
Нехай звеличене буде Ім’я Твоє, о Господи наш Боже! Ти, істинно, Той, Хто відає про все невидиме. Признач для нас те благо, яке всеохопне знання Твоє може відміряти. Ти — повновладний Господь, Всемогутній, Найкоханіший.
Уся хвала нехай Тобі буде, о Господи! Ми проситимемо милості Твоєї у визначений День і цілковито покладатимемось на Тебе — Того, Хто є нашим Господом. Слався ж Ти, о Боже! Обдаруй нас тим, що добре та належне, аби могли ми звільнитися від усього, крім Тебе. Воістину, Ти — Господь усіх світів.
О Боже! Винагороди тих, хто стійко тримається в дні Твої, укріпи серця їхні, щоб могли вони неухильно йти шляхом Істини. Наділи їх, о Господи, такими чудовими дарами, які дали б їм змогу отримати доступ до блаженного Раю Твого. Піднесений Ти, о Господи Боже! Дозволь небесним благословенням Твоїм зійти на ті домівки, мешканці яких увірували в Тебе. Воістину, неперевершений Ти в низпосиланні божественних благословень. Направ, о Боже, такі воїнства, що принесуть перемогу вірним слугам Твоїм. Ти дійсно надаєш форми всьому сущому силою веління Свого, як любо Тобі. Ти, істинно, Вседержитель, Творець, Всемудрий.
Скажи: Бог дійсно Сотворитель усього. Він щедро надає підтримку тим, кому забажає. Він — Творець, Початок усього сущого, Творитель, Він — Всемогутній, Сотворитель, Всемудрий. Він — Той, Кому належать неперевершені титули по всіх небесах і землі та по всьому, що розкинулося між ними. Усі тримаються веління Його, і всі мешканці землі та небес підносять хвалу Йому, і до Нього всі повернуться.
О мій Боже, Господи мій і мій Володарю! Я зрікся рідні своєї та прагну завдяки Тобі стати незалежним від усіх, хто мешкає на землі, і завжди готовий прийняти те, що гідне похвали в баченні Твоєму. Наділи мене таким благом, що зробить мене незалежним від усього, крім Тебе, та обдаруй мене щедрою часткою безмежних милостей Твоїх. Воістину, Ти — Господь невичерпної благодаті.
Господи! Нещасні ми — обдаруй нас ласкою Твоєю, бідні — наділи нас часткою від океану багатства Твого, нужденні — задовольни нас, принижені — дай нам славу Твою. Птахи, що в повітрі, і тварини, що в луках, одержують їжу від Тебе, а всі істоти живляться від опіки Твоєї та ніжної турботи.
Не позбавляй цього слабкого чудесної милості Твоєї та могуттям Своїм удостой цю безпорадну душу щедрості Твоєї.
Дай нам хліб наш щоденний та обдаруй нас примноженням необхідного для життя, аби могли ми не залежати ні від кого, крім Тебе, іти шляхами Твоїми та проголошувати таємниці Твої. Ти — Всемогутній, і Сповнений любові, і Хлібодар для всього людства.
О Ти, ласкавий Господи! Ми слуги Порога Твого, що знайшли укриття край святих Дверей Твоїх. Не шукаємо ми ніякого іншого притулку, крім цього могутнього стовпа, ні від чого не очікуємо прихистку, крім охорони Твоєї. Захисти ж нас, благослови нас, підтримай нас, зроби нас такими, щоб любили ми тільки благовоління Твоє, промовляли лише хвалу Тобі; аби йшли ми тільки шляхом істини; аби так збагатилися ми, щоб не потребували нічого, крім Тебе, і отримували дари з моря благодіяння Твого; щоб завжди прагнули ми звеличувати Справу Твою та поширювати по всіх усюдах солодкі пахощі Твої; аби забули ми про себе й були захоплені лише Тобою; щоб зреклися ми всього іншого й були поглинуті тільки Тобою.
О Ти, Хлібодаре, о Ти, Той, Хто прощає! Даруй нам ласку Твою й ніжну турботу, дари Твої та щедроти й підтримай нас, аби досягти нам мети. Ти-бо Владний, Удатний, Той, Хто відає, Провидець. Воістину, Ти — Великодушний, воістину, Ти — Всемилосердний, воістину, Ти — Той, Хто незмінно прощає, Той, Кому належить каяття, Той, Хто пробачає навіть найтяжчі гріхи.
Не прибирай, о Господи, святкового столу, що був накритий в Ім’я Твоє, і не гаси полум’я, що горить, запалене незгасимим вогнем Твоїм. Не утримуй від плину ту животворну воду Твою, що шепоче мелодію слави Твоєї та згадування Твого, і не позбавляй слуг Своїх запаху солодких пахощів Твоїх, що линуть від аромату любові Твоєї.
Господи! Перетвори прикрі турботи святих Своїх на полегкість, негоди їхні — на розраду, смуток їхній — на блаженну радість, о Ти, Хто міцно тримає в руці Своїй повіддя всього людства!
Ти, воістину, Один, Єдиний, Могутній, Всевідець, Всемудрий.
Із запашних потоків вічності Твоєї дай мені втамувати спрагу, о мій Боже, і дай мені змогу скуштувати плодів дерева єства Твого, о Надіє моя! З кришталевих джерел любові Твоєї дай мені вдосталь напитися, о Славо моя, і дозволь мені перебувати під пологом вічного промислу Твого, о Світочу мій! Лу́ками близькості Твоєї, у присутності Твоїй, дай мені можливість мандрувати, о мій Коханий, і по правиці трону милості Твоєї посади мене, о моє Жадання! Дай подуву із запашних вітерців радості Твоєї овіяти мене, о мій Обожнюваний! Сподоби мене прислухатися до наспівів голубки одності Твоєї, о Ся́йний, і духом сили Твоєї та могуття Твого оживи мене, о мій Хлібодаре! У дусі любові Твоєї збережи мене непохитним, о мій Помічнику в скруті, і на стезі благовоління Твого зроби мої кроки твердими, о мій Сотворителю! У саду безсмертя Твого, перед ликом Твоїм, дозволь мені перебувати повік, о Ти, Хто є милосердним до мене, і на трон слави Твоєї посади мене, о Ти, Хто є моїм Володарем! До небес ніжної турботи Твоєї піднеси мене, о Ти, Хто воскрешає мене, і до Денного Світила проводу Твого приведи мене, о Ти, Хто привертає мене до Себе! Перед одкровеннями невидимого духа Твого поклич мене постати, о Ти, Хто є моїм Початком і Найвищим Прагненням моїм, і до квінтесенції пахощів краси Твоєї, яку явиш Ти, сподоби мене повернутися, о Ти, Хто є Богом моїм!
Можний Ти чинити те, що любо Тобі. Ти, воістину, Найпіднесеніший, Всеславний, Найвищий від усіх.
Створи мені чисте серце, о мій Божe, і совість спокійну мені відроди, о Надіє моя! Духом сили укріпи мене в Справі Твоїй, о Найкоханіший Мій; світлом слави Твоєї вкажи мені стезю Твою, о Ти, Ціле прагнення мого! Силою незрівнянного могуття Твого піднеси мене до небес святості Твоєї, о Витоку мого існування; вітерцем вічності Твоєї звесели мене, о Ти, Хто є моїм Богом! Нехай віковічні наспіви Твої овіють мене спокоєм, о Супутнику мій; нехай скарби Твого прадавнього самовладання визволять мене від усього, крім Тебе, о Володарю мій, і нехай звістка про одкровення нетлінної Сутності Твоєї принесе мені радість, о Ти, Хто є найявнішим із явних і найпотаємнішим із потаємних!
Він — Милостивий, Всещедрий!
О Боже, мій Боже! Твій поклик привабив мене, і звук Твого Пера Слави пробудив мене. Потік святих слів Твоїх зачарував мене, і вино натхнення Твого заворожило мене. Ти бачиш, о Господи, мене, який зречений усього сущого, крім Тебе, міцно тримається за поворозку щедрості Твоєї та жадає чудес милості Твоєї. Я прошу Тебе — вічними хвилями сповненої любові ласки Твоєї й сяйними вогнями ніжної турботи Твоєї та прихильності: наділи мене тим, що наблизить мене до Тебе та збагатить мене в багатстві Твоєму. Мій язик, моє перо, усе моє єство свідчать про силу Твою, могуття Твоє, милість Твою та щедрість Твою, про те, що Ти є Бог і немає жодного іншого Бога, крім Тебе, Владного, Могутнього.
Я свідчу в цю мить, о мій Боже, про безпорадність свою і Твою верховну владу, немічність свою і Твою силу. Я не знаю, що йде мені на користь, а що — шкодить мені. Ти, воістину, Всевідець, Всемудрий. Визнач для мене, о Господи, мій Боже і мій Володарю, те, що змусить мене почуватися вдоволеним вічним велінням Твоїм і сприятиме благоденству моєму в кожному зі світів Твоїх. Ти, істинно, Милостивий, Щедрий.
Господи! Не відвертай мене від океану багатства Твого й небес милості Твоєї та признач для мене благо цього світу та світу прийдешнього. Воістину, Ти — Господь престолу милості, зведеного в недосяжній височині. Немає жодного іншого Бога, крім Тебе, Єдиного, Всевідця, Всемудрого.
О мій Боже! Зроби красу Твою моєю поживою, присутність Твою — моїм питвом, відраду Твою — моєю надією, хвалу Тобі — моїм діянням, згадування Тебе — моїм супутником, міць верховної влади Твоєї — моїм спасінням, обитель Твою — моєю домівкою, мою оселю — місцем, яке звільнив Ти від обмежень, накладених на тих, хто, немов завісою, відгороджений від Тебе.
Воістину, Ти — Всемогутній, Всеславний, Можновладний.
О мій Боже, Боже щедрості та милосердя! Ти — Цар, Чиїм владним словом творіння вповні було покликане до буття, і Ти — той Всещедрий Бог, учи́ни Чиїх слуг ніколи не перешкоджали Йому являти милість Свою ані робили марними вияви щедрості Його.
Дозволь цьому слузі, молю Тебе, досягти того, що є запорукою спасіння його в кожному світі зі світів Твоїх. Ти, воістину, Всемогутній, Можновладний, Всевідець, Всемудрий.
Він є Бог, Який чує молитви та відповідає на них!
Присягаюся славою Твоєю, о Коханий, Ти — Той, Хто дає світло світові! Пломені роз’єднання охопили мене, і непокора моя розплавила серце в грудях моїх. Я прошу Тебе — Найвеличнішим Іменем Твоїм, о Ти, Жадання світу та Палко Коханий роду людського: дозволь, аби вітерець натхнення Твого підтримав душу мою, аби дивовижний голос Твій досяг вух моїх, аби очі мої могли узріти знамення Твої та світло Твоє, як явлено в проявах імен Твоїх та якостей Твоїх, о Ти, у Чиїй руці все суще!
Ти бачиш, о Господи мій Боже, сльози любих Тобі, пролиті через роз’єднання з Тобою, і страхи відданих Тобі в їхній віддаленості від Святого Двору Твого. Присягаюся владою Твоєю, що править усім сущим — видимим і невидимим! Належить тим, хто любить Тебе, пролити криваві сльози через те, що випало на долю вірних від рук нечестивих і гнобителів на землі. Ти зриш, о мій Боже, як безбожники оточили міста Твої та сфери Твої! Я прошу Тебе — Посланцями Твоїми й обранцями і Тим, завдяки Кому знамено божественної єдності Твоєї було встановлено поміж слуг Твоїх: захисти їх щедрістю Своєю. Ти, воістину, Милостивий, Всещедрий.
І знову прошу я Тебе — свіжими зливами милості Твоєї та високими хвилями океану прихильності Твоєї: визнач для святих Своїх те, що принесе розраду очам їхнім і втішить серця їхні. Господи! Ти бачиш того, хто стоїть на колінах, сповнений палкого бажання повстати й служити Тобі; мерця, що благає про вічне життя від океану прихильності Твоєї та жадає злетіти до небес багатства Твого; подорожнього, який прагне знайти свою домівку слави під пологом милості Твоєї; шукача, що поспішає — милосердям Твоїм — до Твоїх дверей щедрості; грішника, який обернувся до океану прощення та помилування.
Присягаюся верховною владою Твоєю, о Ти, Хто прославлений у серцях людей! Я обернувся до Тебе, відмовившись від волі своєї та бажань своїх, аби свята воля й ласка Твої правили мною та скеровували мене за тим, що перо вічного веління Твого визначило для мене. Цей слуга, о Господи, хоч і безпорадний, обертається до Світила Сили Твоєї, хоч і смиренний, поспішає до Вранішньої Зорі Слави, хоч і нужденний, жадає Океану Милості Твоєї. Я покірно молю Тебе — прихильністю Твоєю та щедрістю: не проганяй його.
Ти, воістину, Всемогутній, Той, Хто милує, Співчутливий.
Слався ж Ти, о Господи мій Боже! Я дякую Тобі, адже покликав Ти мене до буття в дні Твої та вдихнув у мене любов Свою та знання Своє. Я покірно молю Тебе — іменем Твоїм, яким добрі перлини мудрості Твоєї та рече́ння Твого були явлені зі скарбниць сердець тих зі слуг Твоїх, що наближені до Тебе, і через яке Денне Світило імені Твого — Співчутливий — пролило сяєво своє на всіх, хто на небесах Твоїх і на землі Твоїй: наділи мене — милістю Своєю та щедрістю — пречудовими й потаємними щедротами Своїми.
Ці дні — найперші дні життя мого, о мій Господи, які пов’язав Ти з власними днями Своїми. Нині ж, коли обдарував Ти мене такою величезною честю, не утримуй від мене того, що визначив Ти для обраних Своїх.
Я, о мій Боже, лише крихітна насінина, яку посадив Ти в ґрунт любові Своєї та яку сподобив прорости — рукою щедрості Своєї. Тож ця насінина жадає — у глибинній сутності своїй — вод милосердя Твого й животворного водограю милості Твоєї. Низпошли на неї з небес ніжної турботи Своєї те, що дасть їй змогу цвісти під покровом Твоїм і в межах двору Твого. Ти — Той, Хто поливає серця всіх, що визнали Тебе, з рясного потоку Свого та водограю живодайних вод Своїх.
Нехай славиться Бог, Господь світів!
Я благаю Тебе, о мій Боже, — усією незрівнянною славою Імені Твого: убери любих Тобі в шати справедливості й осяй сутності їхні світлом надійності. Ти — Той Єдиний, Хто має владу чинити, як Він забажає, і Хто тримає в руці Своїй повіддя усього сущого — видимого й невидимого.
Удостой мене, о мій Боже, повної міри любові Твоєї й ніжної прихильності Твоєї та привабливістю сліпучого світла Свого зачаруй серця наші, о Ти, Хто є Найвищим Доказом і Найуславленішим. Низпошли мені, на знак милості Своєї, живлющі вітерці Свої — удень і нічної пори, о Господи щедрості.
Жодного вчинку не здійснив я, о мій Боже, аби бути гідним узріти лик Твій, і напевно знаю, що, навіть якби жив я стільки, скільки триває світ, не зміг би здійснити хоч якого вчинку, щоб заслужити на таку милість, так само, як положення слуги ніколи не буде достатнім, щоб увійти до святих меж Твоїх, якщо щедрість Твоя не досягне мене, і лагідне милосердя Твоє не наповнить мене, і ніжна турбота Твоя не огорне мене.
Уся хвала нехай Тобі буде, о Ти, опріч Кого немає іншого Бога! Милостиво дозволь мені піднятися до Тебе, сподобитися честі перебувати в близькості Твоїй та спілкуватися лише з Тобою. Немає Бога, крім Тебе.
Дійсно, якщо забажаєш Ти наділити благословенням слугу, зітреш Ти зі сфери серця його будь-які згадування чи схильність, крім згадування Тебе Самого. Якщо ж забажаєш Ти призначити лихо слузі за те, що незаконно вчинив він руками своїми перед ликом Твоїм, випробовуватимеш Ти його благами світу цього й наступного, аби захопився він ними та забув про згадування Тебе.
О мій Боже! О мій Боже! Слава Тобі за те, що підтримав Ти мене у визнанні одності Твоєї, привабив мене до слова єдиності Твоєї, запалив мене вогнем любові Твоєї та зайняв мене згадуванням Тебе й служінням друзям Твоїм і служницям.
О Господи, допоможи мені бути лагідним і смиренним і зміцни мене в моєму зреченні всього сущого та утриманні за окра́й убрання слави Твоєї, аби серце моє сповнилося любов’ю Твоєю та не залишило місця любові до світу та прихильності до цінностей його.
О Боже! Звільни мене від усього іншого, крім Тебе, очисть мене від бруду гріхів і проступків та сподоби мене мати серце одухотворене й совість.
Воістину, Ти — милосердний і, воістину, Ти — Найвеликодушніший, Той, Чиєї допомоги шукають усі люди.
О мій Господи! О мій Господи! Ось світоч, запалений вогнем любові Твоєї, що палає полум’ям, яке загорілося на дереві милосердя Твого. О мій Господи! Посиль його горіння, жар і полум’я тим вогнем, який засвічено на Синаї Явлення Твого. Воістину, Ти — Підтверджувач, Той, Хто надає допомогу та підтримку, Владний, Великодушний, Сповнений любові.
О мій Боже! О мій Боже! Цей слуга Твій наблизився до Тебе, нестримно мандрує пустелею любові Твоєї, прямуючи шляхом служіння Тобі, уповаючи на милості Твої, сподіваючись на щедрість Твою, покладаючись на царство Твоє та сп’янілий від вина дару Твого. О мій Боже! Посиль жар його прагнення до Тебе, стійкість у його хвалі Тобі та палкість його любові до Тебе.
Воістину, Ти — Найвеликодушніший, Господь невичерпної благодаті. Немає Бога, крім Тебе, Того, Хто прощає, Милосердного.
О Боже, мій Боже! Ось Твій ся́йний слуга, Твій духовний бранець, що підступив до Тебе й наблизився до присутності Твоєї. Він звернув своє обличчя до Твого, визнаючи одність Твою, сповідуючи єдиність Твою, і кинув він заклик між народами в ім’я Твоє та провадив людей до швидкоплинних потоків милосердя Твого, о Ти, найвеликодушніший Господи! Усім, хто прохав, дав він напитися з чаші проводу, наповненої по вінця вином безмірної благодаті Твоєї.
О Господи, допомагай йому за всіх обставин, дай йому пізнати добре пильновані таємниці Твої, осип його прихованими перлами Твоїми. Перетвори його на те знамено, що на високих вежах майорітиме на вітрах небесної допомоги Твоєї, перетвори його на невичерпне джерело кришталево чистих вод.
О мій великодушний Господи! Запали серця промінням того світильника, що розливає навкруги сяйво своє, являючи дійсну природу всіх речей тим людям серед народу Твого, кого обдарував Ти щедрою ласкою.
Воістину, Ти — Могутній, Владний, Захисник, Сильний, Добродійний! Воістину, Ти — Господь усіх милостей!
О Боже, мій Боже! Ось немічні слуги Твої: віддані невільники Твої та служниці Твої, що схилилися перед піднесеним Словом Твоїм, упокорилися перед Твоїм Порогом світла та засвідчили одність Твою, силою якої Сонце засяяло в полуденному блиску. Вони дослу́халися до тих закликів, які виголосив Ти з прихованого Царства Свого, та із серцями, що тріпочуть від любові й захвату, відгукнулися на клич Твій.
О Господи, ороси їх зливами милосердя Твого, окропи їх усіх водами благодаті Твоєї. Нехай зростають вони, мов прекрасні рослини в небесному саду, і нехай цей сад — завдяки наповненим ущерть хмарам дарів Твоїх і глибоким озерам рясної благодаті Твоєї — вічно зеленіє та розквітає, дихає свіжістю, і блиском, і красою.
Воістину, Ти — Могутній, Піднесений, Владний, Той, Хто сам — на небесах і на землі — залишається незмінним. Немає іншого Бога, крім Тебе, Господа явлених знамень і знаків.
ABDULBAHA
Він є Бог!
О Боже, мій Боже! Ось слуги, приваблені ароматами святості Твоєї у дні Твої, запалені полум’ям, що горить на святому дереві Твоєму, слуги, які відгукнулися на голос Твій, уславляють Тебе, пробуджені вітерцем Твоїм, зворушені солодкими пахощами Твоїми, зрять знамення Твої, розуміють вірші Твої, дослухаються до слів Твоїх, вірять в Одкровення Твоє та впевнені в ніжній турботі Твоїй. Їхні очі, о Господи, прикипіли до Твого царства сяйної слави, а обличчя обернені до володіння Твого, що на небесах; серця їхні пульсують любов’ю до сліпучої та уславленої краси Твоєї; душі їхні охоплені полум’ям любові до Тебе, о Господи цього світу та світу прийдешнього; життя їхні сповнені палкого прагнення до Тебе, а їхні сльози проливаються заради Тебе.
Укрий їх у твердині захисту Твого та безпеки, убережи їх пильною опікою Своєю, поглянь на них очима провиді́ння Свого та милосердя, перетвори їх на знамення божественної єдності Твоєї, які проявляються по всіх краях, на знамена могуття Твого, що тріпочуть над Твоїми обителями величі, на сяйні світочі, які палають єлеєм мудрості Твоєї у світильниках проводу Твого, на птахів саду знання Твого, що щебечуть на найвищих гілках у Твоєму раю-прихистку, і на левіафанів океану щедрості Твоєї, які завдяки неперевершеному милосердю Твоєму занурюються в бездонні глибини.
О Господи, мій Боже! Смиренні ці слуги Твої, піднеси їх до царства Свого небесного; немічні, укріпи їх безмежною силою Своєю; принижені, обдаруй їх славою Своєю у найпіднесенішій обителі Твоїй; убогі, збагати їх у величному володінні Твоєму. І признач їм усе благо, яке передбачив Ти у світах Своїх — видимих і невидимих, дай їм благоденствувати в цьому нижчому світі, звесели серця їхні натхненням Твоїм, о Господи всіх істот! Осяй серця їхні радісними звістками Твоїми, що розносяться від всеславного Положення Твого, укріпи кроки їхні в Найвеличнішому Завіті Твоєму та зміцни чресла їхні в непорушному Заповіті Твоєму — щедрістю Своєю та обіцяною милістю, о Милостивий та Милосердний! Ти, воістину, Милостивий, Всещедрий.
О Ти, Хлібодаре! Ти розвіяв над друзями із заходу солодкі пахощі Святого Духа та світлом божественного проводу освітив західне небо. Ти наблизив до Себе тих, що колись були так далеко; Ти перетворив чужинців на сповнених любові друзів; Ти пробудив тих, хто спав; Ти зробив недбалих свідомими.
О Ти, Хлібодаре! Допоможи цим шляхетним друзям здобути благовоління Твоє, навчи їх зичити добра всім — і друзям, і незнайомцям. Приведи їх у світ, що перебуває вічно; приділи їм частку від небесної благодаті; зроби їх справжніми бахаї, які дійсно від Бога; убережи їх від марнославства й укріпи їх твердо в істині. Зроби їх знаками та знаменнями Царства, яскравими зорями над обріями цього нижчого світу. Зроби їх розрадою та втіхою людства й тими, хто служить миру у світі. Звесели їх вином настанов Твоїх і дозволь їм усім прямувати шляхом заповідей Твоїх.
О Ти, Хлібодаре! Найзаповітніше бажання цього слуги Порога Твого — бачити друзів зі сходу й заходу в тісних обіймах; бачити, як усі члени людського суспільства гуртуються в любові в одному величезному зібра́нні, неначе окремі краплі води, зі́брані в єдине могутнє море; узріти, як усі люди стали наче пташки в єдиному трояндовому саду, наче перлини в єдиному океані, наче листя на одному дереві, наче промені одного сонця.
Ти — Могутній, Владний, і Ти — Бог сили, Всеможний, Всевидющий.
Повсякчас, як входите ви до зали нарад, читайте цю молитву із серцем, сповненим любові до Бога, і язиком, очищеним від усього, крім згадування Його, аби Всевладний милостиво допоміг вам досягти найвизначнішої перемоги.
О Боже, мій Боже! Ми слуги Твої, які з відданістю обернулися до Святого Лику Твого, які зреклися всього, крім Тебе, у цей славний День. Ми зібралися на цих Духовних Зборах, об’єднані в наших поглядах і помислах, з цілями, що узгоджені задля піднесення Слова Твого серед людей. О Господи, наш Боже! Зроби нас знаками Божественного Проводу Твого, Знаменами піднесеної Віри Твоєї поміж людей, слугами могутнього Завіту Твого, о Ти, Господи наш Всевишній, виявами Божественної Єдності Твоєї у Твоєму Царстві Абха́ та яскравими зорями, що сяють над усіма краями. Господи! Допоможи нам стати морями, що здіймаються велетенськими хвилями дивовижної Благодаті Твоєї; потоками, що линуть із всеславних Висот Твоїх; добрими плодами на Дереві небесної Справи Твоєї; деревами, що колишуться на вітрах Щедрості Твоєї в небесному Винограднику Твоєму. О Боже! Зроби душі наші підвладними Віршам Божественної Єдності Твоєї, звесели серця наші виливами Благодаті Твоєї, аби могли ми об’єднатися, наче хвилі одного моря, і злитися разом, наче промені сяйного Світла Твого; аби думки наші, погляди наші, почуття наші могли стати єдиною дійсністю, являючи дух єдності в усьому світі. Ти Благодатний, Щедрий, Обдаровувач, Усемогутній, Милосердний, Співчутливий.
Збирайтеся разом у радості безмежній і перед початком зустрічі читайте цю молитву.
О Ти, Господи Царства! Хоча тіла наші зібрані разом тут, однак заворожені серця наші зачаровані любов’ю Твоєю, а ми — надихані променями осяйного лику Твого. Нехай слабкі ми, та чекаємо на вияви могутності Твоєї й сили. Нехай убогі ми, позбавлені статків і засобів існування, але черпаємо багатства зі скарбів Царства Твого. Нехай краплі ми, але живимось із глибин океану Твого. Нехай пилинки ми, проте виблискуєм у променях слави яскравого Сонця Твого.
О Ти, наш Хлібодаре! Пошли ж нам допомогу Свою, щоб кожен із тих, хто зібрався тут, став запаленою свічкою, кожен став центром тяжіння, кожен заклика́в до небесних царств Твоїх, аж поки не зробимо ми цей нижній світ віддзеркаленням Раю Твого.
Ця молитва має читатися на завершення зустрічі Духовних Зборів.
О Боже! О Боже! З невидимого царства одності Твоєї узри нас, що зібралися на цю духовну зустріч, вірять у Тебе, упевнені в знаменнях Твоїх, тверді в Завіті Твоєму та Заповіті, приваблені до Тебе, запалені вогнем любові до Тебе й щиросерді в Справі Твоїй. Ми — слуги виноградника Твого, розповсюджувачі релігії Твоєї, віддані поклонники лику Твого, смиренні перед любими Тобі, покірні перед дверима Твоїми, ті, що благають Тебе утвердити нас у служінні обраним Твоїм, підтримати нас невидими воїнствами Твоїми, зміцнити наші чресла в служінні Тобі й зробити нас покірними та сповненими любові підданими, що мовлять до Тебе.
О наш Господи! Ми — слабкі, а Ти — Могутній, Владний. Ми — неживі, а Ти — великий життєдайний Дух. Ми — нужденні, а Ти — Опора, Владний!
О наш Господи! Оберни обличчя наші до милосердного лику Твого, нагодуй нас рясною благодаттю Твоєю від небесного стола Твого, допоможи нам воїнствами верховних ангелів Твоїх і затвердь нас святими Царства Абха́.
Воістину, Ти — Великодушний, Милосердний. Ти — Той, Хто володіє великою благодаттю, і, воістину, Ти — Добросердий і Милостивий.
О мій Боже! О мій Боже! Об’єднай серця слуг Своїх та відкрий їм піднесену мету Твою. Нехай вони виконують заповіді Твої та твердо тримаються закону Твого. Допоможи їм, о Боже, у їхніх зусиллях і наділи їх силою служити Тобі. О Боже! Не полишай їх на самих себе, а направляй їхні кроки світлом знання Твого та звеселяй серця їхні любов’ю Твоєю. Воістину, Ти — Помічник їхній та їхній Господь.
О мій Боже! О мій Боже! Воістину, я закликаю до Тебе й молю край Твого порога, благаючи Тебе, щоб усі Твої милості зійшли на ці душі. Признач їх для прихильності Твоєї та істини Твоєї.
О Господи! Поєднай та зв’яжи серця, об’єднай у злагоді всі душі та звесели їхній дух знаками святості Твоєї та єдності. О Господи! Зроби ці обличчя сяйними завдяки світлу єдності Твоєї. Зміцни чресла слуг Твоїх у служінні царству Твоєму.
О Господи, володарю безмежної благодаті! О Господи прощення й помилування! Пробач нам гріхи наші, прости наші недосконалості та сподоби нас, щоб обернулися ми до царства милосердя Твого, закликаючи до царства могуття й влади, смиренні край храму Твого та покірні перед славою свідчень Твоїх.
О Господи Боже! Зроби так, аби стали ми неначе хвилі на морі, неначе квіти в саду, об’єднані, у злагоді завдяки щедрим дарам любові Твоєї. О Господи! Наповни душі через свідчення одності Твоєї та перетвори все людство на зорі, що сяють з однієї висоти слави, на плоди, які зростають на Твоєму дереві життя.
Воістину, Ти — Всемогутній, Самосущий, Дарувальник, Той, Хто прощає, Той, Хто милує, Всевіду́щий, Єдиний Творець.
О Ти, Чиє лице є об’єктом обожнювання для всіх, хто жадає Тебе, Чия присутність — сподівання тих, хто цілковито відданий волі Твоїй, Чия близькість — прагнення всіх, хто наблизився до двору Твого, Чий лик — супутник тих, хто визнав істину Твою, Чиє ім’я — рушій душ, які бажають узріти лице Твоє, Чий голос — істинне життя для любих Тобі, слова з Чиїх вуст — во́ди життя для всіх, хто на небесах і на землі.
Я покірно благаю Тебе — несправедливістю, від якої Ти постраждав, і нещастями, що їх спричинили Тобі безліч зловмисників: низпошли мені з хмар милосердя Твого те, що очистить мене від усього, що не від Тебе, аби могла я бути гідною уславляти Тебе та го́дною кохати Тебе.
Не утримуй від мене, о мій Господи, того, що призначив Ти для тих служниць Своїх, які обертаються навколо Тебе й на кого невпинно проливається сяєво сонця краси Твоєї та промені яскравості лику Твого. Ти — Той, Хто одвічно підтримував кожного, хто шукав Тебе, і виявляв щедру прихильність до того, хто звертався до Тебе з проханням.
Немає Бога, крім Тебе, Могутнього, Вічно Сущого, Всещедрого, Найвеликодушнішого.
Слава Тобі, о мій Боже! Моє лице обернуте до лику Твого, і лице моє воістину є ликом Твоїм, і поклик мій — покликом Твоїм, і Одкровення моє — Одкровенням Твоїм, і сутність моя — Сутністю Твоєю, і Справа моя — Справою Твоєю, і веління моє — велінням Твоїм, і Єство моє — Єством Твоїм, і владарювання моє — владарюванням Твоїм, і слава моя — славою Твоєю, і сила моя — силою Твоєю.
Я благаю Тебе, о Ти, Творителю народів і Царю вічності: оберігай служниць Своїх у скинії цноти Твоєї та скасуй ті їхні учи́ни, що не гідні днів Твоїх. І очисть їх, о мій Боже, від усіх сумнівів і марних фантазій, і звільни їх від усього, що не годиться їхній кревності з Тобою, о Ти, Хто є Господом усіх імен і Джерелом рече́ння. Ти — Той, у Чиїй руці повіддя всього творіння.
Немає Бога, крім тебе, Всемогутнього, Найпіднесенішого, Всеславного, Самосущого.
Слався ж Ти, о Господи мій Боже!
Ти — Той, вогонь Чиєї любові запалив серця тих, хто визнав єдність Твою, і блиск Чийого лику осяяв обличчя тих, хто наблизився до двору Твого. Яким же рясним, о мій Боже, є потік знання Твого! Яким ж солодким, о мій Коханий, є поранення від стріл зловмисників, від якого — з моєї любові до Тебе та заради вдоволення Твого — страждаю я! Якими ж приємними є рани, що їх витримую я — на стезі Твоїй та аби проголошувати Віру Твою, — від мечів невірних!
Я покірно молю Тебе — іменем Твоїм, яким обертаєш Ти занепокоєння на спокій, страх — на впевненість, слабкість — на силу, а приниження — на славу, аби Ти, милістю Своєю, допоміг мені та слугам Своїм звеличувати ім’я Твоє, доносити Послання Твоє та проголошувати Справу Твою так, щоб залишалися ми незворушними під нападами кривдників або гнівом невірних, о Ти, Хто є моїм Палко Коханим.
Я — служниця Твоя, о мій Боже, яка почула поклик Твій і поспішила до Тебе, утікаючи від самої себе та покладаючись серцем на Тебе. Я благаю Тебе, о мій Господи, іменем Твоїм, від якого з’явилися на світ усі земні скарби: захисти мене від намовлянь тих, хто не увірував у Тебе та зрікся правди Твоєї.
Владний Ти чинити, що забажаєш. Ти, воістину, Всевідець, Всемудрий.
О Ти, від Чиєї грізної величі здригнулося все суще, у Чиїх руках — справи всіх людей, до Чиєї милості та Чийого милосердя обернені обличчя всіх створінь Твоїх! Я благаю Тебе — Іменем Твоїм, яке призначив Ти бути духом усіх імен, що є в царстві імен: укрий нас від нашіптувань тих, хто відвернувся від Тебе та зрікся істини найвеличнішого й найпіднесенішого Єства Твого, у цьому Одкровенні, яке змусило здригнутися царство імен Твоїх.
Я — одна зі служниць Твоїх, о мій Господи! Я обернула обличчя своє до святилища ласкавих милостей Твоїх та обожнюваної скинії слави Твоєї. Очисть мене від усього, що не від Тебе, і дай мені сил кохати Тебе й виконувати волю Твою, аби могла я насолоджуватися спогляданням краси Твоєї, і позбутися прихильності до будь-кого зі створінь Твоїх, і щомиті проголошувати: «Нехай звеличений буде Бог, Господь світів!»
Нехай поживою моєю, о мій Господи, буде краса Твоя, і питвом моїм — світло присутності Твоєї, і надією моєю — вдоволення Твоє, і працею моєю — хвала Тобі, і супутником моїм — згадування Тебе, і житлом моїм — обитель Твоя, і домівкою моєю — трон, який підніс Ти над обмеженнями тих, хто закритий від Тебе, наче завісою.
Ти, істинно, Бог влади, сили та слави.
Слава Тобі, о мій Боже! Одна зі служниць Твоїх, яка повірила в Тебе й знамення Твої, зайшла під покров дерева одності Твоєї. Дай їй напитися, о мій Боже, Іменем Твоїм — Явлений та Прихований — добірного закоркованого Вина Твого, аби відвернуло воно її від самої себе та зробило її цілковито відданою згадуванню Тебе й цілком зреченою будь-кого, крім Тебе.
І тепер, коли відкрив Ти їй знання про Себе, о мій Господи, не відмовляй їй — щедрістю Своєю — у милості Своїй; і нині, коли покликав Ти її до Себе, не проганяй її від Себе — ласкою Своєю. Тож наділи її тим, що перевершує все, що можна знайти на землі Твоїй. Ти, воістину, Найщедріший, Чия милість — безмежна.
Якби наділив Ти одне зі створінь Своїх тим, що зрівнялося б із царствами землі та небес, навіть на атом воно не применшило би безмежності влади Твоєї. Значно величніший Ти, ніж той Величний, яким люди зазвичай називають Тебе, адже титул цей — лише одне з імен Твоїх, які всі були створені одним лиш знаком волі Твоєї.
Немає Бога, крім Тебе, Бога сили, Бога слави, Бога знання та мудрості.
Ти бачиш, о мій Боже, як кривди, скоєні тими зі створінь Твоїх, що відвернулися від Тебе, постали між Тим, у Кому явлена була Божественність Твоя, і слугами Твоїми. Низпошли їм, о мій Господи, те, що змусить їх перейматися турботами одне одного. І нехай їхнє насильство обмежиться ними самими, аби земля й ті, хто мешкає на ній, могли знайти спокій.
Одна зі служниць Твоїх, о мій Господи, шукала лик Твій та ширяла в атмосфері благовоління Твого. Не утримуй від неї, о мій Господи, те, що призначив Ти для обраних серед служниць Своїх. І зроби так, аби настільки привабили її рече́ння Твої, щоб уславляла вона Тебе поміж них.
Можний Ти чинити те, що любо Тобі. Немає Бога, крім Тебе, Всемогутнього, про Чию допомогу благають усі люди.
О мій Господи, мій Коханий, моє Жадання! Будь мені товаришем у самотності моїй та супутником — у вигнанні. Розвій смуток мій. Сподоби мене бути відданою красі Твоїй. Відверни мене від усього іншого, крім Тебе. Приваб мене Своїми пахощами святості. Сподоби мене спілкуватися в Царстві Твоєму з тими, хто зрікся всього, крім Тебе, хто прагне служити святому порогу Твоєму та повстає до праці в Справі Твоїй. Дай мені змогу бути однією зі служниць Твоїх, які досягли благовоління Твого. Воістину, Ти — Милостивий, Великодушний.
О Ти, ласкавий Господи! Це зібрання звертається до Тебе! Ці серця сяють любов’ю до Тебе. Ці уми та душі звеселені посланням радісних звісток Твоїх. О Боже! Нехай ця американська демократія уславиться на духовних рівнях так, як досягла вона матеріальних рівнів, і зроби цей справедливий уряд звитяжним. Утверди цю шановану націю, аби піднесла вона знамено єдності людства, проголосила Найвеличніший Мир і завдяки цьому стала найславетнішою та найдостойнішою з-поміж усіх націй світу. О Боже! Ця американська нація гідна милостей Твоїх і заслуговує на милосердя Твоє. Сподоби її стати коштовною та наближеною до Тебе — щедрістю Твоєю й дарами.
Я благаю прощення Твого, о мій Боже, і молю про помилування так, як бажаєш Ти, аби слуги Твої зверталися до Тебе. Я молю Тебе омити нас від гріхів, як годиться Владі Твоїй, і простити мене, батьків моїх і тих, хто, за судженням Твоїм, увійшов до оселі любові Твоєї так, як гідно неосяжному самовладдю Твоєму та личить славі небесної влади Твоєї.
О мій Боже! Ти надихнув душу мою звернутися в благанні до Тебе, і, якби не Ти, я не закли́кав би до Тебе. Звеличений та уславлений Ти. Я славлю Тебе, Ти ж бо явив мені Себе, і я молю Тебе простити мене, адже не зміг я виконати обов’язок свій пізнати Тебе та не спромігся йти шляхом любові Твоєї.
О Господи! У цьому Найвеличнішому Законоустрої приймаєш Ти клопотання дітей на користь батьків їхніх. Це один з особливих незліченних дарів цього Законоустрою. Тож, о Ти, добрий Господи, прийми прохання цього слуги Твого край порога єдиності Твоєї та занур батька його в океан милосердя Свого, адже син цей повстав, аби служити Тобі, і повсякчас докладає зусиль на стезі любові Твоєї. Воістину, Ти — Дарувальник, Той, Хто прощає, Добрий!
О Господи, мій Боже! Ось дитя, що отримало життя від чресел одного зі слуг Твоїх, якому дарував Ти визначне положення в Скрижалях нескасовного веління Твого та Книгах заповідей Твоїх.
Я благаю Тебе Іменем Твоїм, яким кожному надано можливість досягти мети бажання його: дозволь, аби це дитя могло стати найдосконалішою душею з-поміж слуг Твоїх, сподоби його засяяти — владою імені Твого, дай змогу йому промовляти хвалу Тобі, обернути своє обличчя до Тебе й наблизитись до Тебе. Воістину, Ти — Той, Хто одвіку був владним чинити так, як забажаєш, і Хто залишиться довіку можним чинити так, як любо Йому. Немає жодного іншого Бога, крім Тебе, Піднесеного, Найяснішого, Упокорювача, Могутнього, Підкорювача всього.
О Боже! Виховуй цих дітей. Ці діти — рослини саду Твого, квіти лугу Твого, троянди квітника Твого. Нехай дощ Твій проллється на них; нехай Сонце Істини осяє їх любов’ю Твоєю. Нехай вітерець Твій освіжить їх, аби навчалися вони, зростали, розвивались і постали в найвеличнішій красі.
Ти — Дарувальник. Ти — Співчутливий.
О Ти, добрий Господи! Ці чудові діти — витвір перстів могуття Твого та дивовижні знаки величі Твоєї. О Боже! Захисти цих дітей, милостиво допоможи їм здобути знання та дай їм змогу прислужитися світу людства. О Боже! Ці діти — перлини, нехай плекаються вони в мушлі ніжної турботи Твоєї.
Ти — Щедрий, Той, Хто любить усе.
О Господи! Зроби цих дітей чудовими рослинами. Дозволь їм зростати й розвиватися в Саду Завіту Твого та наділи їх свіжістю й красою через виливи з хмар всеславного Царства.
О Ти, добрий Господи! Я — мале дитя, звелич мене, допустивши до царства. Я — земний, зроби мене небесним; я — від нижчого світу, дозволь мені належати до світу вищого; похмурий — сподоби мене стати ся́йним; матеріальний — зроби мене духовним і дозволь, аби міг я проявити нескінченні щедроти Твої. Ти — Владний, Той, Хто любить усе.
Він є Бог! О Боже, мій Боже! Обдаруй мене чистим серцем, що наче перлина.
Абдул-Баха
О Боже, направляй мене, оберігай мене, зроби мене яскравим світочем і сяйною зіркою. Ти — Могутній та Владний.
О мій Господи! О мій Господи!
Я дитя ніжного віку. Годуй мене з грудей милосердя Твого, виховуй мене в лоні любові Твоєї, навчай мене в школі проводу Твого, розвивай мене під захистом щедрості Твоєї. Визволи мене з темряви, зроби мене яскравим світлом, звільни мене від смутку, зроби мене квіткою трояндового саду; дозволь мені стати слугою порога Твого й даруй мені характер і вдачу праведних; зроби мене джерелом щедрості для світу людського й увінчай чоло моє діадемою життя вічного.
Воістину, Ти — Владний, Могутній, Провидець, Той, Хто чує.
О Незрівнянний Господи! Будь прихистком для цієї бідної дитини та добрим і великодушним Напу́тником для цієї заблукалої та нещасної душі. О Господи! Хоч ми лише вбогі рослини, однак належимо до трояндового саду Твого. Хоч ми лише паростки без листя й квіту, однак ми — частина вертограду Твого. Тож плекай рослинку цю виливами з хмар ніжної милості Твоєї й надай сил та освіжи паросток цей життєдайним подувом духовної весни Твоєї. Сподоби́ його стати дбайливим, проникливим та великодушним і дозволь йому досягти життя вічного та повік мешкати в Царстві Твоєму.
О мій Боже! О мій Боже! Бачиш Ти дітей цих, що є гілочками на дереві життя, пташками лу́гів спасіння, перлинами океану милості Твоєї, трояндами саду проводу Твого.
О Боже, наш Господи! Ми співаємо Тобі хвалу, свідчимо про святість Твою й палко благаємо небеса милосердя Твого зробити нас світочами проводу, зірками, що сяють над обріями вічної слави серед роду людського, і дати нам знання, що йде від Тебе. Йа Баха-ул-Абха́!
Абдул-Баха
О Господи! Я — лише дитя, дай мені змогу зростати під покровом ніжної турботи Твоєї. Я — тендітна рослинка, дозволь, аби живили мене виливи з хмар щедрості Твоєї. Я — паросток саду любові, перетвори мене на плодоносне дерево.
Ти — Могутній та Владний, і Ти — Той, Хто любить усе, Хто відає все, Хто бачить усе.
О Ти, преславний Господи! Зроби цю маленьку служницю Свою благословенною та щасливою; дозволь, аби викохувалась вона край порога одності Твоєї; дай їй удосталь напитися з чаші любові Твоєї, щоб могла вона сповнитися захватом і наснагою та ширити духмяні пахощі. Ти — Могутній та Владний, і Ти — Той, Хто відає все, Хто бачить усе.
О Господи! Посади цей ніжний паросток у саду незліченних щедрот Твоїх, поливай його з водограїв ніжної прихильності Твоєї та дозволь йому вирости прекрасною рослиною через виливи ласки Твоєї та благодаті.
Ти — Могутній та Владний.
О Боже, мій Боже! Я благаю Тебе океаном зцілення Твого, і сяєвом Денного Світила благодаті Твоєї, і Ім’ям Твоїм, яким упоко́рив Ти слуг Своїх, і проникливою силою найпіднесенішого Слова Твого та владою найвеличнішого Пера Твого, і милістю Твоєю, що передувала створенню всіх, хто є на небесах і на землі: очисть мене водами щедрості Своєї від усіх недуг і хвороб і від усякої слабкості та немічності.
Бачиш Ти, о мій Господи, прохача Твого, що очікує край дверей щедрот Твоїх, і того, хто уповає на Тебе, міцно тримаючись за поворозку щедрості Твоєї. Прошу Тебе, не відмовляй йому в тому, чого просить він від океану благодаті Твоєї та Денного Світила ніжної турботи Твоєї.
Владний Ти робити те, що тішить Тебе. Немає іншого Бога, крім Тебе, Того, Хто незмінно прощає, Найвеликодушнішого.
Ім’я Твоє — моє зцілення, о мій Боже, а згадування Тебе — мої ліки. Близькість до Тебе — моя надія, а любов до Тебе — мій супутник. Милосердя Твоє до мене — моє зцілення та підтримка як у цьому світі, так і у світі прийдешньому. Ти, воістину, Всещедрий, Всевідець, Всемудрий.
Хвала Тобі, о Господи мій Боже! Я благаю Тебе — Найвеличнішим Ім’ям Твоїм, яким пробудив Ти слуг Своїх і звів міста Свої, і пречудовими титулами Твоїми, і найяснішими якостями Твоїми: допоможи народу Своєму повернутися в бік незліченних щедрот Твоїх та обернути обличчя свої до Скинії мудрості Твоєї. Зціли ж недуги, що обсіли душі зусібіч і завадили їм спрямувати свій погляд до Раю, який простирається під покривом захисного Імені Твого, що його призначив Ти бути Царем усіх імен для всіх, хто на небесах, і всіх, хто на землі. Можний Ти чинити, як любо Тобі. У Твоїх руках — держава всіх імен. Немає жодного іншого Бога, крім Тебе, Могутнього, Мудрого.
Я лиш бідне створіння, о мій Господи, я припав до окра́ю багатств Твоїх. Я дуже хворий, я міцно вхопився за поворозку зцілення Твого. Порятуй мене від недуг, що оточили мене, і дбайливо омий мене водами благости́ні та милості Своєї, й облачи мене в одіяння здоров’я прощенням і благодаттю Твоїми. Тож зосередь очі мої на Собі та позбав мене всякої прихильності до будь-кого, крім Тебе Самого. Допоможи мені чинити так, як жадаєш Ти, і виконати те, що любо Тобі.
Ти дійсно Господь цього життя й наступного. Ти, істинно, Той, Хто вічно прощає, Наймилосердніший.
Мій Боже, Кому поклоняюсь я і перед Ким схиляюсь! Я свідчу про єдність Твою та одність і підтверджую дари Твої — як у минулому, так і нині. Ти — Всещедрий, Той, щедроплинні зливи Чиєї благодаті пролились однаково на піднесених і ницих і блиск Чиєї милості осяяв як слухняних, так і непокірних.
О Боже милосердя, перед Чиїми дверима схиляється сутність милосердя та навколо святилища Чиєї Справи обертається ніжна турбота, у всій глибині свого духа, ми молимо Тебе, благаючи прадавньої милості Твоєї та просячи нинішньої ласки Твоєї, щоб змилостивився Ти над усіма, хто є виявом світу буття, і не відмовив їм у виливах благодаті Твоєї у дні Твої.
Усі є лиш бідними й нужденними, а Ти, воістину, Той, Хто володіє всім, Підкорювач усього, Всевладний.
О Ти, співчутливий Господи, Ти, Хто великодушний та удатний! Ми — слуги Твої, захищені провиді́нням Твоїм. Окинь нас Своїм поглядом прихильності. Дай світло очам нашим, здатність чути — нашим вухам і розуміння та любов — нашим серцям. Сповни душі наші втіхою та щастям через радісні звістки Твої. О Господи! Укажи нам стезю до царства Твого та поверни нас усіх до життя подувами Духа Святого. Наділи нас життям вічним і даруй нам нескінченну шану. Зроби рід людський єдиним та осяй світ людства. Дай нам усім змогу триматися шляху Твого, жадати благовоління Твого та прагнути таємниць царства Твого. О Боже! Об’єднай нас та зв’яжи наші серця нерозривними узами Твоїми. Воістину, Ти — Дарувальник, Ти — Добрий, і Ти — Всемогутній.
О Ти, добрий Господи! О Ти, Хто є великодушним і милосердним! Ми — слуги порога Твого, що зібралися під захисним покривом божественної єдності Твоєї. Сонце милосердя Твого осяває нас, і хмари щедрості Твоєї проливаються на нас дощем. Дари Твої охоплюють усіх, Твоє сповнене любові провиді́ння підтримує всіх, і погляди прихильності Твоєї спрямовані на всіх. О Господи! Наділи нас незліченними дарами Своїми й дозволь засяяти світлу проводу Твого. Просвіти очі, звесели серця нескінченною радістю. Дай новий дух усім людям і наділи їх життям вічним. Відчини браму справжнього розуміння та дозволь світлу віри засяяти променисто. Збери всіх людей під покривом щедрості Твоєї та сподоби їх об’єднатися в гармонії, аби могли вони стати неначе промені одного сонця, хвилі одного моря та плоди одного дерева. Хай п’ють вони з одного водограю. Хай освіжає їх той самий вітерець. Хай отримують вони осяяння з того самого джерела світла. Ти — Дарувальник, Милосердний, Всемогутній.
О Ти, добрий Господи! Ти створив усе людство з тієї самої речовини. Ти визначив, щоб усі належали до тієї самої родини. У Святій Присутності Твоїй усі вони — слуги Твої, а все людство знайшло притулок у Скинії Твоїй; усі зібралися при Твоєму Столі Щедрості; усі осяяні світлом Провиді́ння Твого.
О Боже! Ти добрий до всіх, Ти забезпечив усіх, даєш прихисток усім, даруєш життя всьому. Усіх і кожного наділив Ти талантами та здібностями, і всі занурені в Океан Милості Твоєї.
О Ти, добрий Господи! Об’єднай усіх. Дозволь релігіям дійти згоди та зроби народи єдиним народом, аби бачили вони себе єдиною родиною, а всю землю — спільною домівкою. Нехай усі вони живуть разом у цілковитій гармонії.
О Боже! Піднеси у височінь знамено єдності людства.
О Боже! Установи Найвеличніший Мир.
Скріпи серця, о Боже, нерозривними узами.
О Ти, добрий Отче, Боже! Звесели серця наші пахощами любові Твоєї. Осяй наші очі Світлом Проводу Твого. Потіш наші вуха музикою Слова Твого та прихисти нас у Твердині Промислу Твого.
Ти — Могутній та Владний, Ти — Той, Хто прощає, і Ти — Той Єдиний, Хто не зважає на недосконалості всього людства.
О Боже, о Ти, Хто опромінив блиском сяйні сутності людей, проливши на них ясне світло знання та проводу, і обрав їх з-поміж усіх створінь для цієї надзвичайної милості, і сподобив їх осягнути всі створіння, зрозуміти їхню найглибшу суть і розкрити їхні таємниці, виводячи їх із темряви у видимий світ! «Він, воістину, виявляє Свою особливу милість тим, кому Він волітиме»2.
О Господи, допоможи любим Тобі здобути знання, опанувати науки й мистецтва та розкрити таємниці, що зберігаються як скарб у найглибшій сутності всіх створених істот. Дай їм почути приховані істини, записані та закарбовані в серці всього, що існує. Зроби їх знаменнями проводу серед усіх створінь і проникливими променями розуму, що проливають своє світло в цьому житті — «першому житті»3. Зроби їх тими, хто веде до Тебе, скеровує на стезю Твою, посланцями, які спонукують людей рухатись до Царства Твого.
Ти, воістину, Владний, Захисник, Стосилий, Оборонець, Могутній, Найвеликодушніший.
Він є Бог!
О Господи мій Боже! О Ти, Помічнику немічних, Той, Хто допомагає вбогим у скруті, і Рятівнику безпорадних, що обертаються до Тебе.
З цілковитим смиренням, у мольбі підношу я руки свої до Твого царства краси та палко закликаю до Тебе внутрішніми вустами своїми, промовляючи: О Боже, мій Боже! Допоможи мені поклонятися Тобі, укріпи чресла мої, аби міг я служити Тобі; милістю Своєю підтримай мене в служіння Тобі; сподоби мене залишатися непохитним у послуху моєму Тобі; пролий на мене рясні потоки щедрості Твоєї, нехай погляди очей ніжної турботи Твоєї будуть спрямовані на мене, і занур мене в океан прощення Твого. Дозволь, аби був я затверджений у відданості Вірі Твоїй, і обдаруй мене більш повною мірою безсумнівності та впевненості, аби міг я цілком відмовитися від світу, в абсолютній відданості обернути обличчя своє до лику Твого, отримати підкріплення від непереборної сили доказів і свідчень і, наділений величчю та силою, міг вийти за межі всіх країв небес і землі. Воістину, Ти — Милосердний, Всеславний, Добрий, Співчутливий.
О Господи! Ось ті з-поміж мучеників, хто вижив, ось товариство благословенних душ! Вони витримали всі випробування та виявили терпіння перед лицем кричущої несправедливості. Відмовились вони від усякого комфорту та благ, з власної волі підкорилися жахливим стражданням і нещастям на стезі любові до Тебе й донині лишаються бранцями в пазурах ворогів своїх, які безперервно піддають їх болісним мукам і гноблять через те, що стійко ступають вони прямою стезею Твоєю. Немає нікого, хто допоміг би їм, нікого, хто був би їм за товариша! Опріч негідних і нечестивих, немає нікого, хто приєднався б до них чи спілкувався би з ними.
О Господи! Ці душі скуштували гіркі муки в цьому земному житті та, на знак любові своєї до сяйної краси лику Твого й палкого бажання досягти небесного царства Твого, витерпіли усяку грубу наругу, що її заподіяли їм мучителі.
О Господи! Наповни вуха їхні віршами божественної допомоги та якнайшвидшої перемоги й урятуй їх від гноблення тих, хто володіє жахливою силою. Утримай руки нечестивих і не дай цим душам бути розтерзаними пазурами й зубами лютих звірів, адже зачаровані вони любов’ю своєю до Тебе, довірено їм таємниці святості Твоєї, стоять вони смиренно край дверей Твоїх і досягли вони піднесених тере́нів Твоїх.
О Господи! Милостиво підкріпи їх новим духом; осяй їхні очі, давши їм змогу узріти дивовижні свідчення Твої в темряві ночі; признач для них усе благо, на яке багате Твоє царство вічних таємниць; зроби їх яскравими зорями, що сяють над усіма краями, пишними деревами, які рясніють плодами, з гілками, що їх ворушать вітерці ранкової зорі.
Воістину, Ти — Щедрий, Могутній, Всеможний, Необмежений. Немає іншого Бога, крім тебе, Бога любові та лагідного милосердя, Всеславного, Того, Хто вічно прощає.
(Молитва за померлих — єдина обов’язкова молитва Бахаї, яку слід читати в зібранні вірян; її має читати один із вірян, у той час як решта стоять мовчки. Бахаулла надав пояснення, що ця молитва необхідна, лише коли небіжчик старше п’ятнадцяти років; її читають перед похованням; під час читання цієї молитви не обов’язково обертатися обличчям до Кібли. «Алла-у-Абха́» промовляється один раз, а потім дев’ятнадцять разів — перший з шести рядків. Після цього «Алла-у-Абха́» промовляється знову, за ним — наступний рядок, і так далі.)
(Якщо ховають жінку, нехай він скаже: «Ось служниця Твоя й дочка служниці Твоєї», і так далі.)
О мій Боже! Ось слуга Твій та син слуги Твого, який повірив у Тебе та знамення Твої й обернувся обличчям до Тебе в цілковитому зреченні всього, крім Тебе. Ти, воістину, наймилосердніший з тих, хто виявляє милосердя.
Постався до нього так, о Ти, Хто прощає гріхи людей та приховує їхні провини, як годиться небесам щедрості Твоєї й океану милості Твоєї. Дозволь йому ввійти на тере́ни безмежного милосердя Твого, що існувало до сотворіння землі та небес. Немає Бога, крім Тебе, Того, Хто незмінно прощає, Найвеликодушнішого.
Нехай тоді він шість разів повторить вітання «Алла-у-Абха́», а потім по дев’ятнадцять разів — кожен із наведених нижче рядків.
Ми всі, воістину, поклоняємося Богу.
Ми всі, воістину, схиляємося перед Богом.
Ми всі, воістину, віддані Богу.
Ми всі, воістину, уславлюємо Бога.
Ми всі, воістину, дякуємо Богу.
Ми всі, воістину, терплячі в Богові.
О мій Боже, о Той, Хто прощає гріхи, і Розвіювачу негод! О Ти, Хто дарує прощення, Милосердний! Я підношу руки в мольбі до Тебе, слізно благаючи двір божественної Сутності Твоєї простити — милістю Своєю та милосердям — служницю Твою, яка піднеслась до престолу істини. Дозволь їй, о Господи, перебувати під захистом хмар щедрості Твоєї та прихильності, занур її в океан прощення Твого й помилування та сподоби її ввійти до тієї освяченої оселі — небесного Раю Твого.
Ти, воістину, Могутній, Співчутливий, Великодушний, Милосердний.
О Господи, о Ти, Чиє милосердя огортає все, Чиє прощення не має меж, Чия щедрість піднесена над усім, Чиє помилування та великодушність охоплюють усе та сяєво Чийого прощення розливається по всьому світу! О Господи слави! Я благаю Тебе, палко та слізно, поглянути на служницю Твою, що піднеслась до Тебе, оком милосердя Твого. Накинь на неї покрив милості Своєї, що виблискує візерунками небесного Раю, і, прихистивши її під деревом одності Твоєї, осяй обличчя її світлом милосердя Твого та співчуття.
Обдаруй небесну служницю Свою, о Боже, святими пахощами, що породжені духом прощення Твого. Сподоби її мешкати в блаженному місці, зціли скорботи її бальзамом возз’єднання з Тобою, і, згідно з волею Твоєю, нехай ввійде вона до святого Раю Твого. Дозволь ангелам ніжної турботи Твоєї, одному за одним, зійти на неї та прихисти її під благословенним Деревом Твоїм. Ти, воістину, Той, Хто незмінно прощає, Найвеликодушніший, Всещедрий.
О Ти, Ласкавий Господи! Ця дорога́ серцю служниця була привернута до Тебе й через міркування та проникливість прагнула досягти присутності Твоєї й увійти до сфер Твоїх. З очима, повними сліз, пильно вдивлялася вона в Царство Таємниць. Багато ночей провела вона в тісному спілкуванні з Тобою, і багато днів прожила вона, ніжно згадуючи Тебе. Щоранку пам’ятала вона про Тебе, і щовечора думки її були зосереджені на Тобі. Неначе співочий соловей, промовляла вона священні вірші Твої та, неначе дзеркало, прагнула відбивати світло Твоє.
О Ти, Хто прощає гріхи! Відкрий же шлях цій пробудженій душі, аби ввійшла вона до Царства Твого, і дай змогу цій пташці, навченій рукою Твоєю, ширяти у вічному трояндовому саду. Вона охоплена вогнем жадання наблизитися до Тебе — сподоби її досягти присутності Твоєї. Вона збентежена й стурбована розлукою з Тобою — дозволь же їй увійти до Небесної Обителі Твоєї.
О Господи! Грішні ми, але Ти — Той, хто прощає. Занурені ми в океан недоліків, але Ти — Той, Хто милує, Добрий. Пробач нам гріхи наші та благослови нас рясною милістю Своєю. Обдаруй нас привілеєм узріти Лик Твій і подай нам чашу радості та блаженства. Ми — бранці наших власних про́гріхів, а Ти — Цар щедрих милостей. Ми занурені в море переступів, а Ти — Господь безмежного милосердя. Ти — Дарувальник, Славний, Вічний, Щедродайний, і Ти — Всемилостивий, Всемилосердний, Всеможний, Той, Хто є Подателем дарів, і Той, Хто прощає гріхи. Воістину, Ти — Той, до Кого звертаємося ми за прощенням провин наших, Той, Хто є Владикою Владик.
О Ти, великодушний Боже! Пробач гріхи моїй сповненій любові матері, прости недоліки її, поглянь на неї оком милостивого провидіння Твого та сподоби її ввійти до Царства Твого.
О Боже! Від найперших днів мого життя вона виховувала мене й плекала, а я не віддячив їй за працю її та старання. Тож винагороди її, обдарувавши життям вічним і возвеличивши її в Царстві Твоєму.
Воістину, Ти — Той, Хто прощає, Обдаровувач, Добрий.
Хвала Тобі, о Господи мій Боже! Милостиво дозволь, аби немовля це годувалося від грудей ніжної милості Твоєї та сповненого любові провидіння Твого й живилося плодом небесних дерев Твоїх. Не попускай, аби опікувався ним хтось інший, крім Тебе, оскільки Ти Сам, могутністю верховної волі Своєї та влади створив його й покликав до життя. Немає іншого Бога, опріч Тебе, Всемогутнього, Всевідця.
Славен Ти, о мій Найкоханіший! Овій його солодкими пахощами незрівнянної щедрості Твоєї й ароматами святих дарів Твоїх. Також сподоби його шукати прихистку під покровом найпіднесенішого Імені Твого, о Ти — Той, Хто міцно тримає в руці Своїй царство імен і якостей. Воістину, можний Ти чинити, що забажаєш, і Ти дійсно Могутній, Піднесений, Той, Хто незмінно прощає, Милостивий, Великодушний, Милосердний.
Ти — Той, о мій Боже, через Чиї імена зцілюються хворі, і недужі відновлюються, і спраглим дається питво, і змучені хворобою заспокоюються, і заблу́каним вказується шлях, і принижені підносяться, і злиденні збагачуються, і неосвічені просвіщаються, і похмурі сповнюються сяйва, і журливі звеселяються, і змерзлі обігріваються, і пригноблені підіймаються. Іменем Твоїм, о мій Боже, було зрушено все створене, і розгорнуто небеса, і створено землю, і піднято хмари та примушено їх пролитися дощем на землю. Це, воістину, ознака милості Твоєї до всіх створінь Твоїх.
Тож я благаю Тебе іменем Твоїм, через яке явив Ти Божественність Свою і підніс Справу Свою над усім творінням, і кожними з неперевершених титулів Твоїх і найвеличніших якостей, і всіма чеснотами, якими уславлюється незрівнянна та найпіднесеніша Сутність Твоя: низпошли цієї ночі з хмар милосердя Твого зливи зцілення Твого на це немовля, яке зріднив Ти із всеславною Суттю Своєю в царстві творіння Свого. Тож убери його, о мій Боже, у шати благоденства та здоров’я й оберігай його, о мій Коханий, від будь-якої недуги чи хвороби та від будь-чого, що нестерпне Тобі. Твоє могуття воістину не зрівняне з усім творінням. Ти, істинно, Можновладний, Самосущий. Низпошли також йому, о мій Боже, благо цього світу та прийдешнього й благо попередніх і наступних поколінь. Могуття Твоє й мудрість Твоя, воістину, здатні на це.
О Ти, незрівнянний Господи! Нехай це немовля вигодовується від грудей ніжної турботи Твоєї; убезпеч його в колисці схоронності Твоєї та захисту й дозволь йому зростати в обіймах ласкавої прихильності Твоєї.
О Боже! Плекай це немовля в лоні любові Твоєї та дай йому молока з грудей Провиді́ння Твого. Зрощуй свіжий паросток цей у трояндовому саду любові Твоєї та допомагай йому рости зливами щедрості Твоєї. Зроби його дитям царства й веди його до небесної сфери Твоєї.
Ти могутній та добрий, Ти — Обдаровувач, Великодушний, Господь щедрості, яка перевершує все.
Слава Тобі, о Господи мій Боже! Я благаю Тебе простити мене й тих, хто підтримує Віру Твою. Воістину, Ти — верховний Господь, Той, Хто прощає, Найвеликодушніший. О мій Боже! Дай змогу тим зі слуг Своїх, що позбавлені знання, бути допущеними до Справи Твоєї, адже щойно дізнаю́ться вони про Тебе, то свідчать про істину Судного Дня та не піддають сумнівам вияви благодаті Твоєї. Низпошли їм знамення милості Своєї та наділи їх, де б вони не мешкали, щедрою часткою того, що визначив Ти для благочестивих з-поміж слуг Своїх. Ти істинно Верховний Правитель, Всещедрий, Найприхильніший.
О мій Боже! Нехай виливи щедрот Твоїх і благословень низходять на домівки, чиї мешканці прийняли Віру Твою, як знак милості Твоєї та свідчення ніжної турботи від присутності Твоєї. Воістину неперевершений Ти в даруванні прощення. Якщо ж утримана буде благодать Твоя від когось, то як буде зарахований він до послідовників Віри в День Твій?
Благослови мене, о мій Боже, і тих, хто повірить у знамення Твої в призначений День, і тих, хто плекає любов мою в серцях своїх — любов, яку вселив у них Ти. Воістину, Ти — Господь праведності, Найпіднесеніший.
О Боже, мій Боже! Ця служниця Твоя закликає до Тебе, покладаючись на Тебе, обертаючи до Тебе обличчя своє, благаючи Тебе осипати її небесними щедротами Твоїми, відкрити їй духовні таємниці Твої й осяяти її вогнями Божественності Твоєї:
О мій Господи! Дай очам чоловіка мого прозріти. Потіш серце його світлом знання про Тебе, приверни розум його до осяйної краси Твоєї, порадуй дух його, відкривши йому явні пишноти Твої.
О мій Господи! Прибери завісу з-перед його очей. Ороси його рясними щедротами Своїми, оп’яни його вином любові до Тебе, зроби його одним з ангелів Твоїх, що хоч і ступають ногами по землі, але душі їхні ширяють у високих небесах. Сподоби його стати яскравим світочем, який випромінює світло мудрості Твоєї посеред народу Твого.
Воістину, Ти — Дорогоцінний, Вічний Обдаровувач, Щедра Рука.
Слава Тобі, о Господи світів і Жадання народів, о Ти, Хто розкрився в Найвеличнішому Імені, через яке перлини мудрості та рече́ння з’явилися з му́шель величного моря знання Твого, а небеса божественного одкровення оздоблені були світлом появи сонця лику Твого.
Я благаю Тебе — тим Словом, яким підтвердження Твоє було завершене поміж створіннями Твоїми та свідчення Твоє здійснене серед слуг Твоїх: укріпи народ Свій у тому, завдяки чому лик Справи засяє у володінні Твоєму, знамена влади Твоєї будуть установлені серед слуг Твоїх і прапори проводу Твого будуть піднесені по всіх володіннях Твоїх.
О мій Господи! Ти зриш, як міцно тримаються вони за поворозку милості Твоєї та вхопилися за окра́й покриву благодіяння Твого. Наділи їх тим, що наблизить їх до Тебе й утримає від усього, крім Тебе.
Я благаю Тебе, о Ти, Царю буття й Захиснику видимого та невидимого: зроби кожного, хто повстає служити Справі Твоїй, наче море, що рухається за бажанням Твоїм, подібним до того, хто охоплений вогнем Священного Дерева Твого, яке сяє з обрію небес волі Твоєї. Воістину, Ти — Могутній, Кого не здатні ослабити ані міць усього світу, ані сила народів. Немає Бога, крім Тебе, Єдиного, Незрівнянного, Захисника, Самосущого.
О Боже, Хто є Батьком усіх Богоявлень, Джерелом усіх Джерел, Першоджерелом усіх Одкровень і Невичерпним Джерелом усіх Світочей! Я свідчу, що Іменем Твоїм оздобилися небеса розуміння, і сколихнувся океан рече́ння, і послідовникам усіх релігій проголошено закони провиді́ння Твого.
Я покірно молю Тебе настільки збагатити мене, аби міг я обходитися без будь-кого, опріч Тебе, і не залежати ні від кого, крім Тебе. Тож ороси мене з хмар щедрості Твоєї тим, що принесе користь мені в кожному зі світів Твоїх. І допоможи мені — підкріплювальною милістю Своєю — так служити Справі Твоїй серед слуг Твоїх, аби міг я проголошувати те, завдяки чому пам’ятатимуть мене, доки існуватиме власне царство Твоє й триватиме панування Твоє.
Ось слуга Твій, о мій Господи, хто всім єством своїм обернувся до небокраю щедрості Твоєї, і океану милості Твоєї, і небес дарів Твоїх. Тож чини зі мною так, як подоба́є величі Твоїй, і славі Твоїй, і щедроті Твоїй, і милості Твоїй.
Ти, істинно, Бог сили та влади, Кому годиться відповідати тим, хто молиться Тобі. Немає іншого Бога, крім Тебе, Всевідця, Всемудрого.
Скажи: Нехай звеличене буде Ім’я Твоє, о Господи мій Боже! Я покірно молю Тебе Іменем Твоїм, через яке велич світла мудрості засяяла особливим блиском, коли небеса божественного рече́ння були приведені в рух серед роду людського: милостиво допоможи мені небесними підтвердженнями Своїми та сподоби мене звеличувати Ім’я Твоє поміж слуг Твоїх.
О Господи! До Тебе обернув я обличчя своє, зрікшись усього, крім Тебе, і міцно тримаючись за окра́й шат незліче́нних благословень Твоїх. Тож звільни язик мій, аби проголошував я те, що полони́ть розуми людей і звеселить душі їхні та дух. І так укріпи мене в Справі Твоїй, щоб не завадила мені влада тиранів з-поміж створінь Твоїх ані утримав натиск безвірників з-посеред тих, хто мешкає в царстві Твоєму. Зроби мене світочем, що сяє по всіх краях Твоїх, аби ті, у чиїх серцях палає світло знання Твого та не зникає жадання любові Твоєї, могли отримати направу від сяєва його.
Воістину, можний Ти чинити так, як забажаєш, і в руці Своїй тримаєш Ти царство творіння. Немає жодного іншого Бога, крім Тебе, Всемогутнього, Всемудрого.
О мій Боже, допоможи слузі Твоєму проголошувати Слово, спростовувати марне та хибне, утверджувати істину, поширювати по всіх усюдах священні вірші, являти велич і робити так, щоб у серцях праведників зійшла вранішня зоря.
Ти, воістину, Великодушний, Той, Хто прощає.
О Боже, мій Боже! Сподоби вірних слуг Твоїх мати ласкаві й ніжні серця. Допоможи їм ширити між усіма народами землі те світло проводу, що лине від Сонму вишнього. Воістину, Ти — Сильний, Владний, Могутній, Підкорювач усього, Вічний дарувальник. Воістину, Ти — Великодушний, Лагідний, Ласкавий, Найщедріший.
Ти бачиш, о мій Боже, як схиляюсь я в смиренні, покірний перед заповідями Твоїми, визнаючи верховну владу Твою, тремтячи перед могуттям панування Твого, уникаючи гніву Твого, благаючи ласки Твоєї, покладаючись на прощення Твоє, здригаючись у трепеті перед люттю Твоєю. Молю Тебе зі стугоном серця, з потоками сліз і спраглою душею та в цілковитому зреченні всього: зроби так, щоб усі, хто любить Тебе, немов промені світла осяяли сфери Твої від краю до краю, і допоможи обраним слугам Своїм звеличити Слово Твоє, щоб обличчя їхні, осяяні блиском, стали прекрасними та ясними, щоб серця їхні наповнювалися таємницями та щоб усяка душа могла скинути із себе тягар гріха. Убережи їх від нападника, від того, хто став безсоромним і нечестивим лиходієм.
Воістину, ті, хто любить Тебе, знемагають від спраги, о мій Господи! Приведи ж їх до джерела щедрот і ласки! Воістину, мучить їх голод. Подай же їм небесну трапезу Твою! Воістину, вони голі. Убери ж їх у шати знання та вченості!
Вони — герої, о мій Господи, веди ж їх на поле бою. Вони — провідники людей, навчи ж їх промовляти переконливими аргументами й доказами. Вони — ревні служителі, сподоби їх пустити по колу чашу, по вінця наповнену вином упевненості. О мій Боже, зроби їх співочими пташками, які щебечуть у прекрасних садах; зроби їх левами, що причаїлися в гущавині, китами, які поринають у морські глибини.
Воістину, Ти — Той, Чия благодать невичерпна. Немає іншого Бога, крім Тебе, Могутнього, Владного, Вічного Дарувальника.
Ти знаєш, о Боже, і є моїм свідком, що в серці своєму не маю я жодного іншого бажання, крім як досягти благовоління Твого, отримати підтвердження в моєму цілковитому підкоренні Тобі, присвятити себе служінню Тобі, трудитись у величному винограднику Твоєму та пожертвувати всім на стезі Твоїй. Ти — Той, Хто відає все, і Той, Хто бачить усе. Немає в мене іншого бажання, крім як спрямувати кроки мої — через мою любов до Тебе — до гір і пустель, аби голосно проголошувати пришестя Царства Твого та виголошувати заклик Твій серед усіх людей. О Боже! Відкрий же шлях для цього безпорадного, подай ліки цьому недужому та наділи зціленням цього хворого. Із серцем, охопленим вогнем, і очима, сповненими сліз, я благаю Тебе край Порога Твого.
О Боже! Я готовий зносити будь-які негоди на стезі Твоїй та всім серцем і душею прагну долати будь-які труднощі.
О Боже! Захисти мене від випробувань. Добре відомо Тобі, що відвернувся я від усього та звільнився від усіх думок. Немає іншого заняття для мене, крім як згадувати Тебе, і жодного іншого прагнення, крім як служити Тобі.
Слава Тобі, о Господи мій Боже! Не принижуй того, кого звеличив Ти силою верховної влади Своєї, і не віддаляй від Себе того, кого сподобив Ти ввійти в скинію вічності Твоєї. Чи відштовхнеш Ти, о мій Боже, того, кого прихистив Ти під покровом Владицтва Свого, і чи відвернеш Ти, о Жадання моє, від Себе того, для кого Ти є прихистком? Чи можеш Ти зганьбити того, кого підніс Ти, або забути того, кому дозволив Ти згадувати Тебе?
Уславлений, безмежно уславлений Ти! Ти — Той, Хто споконвіку був Царем усього творіння та його Головним Рушієм, і Ти навіки залишишся Господом усього сущого та його Промислителем. Уславлений Ти, о мій Боже! Якщо позбавиш Ти слуг Своїх милосердя, хто ж тоді буде милосердним до них? І якщо відмовиш Ти любим Своїм у підтримці, хто ж тоді зможе підтримати їх?
Уславлений, безмірно уславлений Ти! Обожнюваний Ти в правді Своїй, і всі ми, воістину, Тобі поклоняємось. Явлений Ти в справедливості Своїй, і всі ми, воістину, свідчимо про Тебе. Ти, істинно, коханий у милості Своїй. Немає Бога, крім Тебе, Допомоги в Небезпеці, Самосущого.
Він є Бог, піднесеним Він є, Господом ніжної прихильності та щедрості!
Слава Тобі; Ти, о мій Боже, — Господь Всеможний. Я свідчу про всемогутність Твою та міць, верховну владу Твою й ніжну турботу, милість Твою й силу, одність Єства Твого та єдність Сутності Твоєї, святість Твою й піднесеність над світом буття й усім, що в ньому.
О мій Боже! Бачиш Ти, що зрікся я всього, крім Тебе, міцно тримаюся Тебе й обертаюся до океану щедрості Твоєї, до небес прихильності Твоєї, до Ранкової Зорі милості Твоєї.
Господи! Свідчу я, що наділив Ти слугу Свого Довірою Своєю та що це Дух, яким дав Ти життя світові.
Прошу Тебе блиском Світила Одкровення Твого: милостиво прийми від нього те, чого досяг він у дні Твої. Дозволь же йому вбратись у славу благовоління Твого та прикраситися прийняттям Твоїм.
О мій Господи! Я та все створене свідчимо про могуття Твоє, і я молю Тебе не віддаляти від Себе дух цей, що здійнявся до Тебе, до небесної обителі Твоєї, піднесеного Раю Твого й притулків близькості Твоїх, о Ти, Хто є Господом усіх людей!
Дозволь же слузі Своєму, о мій Боже, спілкуватися з обранцями Твоїми, святими Твоїми та Посланцями в небесних обителях, що їх не здатне зобразити перо, ані язик — описати.
О мій Господи, цей убогий воістину поспішив до Царства багатства Твого, цей мандрівник — до свого дому, що в межах Твоїх, цей спраглий — до небесної ріки щедрості Твоєї. Не позбавляй його, о Господи, частки його від бенкету милості Твоєї та підтримки щедрості Твоєї. Ти, воістину, Всемогутній, Милостивий, Всещедрий.
О мій Боже, Довіра Твоя повернулася до Тебе. Годиться милості Твоїй та щедрості, які охопили володіння Твої на землі й на небесах, удостоїти дарами Твоїми й щедротами, а також плодами дерева милості Твоєї щойно прийнятого Тобою! Маєш владу Ти чинити за волею Своєю, немає іншого Бога, крім Тебе, Милостивого, Найщедрішого, Співчутливого, Обдаровувача, Того, Хто милує, Дорогоцінного, Всевідця.
Свідчу я, о мій Господи, що повелів Ти людям шанувати гостей своїх, і той, хто здійнявся до Тебе, воістину дістався Тебе й досяг Присутності Твоєї. Тож учини з ним за милістю Своєю та щедрістю! Присягаюся славою Твоєю, знаю я напевно, що не відмовиш Ти слугам Своїм у тому, що Сам наказав їм, і не знедолиш того, хто міцно тримався за поворозку щедрості Твоєї та піднісся до Вранішньої Зорі багатства Твого.
Немає іншого Бога, крім Тебе, Єдиного, Неподільного, Владного, Всевіду́щого, Щедрого.
О мій Боже! О Ти, Хто прощає гріхи, наділяє дарами, розвіює скорботи!
Воістину, я благаю Тебе простити гріхи тим, хто залишив це земне вбрання та піднісся у світ духовний.
О мій Господи! Очисть їх від гріхів, розвій їхні скорботи, а темряву їхню оберни на світло. Дай їм увійти до саду щастя, омий їх найчистішою водою та дозволь їм споглядати велич Твою на найпіднесенішій височині.
ABDULBAHA
О мій Боже! О мій Боже! Воістину, слуга Твій, смиренний перед величчю божественного панування Твого, покірний перед дверима одності Твоєї, увірував у Тебе й у вірші Твої, засвідчив слово Твоє, зайнявся вогнем любові Твоєї, занурився в глибини океану знання Твого, був приваблений вітерцями Твоїми, поклався на Тебе, обернув обличчя своє до Тебе, звернув до Тебе благання свої та був запевнений у прощенні Твоєму й помилуванні. Він зрікся цього смертного життя й полинув у царство безсмертя, жадаючи милості зустрітися з Тобою.
О Господи, прославляй його положення, укрий його під шатром найвищого милосердя Свого, дай йому ввійти у Твій преславний рай і повік перебувати в піднесеному трояндовому саду Твоєму, аби міг він поринути в море світла у світі таїнств.
Воістину, Ти — Щедрий, Владний, Той, Хто прощає, Обдаровувач.
ABDULBAHA
О Ти, поблажливий Господи!
Хоч деякі душі провели дні життя свого в невіданні, відсторонились і не впокорились, та однією лиш хвилею з океану прощення Твого звільняться всі, кого охопили гріхи. Кого бажаєш, робиш Ти повірником, а хто не обраний Тобою — уважається нечестивцем. Якщо судитимеш Ти нас за справедливістю Своєю, усі ми будемо лише грішниками та заслуговуватимемо на відлучення від Тебе, але якщо ж явиш Ти милосердя, кожен грішник стане чистим, а кожен незнайомець — другом. Тож обдаруй усіх прощенням Своїм і помилуванням і наділи всіх милосердям Своїм.
Ти — Той, Хто Прощає, Той, Хто Дарує Світло, Всесильний.
Хвала Тобі, о Господи мій Боже! Ти бачиш і відаєш, що закли́кав я слуг Твоїх не обертатися нікуди, крім як у бік дарів Твоїх, і повелів їм не триматися нічого, крім того, що приписав Ти в Ясні́й Книзі Своїй — Книзі, яку було низпослано згідно з незбагненним велінням Твоїм і безповоротною метою.
Не можу вимовити ані слова, о мій Боже, якщо мені це не дозволено Тобою, і не можу рухатись у жодному напрямку, доки не отримаю схвалення Твого. Саме Ти, о мій Боже, покликав мене до буття силою могуття Твого та наділив мене милістю Своєю являти Справу Твою. Через це випали на долю мою такі нещастя, що завадили моїм вустам підносити Тебе та звеличувати славу Твою.
Уся хвала Тобі, о мій Боже, за те, що призначив Ти для мене велінням Своїм і силою владарювання Свого. Я благаю Тебе, щоб укріпив Ти й мене, і тих, хто любить мене, у нашій любові до Тебе та зберіг нас непохитними в Справі Твоїй. Я присягаюся могуттям Твоїм! О мій Боже! Сором слуги Твого — бути закритим, наче завісою, від Тебе, а слава його — пізнати Тебе. Озброєному силою імені Твого, ніщо не зможе коли-небудь зашкодити мені, а з любов’ю до Тебе в серці моєму всі нещастя світу жодним чином не зможуть стривожити мене.
Тож, о мій Господи, низпошли мені й тим, кого люблю я, те, що захистить нас від зловмисності тих, хто зрікся істини Твоєї та не увірував у знаки Твої.
Ти, воістину, Всеславний, Найщедріший.
Хвала Тобі, о Господи мій Боже! Ось слуга Твій, що напився з долонь благодаті Твоєї вина ніжної милості Твоєї та насолодився пахощами любові Твоєї в дні Твої. Я благаю Тебе втіленнями імен Твоїх, яким жоден смуток не може завадити тішитися любов’ю Твоєю ані споглядати лице Твоє та яких усі воїнства нерозважливих безсилі змусити відвернутися від шляху волі Твоєї: обдаруй його тим добрим, чим володієш Ти, і піднеси його до таких висот, що вважатиме він світ лише тінню, яка зникає швидше за мить.
Також убережи його, о мій Боже, — силою безмірної величі Своєї — від усього, що нена́висне Тобі. Ти, воістину, його Господь і Господь усіх світів.
О Боже, мій Боже! Я залишив домівку свою, міцно тримаючись за поворозку любові Твоєї, і я цілковито довірився турботі Твоїй та захисту Твоєму. Я благаю Тебе силою Твоєю, якою захищав Ти любих Тобі, — від свавільних і порочних, і від усякого непоступливого гнобителя, і від усякого зловмисника, що заблукав далеко від Тебе: убережи мене Своєю щедрістю та милістю Своєю. Тож дай мені змогу повернутися додому — Твоєю владою та могутністю Твоєю. Ти, воістину, Всемогутній, Допомога в небезпеці, Самосущий.
В Ім’я Його, Піднесеного, Вищого від усіх, Найдосконалішого!
Слався ж Ти, о Господи мій Боже! О Ти, Хто є моїм Богом, і моїм Володарем, і моїм Господом, і моєю Підтримкою, і моєю Надією, і моїм Пристановищем, і моїм Сяєвом. Я прошу Тебе — Потаємним і Заповітним Ім’ям Твоїм, якого ніхто не відає, опріч власного Єства Твого, — захистити того, хто володіє Скрижаллю цією, від усякого нещастя та пошесті, і від усяких нечестивих чоловіків і жінок, від зла, що від лиходіїв, і від підступу безбожних. Убережи його, крім того, о мій Боже, від усякого болю та мук, о Ти, Хто тримає в руці Своїй царство всього сущого. Ти, істинно, владний над усім сущим. Ти чиниш так, як бажаєш, і повеліваєш так, як любо Тобі.
О Ти, Царю Царів! О Ти, добрий Господи! О Ти, Джерело прадавньої щедрості, благодаті, великодушності й дарів! О Ти, Цілителю хвороб! О Ти, Хто задовольняє потреби! О Ти, Сяєво Сяєва! О Ти, Сяєво над усіма Сяєвами! О Ти, Явителю кожного з Богоявлень! О Ти, Співчутливий! О Ти, Милосердний! Вияви ж милість до того, хто володіє Скрижаллю цією, — через Твою найвеличнішу милість і рясну благодать Твою — о Ти, Милостивий, Ти, Щедродайний. Борони його, крім того, захистом Своїм від будь-чого, що серце його та розум вважатимуть огидним. З-поміж тих, що наділені силою, Ти — найсильніший. Слава Божа нехай спочиває на тобі, о ти, сонце, що сходить! Тож свідчи про те, що Бог засвідчив щодо власного Єства Свого, — що немає іншого Бога, крім Нього, Всемогутнього, Найкоханішого.
Признач мені, о мій Господи, і тим, хто вірить у Тебе, те, що вважається найкращим для нас згідно із судженням Твоїм, як викладено в Матері-Книзі, адже міцно тримаєш Ти в руці Своїй визначені міри всього сущого.
Твої численні дари безперервно проливаються на тих, хто плекає любов Твою, і дивовижними знаменнями небесних щедрот Твоїх рясно обдаровуються ті, хто визнає божественну Єдність Твою. Ми доручаємо опіці Твоїй усе те, що визначив Ти для нас, і благаємо Тебе наділити нас усім благом, що його охоплює знання Твоє.
Захисти мене, о мій Господи, від усякого зла, яке всемогуття Твоє осягає, оскільки немає ні влади, ні сили, крім як у Тебе, жоден тріумф не настане, опріч як від присутності Твоєї, і лише Тобі повелівати. Усе, чого Бог забажав, було, і того, чого Він не бажає, не буде.
Немає ані влади, ані сили, крім як у Богові, Найпіднесенішому, Наймогутнішому.
Слава Тобі, о Боже! Ти — Бог, Той, Хто існував до всього сущого, Хто існуватиме після всього сущого й залишатиметься понад усе суще. Ти — Бог, Той, Хто знає про все суще та панує над усім сущим. Ти — Бог, Той, Хто чинить милосердно з усім сущим, Хто судить між усім сущим і Чиє бачення охоплює все суще. Ти — Господь Бог мій, Тобі відоме положення моє, Ти засвідчуєш внутрішнє та зовнішнє єство моє.
Наділи прощенням Своїм мене та вірян, які відгукнулися на Поклик Твій. Будь моїм помічником, якого достатньо, щоб захистити мене від шкоди будь-кого, хто хотів би завдати мені горя чи бажав би мені зла. Воістину, Ти — Господь усього створеного. Тебе достатньо всім, однак ніхто не може бути самодостатнім без Тебе.
В Ім’я Бога, Господа нездоланної величі, Підкорювача всього.
Хай святиться Господь, у Чиїй долоні — джерело влади. Він творить усе, що забажає, Словом повеління Свого «Будь» — і воно існує. Дотепер Йому належала сила влади, і належатиме вона Йому й надалі. Він дарує перемогу тому, кому забажає, могуттям веління Свого. Він істинно Владний, Всемогутній. Йому належить уся слава й велич у царствах Одкровення і Творіння та в усьому, що розкинулося між ними. Воістину, Він — Стосилий, Всеславний. Споконвіку Він був Джерелом нездоланної сили й залишиться таким на віки вічні. Він справді Господь могуття та влади. Усі царства небесні й земні та все, що розкинулося між ними, належать Богу, і Його влада — верховна над усім сущим. Усі скарби землі й небес і всього, що є між ними, Йому належать, і Його захист охоплює все суще. Він — Творець небес і землі та всього, що розкинулося між ними, і Він істинно є свідком над усім сущим. Він — Господь Розплати для всіх, хто мешкає на небесах і на землі та по всьому, що розкинулося між ними, і Він істинно швидкий на розплату. Він визначає міру для всіх, хто на небесах і на землі та по всьому, що є між ними. Воістину, Він — Верховний Захисник. У Своїй руці Він міцно тримає ключі від небес і землі та всього між ними. За бажанням Своїм Він наділяє дарами силою повеління Свого. Благодать Його дійсно охоплює все, і Він — Всевідець.
Скажи: Бога достатньо мені, Він — Той, Хто міцно тримає в руці Своїй царство всього сущого. Силою Своїх воїнств небес і землі та всього, що розкинулося між ними, оберігає Він тих зі слуг Своїх, кого забажає. Бог, істинно, пильнує все суще.
Безмірно піднесений Ти, о Господи! Захисти нас від того, що розкинулося перед нами й за нами, над нашими головами, праворуч від нас, ліворуч від нас, під нашими ногами та з усякого іншого боку, з якого ми не захищені. Воістину, Твоє покровительство над усім сущим — незрадне.
О Боже, мій Боже! Захисти вірних слуг Своїх від гріхів себелюбства та пристрасті, охорони їх пильним оком ніжної турботи Своєї від усякої злоби, ненависті й заздрості, прихисти їх у неприступній твердині опіки Твоєї та зроби їх — убезпечених від стріл непевності — виявами славних знамень Твоїх, осяй обличчя їхні блискучими променями, що линуть від Вранішньої Зорі божественної єдності Твоєї, звесели серця їхні віршами, явленими зі святого царства Твого, укріпи чресла їхні всевладною силою Своєю, що походить із Твого царства слави. Ти — Всещедрий, Захисник, Всемогутній, Милостивий.
О мій Господи! Ти відаєш, що люди охоплені болем і стражданнями й оточені негодами та бідами. Кожне випробування обрушується на людину, а кожне страшне лихо кидається на неї, подібно до нападу змія. Немає прихистку чи притулку для неї, крім як під крилом захисту, охорони, заступництва й опіки Твоїх.
О Ти, Милосердний Боже! О мій Господи! Зроби захист Твій моєю бро́нею, охорону Твою — моїм щитом, смирення перед дверима одності Твоєї — моїм заступництвом, а опіку Твою й оборону — фортецею моєю та моєю домівкою. Убережи мене від навіювань егоїзму та пристрастей і захисти мене від будь-яких хвороб, випробувань, труднощів і злигоднів.
Воістину, Ти — Захисник, Заступник, Охоронитель, Той, Кого достатньо, і, воістину, Ти — Милосердний з Наймилосердніших.
О Ти, добре та сповнене любові Провиді́ння! Схід збурений і Захід здіймається, немов вічні хвилі морські. Лагідні вітерці святості ширяться світом, і з Невидимого Царства линуть промені Світила Істини. Лунають гімни божественної єдності, майорять знамена небесної могутності. Підноситься ангельський Голос і, немов рик левіафана, закликає до самозречення й самопосвяти без останку. Звитяжний клич «Йа Баха-ул-Абха́» гримить зусебіч, і поклик «Йа Алій-ул-Ала́»8 відлунює по всіх усюдах. Ніщо інше не потрясає цей світ так, як Слава Єдиного Полонителя Сердець, ніщо не збурює його так, як сплеск любові до Господа, Незрівнянного, Палко Коханого.
Кохані Господа, чий подих — наче солодкий мускус, горять, мов яскраві свічки, у всіх краях. Друзі Всемилосердного, мов пуп’янки, що розквітають, з’являються скрізь і всюди. Вони не спочивають ні миті, вони існують самим лише згадуванням Тебе й не прагнуть нічого іншого, крім як служити Справі Твоїй. Вони неначе солодкоголосі солов’ї в долинах істини, неначе барвистий квіт у саду проводу. Таємничими квітами прикрашають вони стежини в Саду Дійсності; мов ті гнучкі кипариси, шикуються вони вздовж ріки Божественної Волі. Над обрієм буття сяють вони променистими зорями; на небосхилі цього світу палають вони яскравими світилами. Вони — вияви небесної ласки, світанкові промені божественної допомоги.
Зроби ж так, о Ти, Сповнений любові Господи, щоб усі вони могли стояти твердо й непорушно, сяючи неминущим сяєвом; щоб із кожним подихом лагідні вітерці могли линути з обителей ніжної турботи Твоєї; щоб з океану ласки Твоєї міг піднятися серпанок; щоб благодатні зливи любові Твоєї могли дарувати свіжість і західний вітерець міг принести із собою пахощі з трояндових садів божественної єдності.
Удостой нас, о Найкоханіший усього світу, променя Сяєва Твого. Палко Коханий людства, пролий на нас світло Лику Твого.
О Боже Всеможний, захисти нас, і будь нашим прихистком, і, о Господи Буття, яви могуття Своє та владу Свою.
О Ти, Сповнений любові Господи, у деяких краях заколотники не дрімають і не вгавають, а вдень і вночі коять найтяжчі лиходійства.
Тирани чигають на нас, немов вовки в засідці, а невинна переслідувана отара не знаходить ні допомоги, ні підтримки. Гончаки женуться за газелями з лугів божественної єдності, а круки заздрості переслідують фазанів, що живуть у горах божественного проводу.
О Ти, божественне Провиді́ння, убережи й охорони нас! О Ти, Хто є нашим Щитом, урятуй і захисти нас! Прийми нас під Покрив Свій і Допомогою Своєю визволи нас від усякого лиха. Ти, воістину, Справжній Захисник, Невидимий Заступник, Божественний Охоронитель, Сповнений любові Небесний Господь.
Слався ж Ти, о Господи мій Боже! Я благаю Тебе нестримними вітрами милості Твоєї й тими, Хто є Вранішніми Зорями задуму Твого та Серцями Світання натхнення Твого: низпошли мені й тим, хто звернувся до лику Твого, те, що годиться щедрості Твоїй та рясній благодаті й достойне бути дарами Твоїми й милостями. Злиденний і самотній я, о мій Господи! Занур мене в океан багатства Свого; дай мені, спраглому, напитися живих вод ніжної прихильності Твоєї!
Я покірно благаю Тебе — власним Єством Твоїм і Тим, Кого призначив Ти Виявом власної Сутності Твоєї та проникливим Словом Твоїм для всіх, хто є на небесах і на землі: збери разом слуг Своїх під покривом Дерева милостивого провиді́ння Твого. Також допоможи їм скуштувати плодів його, схилити вуха їхні до шелесту листя його та солодкості голосу Птаха, що виспівує на гілках його. Ти, воістину, Допомога в Небезпеці, Недосяжний, Всемогутній, Найвеликодушніший.
О Ти, милосердний Боже! О Ти, Хто є могутнім і владним! О Ти, найдобросердніший Отче! Ці слуги зібралися разом, обертаючись до Тебе, звертаючись у молитві до порога Твого, жадаючи нескінченних щедрот Твоїх від величного запевнення Твого. Не мають вони іншої мети, крім благовоління Твого. Не мають вони іншого наміру, крім як служити світу роду людського.
О Боже! Зроби це зібрання осяйним! Зроби серця милосердними! Даруй щедроти Святого Духа! Наділи їх силою, що від небес! Благослови їх неземним розумом! Примнож щирість їхню, аби в цілковитому смиренні та з пристрасним каяттям могли вони обернутись до царства Твого та присвятити себе служінню світу роду людського. Хай кожен стане яскравою свічкою! Хай кожен стане сяйною зіркою! Хай кожен стане гарним за кольором і запашним за ароматом у царстві Божому!
О добрий Отче! Даруй благословення Свої! Не зважай на недосконалості наші! Укрий нас під захистом Своїм! Не згадуй гріхів наших! Зціли нас милістю Своєю! Ми — немічні, Ти — могутній. Ми — бідні, Ти — багатий. Ми — недужі, Ти — Лікар. Ми — нужденні, Ти — найвеликодушніший.
О Боже! Обдаруй нас провиді́нням Твоїм. Ти — Владний. Ти — Дарувальник. Ти — Добродійник.
О Ти, ласкавий Господи! Ось слуги Твої, що зібралися на цю зустріч, обернулися до царства Твого та мають потребу в дарах Твоїх і благословенні Твоєму. О Ти, Боже! Вияви та розкрий знаки одності Своєї, що закладені в усіх реаліях життя. Яви й розгорни чесно́ти, які приховав і притаїв Ти в цих сутностях людських.
О Боже! Ми — рослини, а щедрість Твоя — неначе дощ, освіжи та сподоби ці рослини зростати через дари Твої. Ми — слуги Твої, звільни нас від кайданів матеріального існування. Ми — нетямущі, зроби нас мудрими. Ми — мертві, оживи нас. Ми — матеріальні, наділи нас духом. Ми — злиденні, зроби нас причетними до таємниць Твоїх. Ми — нужденні, збагати й благослови нас із безмежної скарбниці Своєї. О Боже! Поверни нас до життя, дай нам зір, дай нам слух, посвяти нас у таємниці життя, аби секрети царства Твого могли розкритись нам у цьому світі буття й визнали ми одність Твою. Усі дари йдуть від Тебе, усяке благословення Твоїм є.
Ти — могутній. Ти — владний. Ти — Дарувальник, Ти — Вічно Щедрий.
О мій Боже! О мій Боже! Воістину, ці слуги обертаються до Тебе, звертаючись у молитві до Твого царства милосердя. Воістину, приваблені вони святістю Твоєю та запалені вогнем любові до Тебе, шукаючи підтвердження з дивовижного царства Твого та сподіваючись, що будуть допущені до небесної обителі Твоєї. Воістину, прагнуть вони сходження до них дарів Твоїх, жадаючи осяяння від Сонця Дійсності. О Господи! Зроби їх яскравими світочами, милосердними знаками, плідними деревами та ся́йними зорями. Хай будуть вони серед перших у служінні Тобі й будуть поєднані з Тобою узами та зв’язками любові Твоєї, бажаючи світочів ласки Твоєї. О Господи! Зроби їх знаками проводу, знаменами безсмертного царства Твого, хвилями моря милосердя Твого, дзеркалами сяйва величі Твоєї.
Воістину, Ти — Великодушний. Воістину, Ти — Милосердний. Воістину, Ти — Дорогоцінний, Коханий.
О Ти, великодушний Боже! Ці слуги обертаються до царства Твого й благають благодаті Твоєї та щедрості. О Боже! Зроби серця їхні благими й чистими, аби могли вони стати гідними любові Твоєї. Очисть та освяти душі, щоб сяєво Сонця Істини могло пролитися на них. Очисть та освяти очі, аби могли вони розпізнати сяєво Твоє. Очисть та освяти вуха, щоб могли вони почути поклик царства Твого.
О Господи! Воістину, ми слабкі, а Ти — могутній. Воістину, ми бідні, а Ти — багатий. Ми шукачі, а Ти — Той, Кого шукають. О Господи! Вияви до нас співчуття та прости нас; наділи нас такими здібностями та сприйнятливістю, щоб були ми гідними милостей Твоїх і привернулися до царства Твого, аби могли ми вдосталь напитися вод життя, запалитися вогнем любові Твоєї й повернутися до життя через подуви Святого Духа в це осяйне століття.
О Боже, мій Боже! Споглядай на це зібрання з милосердям Своїм. Убезпеч усіх і кожного під охороною Твоєю та захистом Твоїм. Низпошли на душі ці небесні благословення Свої. Занур їх в океан милості Своєї й оживи їх подувами Святого Духа.
О Господи! Обдаруй благодатною допомогою Твоєю цей справедливий уряд і благослови його. Ця країна вкрилася під захисним покривом заступництва Твого, і цей народ служить Тобі. О Господи! Даруй їм небесну щедрість Свою й наділи їх потоками милості Своєї та прихильності — багатими й рясними. Дозволь, щоб цю шановану націю поважали, і дай їй можливість бути допущеною в царство Твоє.
Ти — Могутній, Всеможний, Милосердний, і Ти — Великодушний, Добродійний, Господь невичерпної благодаті.
О Божественне Провиді́ння! Це зібрання складається з друзів Твоїх, яких вабить краса Твоя та які горять вогнем любові Твоєї. Оберни душі ці на ангелів небесних, воскреси їх подихом Свого Святого Духа, дай вустам їхнім красномовство, а серцям їхнім — рішучість, подаруй їм небесну могутність і милосердну чуйність, допоможи їм стати поборниками єдності всього людства, чинниками любові та злагоди у світі людей, аби Сонце Істини розвіяло згубну темряву упереджень через невігластво, і цей понурий світ осяявся світлом, і цю земну сферу пронизали промені світу духа, і ці різноманітні кольори злилися в одну барву, і наспів хвали линув до царства святості Твоєї.
Воістину, Ти — Всесильний і Всемогутній!
О Ти, сповнений любові Хлібодаре! Душі ці почули поклики Царства й побачили славу Сонця Істини. Вони піднеслися до живодайних небес любові; вони зачаровані природою Твоєю та поклоняються красі Твоїй. До Тебе обернулися вони, про Тебе їхня мова, Твою обитель шукають вони та хочуть утамувати спрагу свою зі струмків небесного царства Твого.
Ти — Дарувальник, Обдаровувач, Вічно Сповнений Любові.
Дозволь мені, о мій Боже, наблизитись до Тебе та перебувати в межах двору Твого, адже віддаленість від Тебе майже поглинула мене. Дай мені відпочити під покровом крил милості Твоєї, адже полум’я розлуки з Тобою розплавило серце в грудях моїх. Підведи мене ближче до ріки, що є самим життям, адже душа моя палає від спраги у своєму невпинному пошуку Тебе. Мої зітхання, о мій Боже, свідчать про гіркоту страждань моїх, а сльози, які я ллю, засвідчують любов мою до Тебе.
Я благаю Тебе — хвалою, якою звеличував Ти Себе Самого, і славою, якою уславляв Ти власну Сутність Свою: дозволь, аби вважали нас серед тих, хто пізнав Тебе та визнав верховну владу Твою в дні Твої. Тож допоможи нам, о мій Боже, напитися — з перстів милості — живодайних вод ніжної турботи Твоєї, аби могли ми цілковито забути про все інше, опріч Тебе, і бути захопленими лише Сутністю Твоєю. Владний Ти чинити так, як бажаєш. Немає Бога, крім Тебе, Могутнього, Допомоги в Небезпеці, Самосущого.
Нехай славиться ім’я Твоє, о Ти, Хто є Царем над усіма Царями!
Слався Ти, о мій Боже! Я віддаю Тобі дяку за те, що сповістив Ти мене про Того, Хто є Вранішньою Зорею милості Твоєї, і Серцем Світання благодаті Твоєї, і Вмістилищем Справи Твоєї. Я благаю Тебе іменем Твоїм — через яке обличчя наближених до тебе стали білими, а серця відданих Тобі полинули до Тебе — сподобити мене — повсякчас і за будь-яких обставин — триматися за поворозку Твою та цілковито позбутися прихильності до будь-кого, крім Тебе, і утримувати погляд свій спрямованим до обрію Одкровення Твого й виконувати те, що заповів Ти мені в Скрижалях Своїх.
Убери, о мій Господи, внутрішнє та зовнішнє єство моє в одіяння милостей Твоїх та ніжної турботи Твоєї. Убережи мене від будь-чого, що ненависне Тобі, і милостиво допоможи мені та рідним моїм коритися Тобі й уникати будь-чого, що може розбудити в мені лихі та нечисті бажання.
Ти, істинно, Господь усього роду людського та Володар цього світу й світу наступного. Немає Бога, крім Тебе, Всевідця, Всемудрого.
Нехай звеличене буде Ім’я Твоє, о мій Боже! Я благаю Тебе ароматами Одіяння милості Твоєї, які розвіяні були по всьому творінню за велінням Твоїм і згідно з бажанням Твоїм, і Денним Світилом волі Твоєї, що яскраво засяяло — силою могуття Твого та верховної влади Твоєї — над обрієм милосердя Твого: позбав душу мою всіх марних фантазій і суєтних уявлень, аби з усією прихильністю своєю міг я обернутися до Тебе, о Ти, Господи всього людства!
Я — слуга Твій і син слуги Твого, о мій Боже! Я взявся за рукоять благодаті Твоєї та міцно вхопився за поворозку милості Твоєї. Признач для мене все благо, що від Тебе, і живи́ мене зі Столу, який низпослав Ти з хмар щедрості Своєї та небес прихильності Своєї.
Ти, дійсно, Господь світів і Бог усього, що є на небесах, і всього, що є на землі.
Чимало охололих сердець, о мій Боже, зайнялося вогнем Справи Твоєї, і чимало тих, що спочивали, пробудила солодкість голосу Твого. Як багато чужинців, які прагнули знайти прихисток у затінку дерева одності Твоєї, і якими численними є спраглі, що палко бажали досягти водограю животворних вод Твоїх у дні Твої!
Благословенний той, хто спрямував себе до Тебе й поспішив досягти Вранішньої Зорі сяєва ли́ку Твого. Благословенний той, хто з усією любов’ю своєю обернувся до Серця Світання Одкровення Твого та Першоджерела натхнення Твого. Благословенний той, хто витратив на шляху Твоєму те, чим наділив Ти його щедрістю Своєю та милістю. Благословенний той, хто у своєму палкому прагненні до Тебе відкинув усе інше, крім Тебе Самого. Благословенний той, хто насолоджується близьким зв’язком із Тобою та позбавився прихильності до будь-кого, опріч Тебе.
Я благаю Тебе, о мій Господи, Тим, Хто є Ім’ям Твоїм, Хто — силою верховної влади Твоєї та могуття Твого — повстав над обрієм в’язниці Своєї: признач кожному те, що личить Тобі та годиться звеличенню Твоєму.
Могуття Твоє, істинно, достатнє для всього сущого.
Не відаю я, о мій Боже, що то за Вогонь, який запалив Ти у краю Своєму. Землі́ ніколи не затьмарити сяєва його, а воді — не загасити полум’я його. Усі народи світу не спроможні опиратися силі його. Безмірно благословенний той, хто наблизився до нього й почув стугін його.
Декого, о мій Боже, сподобив Ти — підкріплювальною милістю Своєю — підійти до нього, у той час як інших утримав Ти на відстані через те, що скоїли руки їхні в дні Твої. Кожен, хто поспішив до нього й дістався його, палко бажаючи споглянути на красу Твою, віддав життя своє на шляху Твоєму та піднісся до Тебе в цілковитому зреченні всього, крім Тебе.
Я благаю Тебе, о мій Господи, цим Вогнем, який яскраво палає та вирує у світі творіння: розірви вщент завіси, що перешкоджають мені з’явитися перед троном величі Твоєї та постати перед ворітницею брами Твоєї. Признач мені, о мій Господи, усе благо, яке низпослав Ти в Книзі Своїй, і не дай мені віддалитися від прихистку милосердя Твого.
Владний Ти чинити те, що любо Тобі. Ти, воістину, Всемогутній, Найвеликодушніший.
Хвала Тобі, о мій Боже! Я один зі слуг Твоїх, що повірив у Тебе та знамення Твої. Бачиш Ти, як спрямував я себе до дверей милості Твоєї й обернув обличчя своє до ніжної турботи Твоєї. Я благаю Тебе неперевершеними титулами Твоїми та найпіднесенішими якостями: відчини переді мною портали дарів Своїх. І допоможи мені чинити те, що добре, о Ти, Хто є Володарем усіх імен і якостей!
Я злиденний, о мій Господи, а Ти — Багатий. Я спрямував обличчя своє до Тебе та зрікся всього, крім Тебе. Не позбавляй мене, благаю, вітерців лагідної милості Твоєї та не утримуй від мене те, що призначив Ти для обраних серед слуг Своїх.
Прибери завісу з очей моїх, о мій Господи, аби міг я розрізнити те, що побажав Ти для створінь Своїх, і віднайти — у всіх виявах творіння Твого — про́яви всемогутньої сили Твоєї. Зачаруй душу мою, о мій Господи, наймогутнішими знаменнями Своїми та визволи мене з глибин нечистих і грішних бажань моїх. І признач для мене благо цього світу та світу прийдешнього. Можний Ти чинити те, що любо Тобі. Немає іншого Бога, крім Тебе, Всеславного, Чиєї допомоги просять усі люди.
Я віддаю Тобі дяку, о мій Господи, за те, що пробудив Ти мене віді сну, і розворушив мене, і викликав у мене бажання сприйняти те, що більшість слуг Твоїх не змогла осягнути. Зроби мене здатним, о мій Господи, узріти — з любові до Тебе та заради вдоволення Твого — усе те, що Ти забажав. Ти — Той, силу Чийого могуття та Чию верховну владу засвідчує все суще.
Немає іншого Бога, крім Тебе, Всемогутнього, Добродійного.
В Ім’я Господа, Творця, Вседержителя, Вседостатнього, Найпіднесенішого, Того, про Чию допомогу благають усі.
Скажи: О мій Боже! О Ти, Хто є Сотворителем небес і землі, о Господи Царства! Добре відомі Тобі таємниці серця мого, у той час як Твоя Сутність незбагненна для всіх, опріч Тебе. Бачиш Ти все, притаманне мені, на що не здатний ніхто інший, крім Тебе. Удостой мене — милістю Своєю — того, що дасть мені змогу обходитись без усього, крім Тебе, і признач для мене те, що зробить мене незалежним від будь-кого, опріч Тебе. Дозволь, аби міг я пожати благо мого життя в цьому світі та наступному. Відкрий перед лицем моїм портали милості Своєї та милостиво наділи мене лагідним милосердям і дарами Своїми.
О Ти, Хто є Господом безмежної благодаті! Нехай небесна підтримка Твоя огортає тих, хто любить Тебе, і наділи нас дарами та щедротами, якими володієш Ти. Будь достатнім для нас понад усе суще, пробач нам гріхи наші та змилостився над нами. Ти є Господом нашим і Господом творіння всього. Ні до кого іншого не звертаємось ми й ні про що не благаємо, крім прихильності Твоєї. Ти — Господь щедрості та милості, непереможний у могутті Своєму та найвправніший у промислі Своєму. Немає Бога, крім Тебе, Того, Хто володіє всім, Найпіднесенішого.
Обдаруй благословеннями Своїми Посланців, святих і праведних. Воістину, Ти — Бог, Незрівнянний, Підкорювач усього.
О Господи! У Тебе шукаю я прихистку й до знаків Твоїх обертаюся серцем.
О Господи! У подорожі чи вдома, у занятті своєму чи в роботі я цілковито покладаюся на Тебе.
Наділи мене достатньою допомогою Своєю, аби стати мені незалежним від усього, о Ти, Хто неперевершений у милості Своїй.
Даруй мені частку мою, о Господи, як любо Тобі, і зроби так, аби вдовольнився я тим, що визначив Ти для мене.
Твоєю є абсолютна влада повелівати.
Скажи: Бога достатньо всьому сущому понад усе суще, і ніщо ані на небесах, ані на землі, опріч Бога, не задовольнить. Воістину, Він Сам у Собі є Тим, Хто відає, Опорою, Всемогутнім.
О Боже, мій Боже! Ти — Надія моя та Коханий мій, найвище Прагнення моє й Жадання! З величезним смиренням і цілковитою відданістю я молю Тебе: зроби мене мінаретом любові Твоєї в краю Твоєму, світочем знання Твого з-поміж створінь Твоїх, знаме́ном божественної щедрості у володінні Твоєму.
Зарахуй мене до тих зі слуг Своїх, які зреклися всього, крім Тебе, очистилися від усього скороминущого в цьому світі та звільнилися від підбурювань виразників марних фантазій.
Сподоби серце моє сповнитись радістю через дух підтвердження з царства Твого й осяй очі мої спогляданням сонмів божественної допомоги, що низходять на мене один за одним із царства всесильної слави Твоєї.
Ти, воістину, Всемогутній, Всеславний, Всевладний.
О Боже, мій Боже! Наповни мені чашу зречення всього та — в оточенні величі Твоєї й дарів — звесели мене вином любові до Тебе. Звільни мене від нападів пристрастей і жадань, збий з мене кайдани цього нижнього світу, приверни мене захватом до вишньої обителі Твоєї, освіжи мене — поміж служницями Твоїми — віяннями святості Твоєї.
О Господи, осяй обличчя моє світочами дарів Твоїх; проясни очі мої спогляданням знаків всепанівної могутності Твоєї; потіш серце моє славою знань Твоїх, що охоплюють усе суще; звесели душу мою Твоїми животворними звістками великої радості, о Ти, Царю цього світу й Царства вишнього, о Ти, Господи владарювання й могутності, аби могла я поширювати скрізь і всюди знаки та знамення Твої, і проголошувати Справу Твою, і утверджувати Вчення Твоє, і служити Закону Твоєму, і звеличувати Слово Твоє.
Ти, воістину, Могутній, Вічний Дарувальник, Удатний, Всеможний.
Мій Господи! Мій Господи! Я славлю Тебе й дякую Тобі за те, чим обдарував Ти смиренну служницю Свою, Свою невільницю, яка покірно благає Тебе́ та молиться до Те́бе, адже Ти воістину скерував її до явного Царства Свого та сподобив її почути піднесений Поклик Твій у цьому мінливому світі й узріти Знамення Твої, що засвідчують прихід переможного царювання Твого над усім сущим.
О мій Господи, я присвячую того, хто в лоні моєму, — Тобі. Тож сподоби його бути похвальною дитиною в царстві Твоєму й щасливою — прихильністю Твоєю та щедрістю, розвиватись і зростати під опікою освіти Твоєї. Воістину, Ти — Милостивий! Воістину, Ти — Господь Великої Ласки!
Явлена для бахаї Сполучених Штатів і Канади
О Ти, незрівнянний Боже! О Ти, Господи Царства! Ці душі — небесне воїнство Твоє. Допоможи їм і — когортами Вишнього Сонму — зроби їх звитяжними, аби кожен із них міг стати наче рать і завоювати ці країни любов’ю Божою та сяєвом божественних учень.
О Боже! Будь же їхнім прихильником та їхнім помічником, і в пустелі, у горах, лісах, преріях і морях будь же Ти їхнім повірником, аби могли вони виголосити заклик силою Царства та подувом Святого Духа.
Воістину, Ти — Владний, Могутній та Всемогутній, і Ти — Мудрий, Той, Хто чує, і Той, Хто бачить.
Явлена для бахаї Сполучених Штатів і Канади
Хто б не вирушив у подорож навчати Віри, нехай читає цю молитву вдень і вночі впродовж мандрів у чужих краях.
О Боже, мій Боже! Ти бачиш мене, у захваті та привабленого до славного царства Твого, охопленого вогнем любові Твоєї поміж людей, вісника царства Твого в цих безмежних і просторих краях, не пов’язаного ні з чим, крім Тебе, того, хто покладається на Тебе, забуває про відпочинок і комфорт, віддаленого від своєї рідної домівки, мандрівця в цих краях, подорожанина, що впав на землю, смиренного край піднесеного Порога Твого, покірного перед небесами всемогутньої слави Твоєї, у молитві до Тебе в темряві ночі та на сході дня, який благає Тебе й закликає до Тебе вранці та на вечірній зорі, аби милостиво допоміг Ти мені служити Справі Твоїй, поширювати навсібіч Учення Твої та звеличувати Слово Твоє по всьому Сходу й Заходу.
О Господи! Зміцни спину мою, дай змогу мені служити Тобі з усіх сил і не полишай мене на самого себе, самотнього й безпорадного в цих краях.
О Господи! Дозволь мені спілкуватися з Тобою в самотності моїй та будь мені супутником у цих чужих землях.
Воістину, Ти — Підтверджувач будь-кого, кого волієш, у тому, у чому забажаєш, і, воістину, Ти — Всевладний, Всемогутній.
Явлена для бахаї Сполучених Штатів і Канади
Нехай той, хто подорожує до різних частин світу, аби навчати Віри, читає цю молитву над горами, пустелею, суходолом і морем.
О Боже! О Боже! Ти бачиш неміч мою, покірність і смиренність перед створіннями Твоїми. Однак довірився я Тобі й повстав, аби поширювати вчення Твої серед ревних слуг Твоїх, покладаючись на владу й могуття Твої.
О Господи! Я — птах зі зламаним крилом, що бажає ширяти в безмежному просторі Твоєму. Як же зможу я зробити це, якщо не через промисел Твій і милість Твою, підтвердження й допомогу Твої!
О Господи! Змилуйся над неміччю моєю й укріпи мене силою Твоєю. О Господи! Змилуйся над безпорадністю моєю та допоможи мені міццю та величчю Твоїми.
О Господи! Якщо подув Духа Святого підкріпить найслабше зі створінь Твоїх, досягне воно всього, чого прагне, і володітиме всім, чого жадає.
Істинно, допомагав Ти слугам Своїм у минулому, і, хоча були вони найслабшими зі створінь Твоїх, найпокірнішими зі слуг Твоїх і найнезначнішими з тих, хто жив на землі, завдяки дозволу та могуттю Твоїм перевершили найславетніших із людей Твоїх та найшляхетніших із роду людського. І хай спершу були вони неначе метелики, стали королівськими соколами, і хай колись були вони неначе струмки, дарами Твоїми й милістю Твоєю стали морями. Завдяки найвеличнішій прихильності Твоїй стали вони зорями, що сяють на обрії проводу, птахами, які співають у трояндових садах безсмертя, левами, що ричать у лісах знання й мудрості, і китами, які плавають в океанах життя.
Воістину, Ти — Добросердий, Владний, Могутній та Наймилосердніший з милосердних.
Явлена для бахаї Сполучених Штатів і Канади
О Боже, мій Боже! Ти бачиш, як чорна темрява оповиває всі краї, як усі країни горять у полум’ї розбрату, а вогонь війни та кривавої різанини палає на Сході та Заході. Кров тече, мертвими тілами вкрита земля, а відрубані голови впали в пил бойовища.
О Господи! Змилуйся над цими невігласами й поглянь на них оком прощення та помилування. Загаси цей вогонь, аби ці густі хмари, що затуляють обрій, розвіялися, Сонце Істини засяяло променями примирення, ця густа пітьма розсіялась і променисте світло миру осяяло всі країни.
О Господи! Визволи людей з безодні океану ненависті й ворожості та врятуй їх від цієї непроглядної темряви. Об’єднай серця їхні й осяй їхні очі світлом миру та примирення. Урятуй їх із глибин війни й кровопролиття та звільни їх від пітьми гріха. Прибери завісу з очей їхніх та осяй серця їхні світлом проводу. Постався до них із лагідним милосердям і співчуттям Своїм і не чини з ними згідно зі справедливістю Твоєю та гнівом, що змушують тремтіти кінцівки сильних світу цього.
О Господи! Ві́йни не припиняються. Страждання й тривоги множаться, і всі квітучі краї — спустошені.
О Господи! Серця пригнічені, а душі — страждають. Змилостився на цими нещасними душами й не полишай їх наодинці з надмірністю їхніх власних бажань.
О Господи! Яви в краях Своїх смиренні та покірні душі, чиї обличчя осяяні променями проводу, душі, які зречені світу, звеличують Ім’я Твоє, підносять хвалу Тобі та поширюють пахощі святості Твоєї серед роду людського.
О Господи! Зміцни їхні спини, укріпи їхні чресла й зачаруй серця їхні наймогутнішими знаками любові Твоєї.
О Господи! Воістину, вони — немічні, а Ти — Владний і Могутній. Вони — безсилі, а Ти — Помічник і Милосердний.
О Господи! Океан заколоту здіймається хвилями, і ці бурі не вщухнуть, крім як безмежною милістю Твоєю, що огорнула всі краї.
О Господи! Воістину, люди — у безодні пристрасті, і ніщо не може врятувати їх, крім нескінченних щедрот Твоїх.
О Господи! Розсій темряву цих ницих бажань та освіти серця світочем любові Твоєї, завдяки якій усі країни незабаром просвітяться. І підтримай також любих Тобі — тих, хто, залишивши рідні землі свої, родини й дітей, заради любові до Тебе поїхав до чужих країн, аби ширити пахощі Твої та розповсюджувати Вчення Твої. Будь же супутником їм у їхній самотності, помічником у чужому краю, тим, хто розвіює їхні скорботи, їхнім розрадником у горі. Будь же живильним ковтком, що втамовує їхню спрагу, цілющими ліками від їхніх хвороб і бальзамом на пекучий запал їхніх сердець.
Воістину, Ти — Найвеликодушніший, Господь безмежної благодаті, і, воістину, Ти — Співчутливий та Милосердний.
Явлена для бахаї північних штатів
Цю молитву вчителі Віри та друзі мають читати щоденно.
О Ти, добрий Господи! Хвала нехай буде Тобі за те, що вказав Ти нам пряму путь проводу, відчинив двері царства та явив Себе через Сонце Дійсності. Ти дав сліпим зір, глухих наділив слухом; Ти воскресив мертвих; Ти збагатив бідних; Ти вказав шлях тим, хто збився з дороги; Ти вивів до водограю проводу тих, у кого пересохли губи; Ти допоміг спраглим рибам досягти океану дійсності, і Ти запросив мандрівних птахів до трояндового саду милості.
О Ти, Всемогутній! Ми — слуги Твої та Твої нужденні; ми віддалені й жадаємо присутності Твоєї, спраглі та мріємо про води водограю Твого, хворі й прагнемо зцілення Твого. Ми йдемо стезею Твоєю та не маємо жодної іншої мети чи сподівання, крім як поширювати пахощі Твої, аби всі душі могли вигукнути: «О Боже, веди нас прямою стезею!» Нехай відкриються їхні очі, аби узріли вони світло, і нехай звільняться вони від темряви невігластва. Нехай зберуться вони навколо світоча проводу Твого. Нехай кожен обділений отримає частку свою. Нехай знедолені стануть повірниками в таємницях Твоїх.
О Всемогутній! Подивися на нас поглядом милосердя. Дай нам небесне підтвердження. Наділи нас подихом Духа Святого, аби могли ми отримати допомогу в служінні Тобі та, наче яскраві зірки, засяяти в цих краях світлом проводу Твого.
Воістину, Ти — Владний, Могутній, Мудрий і Той, Хто бачить.
Явлена для бахаї південних штатів
Кожна душа, яка подорожує містами, селами та селищами цих штатів і займається поширенням ароматів Бога, має вдумливо читати цю молитву щоранку.
О мій Боже! О мій Боже! Ти бачиш, як я — смиренний та слабкий — займаюся найважливішою справою, сповнений рішучості підносити слово Твоє серед загалу та поширювати вчення Твої поміж людей. Як же досягти мені успіху, якщо не підтримаєш Ти мене подувом Духа Святого, не допоможеш мені перемогти воїнствами славного царства Твого й не проллєш на мене підтвердження Свої, які самі по собі здатні перетворити мошку на орла, краплину води на річки та моря й атом — на світочі й сонця? О мій Господи! Підтримай мене переможним і дієвим могуттям Своїм, аби язик мій міг промовляти хвалу Тобі та називати якості Твої поміж усіх людей, а душа моя переповнювалася вином любові та знання Твоїх.
Ти — Всемогутній і Той, Хто чинить усе, що воліє.
Явлена для бахаї центральних штатів
Нехай ті, хто ширить аромати Бога, читають цю молитву щоранку.
О Господи, мій Боже! Хвала та вдячність нехай будуть Тобі, адже направив Ти мене на путь царства, сподобив мене йти цією прямою та далекосяжною стезею, осяяв очі мої спогляданням поблисків світла Твого, схилив вухо моє до наспівів птахів святості з царства таємниць і привабив серце моє любов’ю Твоєю між праведних.
О Господи! Підтримай мене Духом Святим, аби міг я проголошувати Ім’я Твоє поміж народами та повідомити радісну звістку про явлення царства Твого серед роду людського.
О Господи! Немічний я — зміцни мене силою Своєю та міццю. Язик мій затинається — сподоби мене згадувати й уславлювати Тебе. Смиренний я — ушануй мене тим, що допущений буду я до царства Твого. Віддалений — дозволь мені наблизитися до порога милосердя Твого. О Господи! Зроби мене яскравим світочем, сяйною зіркою та благословенним деревом, прикрашеним плодами, з гілками, що вкривають тінню всі ці краї. Воістину, Ти — Могутній, Владний та Необмежений.
Явлена для бахаї західних штатів
Наведене нижче звернення до Бога має читатися […] щоденно.
О Боже! О Боже! Цей птах — зі зламаним крилом, і політ його дуже повільний; допоможи йому, аби міг він злетіти до вершини процвітання та спасіння, ширяти — у цілковитому захваті та сповнений радості — у безмежному просторі, підносити наспів свій на честь Верховного Імені Твого в усіх краях, звеселяти вуха цим покликом і щоб очі його сповнилися радості через споглядання знаків проводу.
О Господи! Я — самотній, одинокий і смиренний. Немає для мене підтримки, крім Тебе, немає помічника, опріч Тебе, і немає опори, крім Тебе. Утверди́ мене в служінні Тобі, допоможи мені когортами ангелів Своїх, принеси мені перемогу в поширенні Слова Твого й дозволь проголошувати мудрість Твою серед створінь Твоїх. Воістину, Ти — помічник слабких і захисник малих, і, воістину, Ти — Владний, Могутній та Необмежений.
Явлена для бахаї Канади
Хвала нехай буде Тобі, о мій Боже! Ось слуги Твої, яких привабили пахощі милосердя Твого, які запалені вогнем, що горить на дереві єдиності Твоєї, і чиї очі зоріють через споглядання поблисків світла, що сяє на Синаї одності Твоєї.
О Господи! Вивільни язики їхні, аби згадували вони Тебе серед народу Твого, сподоби їх промовляти хвалу Тобі — милістю Своєю та ніжною прихильністю, підтримай їх когортами ангелів Своїх, зміцни чресла їхні в служінні Тобі та зроби їх знаками проводу Твого поміж створінь Твоїх.
Воістину, Ти — Всевладний, Найпіднесеніший, Той, Хто вічно прощає, Всемилосердний.
Явлена для бахаї Канади
Ті, хто ширить аромати Бога, мають читати цю молитву щоранку.
О Боже, мій Боже! Ти зриш, як цей немічний благає про неземну силу, цей злиденний жадає небесних скарбів Твоїх, цей спраглий прагне водограю життя вічного, цей недужий палко бажає обіцяного Тобою зцілення безмежним милосердям Твоїм, що його призначив Ти для обраних слуг Своїх у вишньому царстві Своєму.
О Господи! Немає в мене жодного помічника, крім Тебе, жодного прихистку, опріч Тебе, і жодної підтримки, крім Тебе. Допоможи мені — через ангелів Своїх — розносити святі аромати Твої та поширювати повсюдно вчення Твої серед найдостойніших із народу Твого.
О мій Господи! Сподоби мене бути зреченим усього, крім Тебе, міцно триматися за окра́й щедрості Твоєї, бути цілковито відданим Вірі Твоїй, залишатися твердим і непохитним у любові до Тебе й триматися того, що приписав Ти в Книзі Своїй.
Воістину, Ти — Владний, Могутній, Всеможний.
О Ти, добрий Господи! З обрію зречення явив Ти душі, що, неначе яскравий місяць, пролили сяйво на сферу серця й душі, звільнилися від якостей світу буття та поспішили до царства безсмертя. Однією краплиною з океану ніжної турботи Своєї раз у раз зрошував Ти сади їхніх сердець, аж поки не набули вони незрівнянної свіжості та краси. Святі пахощі божественної єдності Твоєї поширились по всіх усюдах, проливаючи солодкі аромати свої над усім світом, насичуючи краї землі духмяністю.
Тож сподоби повстати, о духу Чистоти, душі, що, наче ті освячені істоти, стануть вільними й чистими, прикрасять світ буття новим одіянням і дивовижним убранням, не шукатимуть нікого іншого, крім Тебе, не йтимуть жодною стезею, опріч стезі благовоління Твого, і не говоритимуть ні про що, крім таємниць Справи Твоєї.
О Ти, добрий Господи! Нехай ця молода людина досягне того, що є найвищим прагненням святих. Наділи її крилами підкріплювальної милості Своєї — крилами зречення та божественної підтримки, аби могла вона злетіти в атмосферу лагідного милосердя Твого, причаститися небесних дарів Твоїх, стати знаком божественного проводу та штандартом Сонму вишнього. Ти — Можний, Владний, Той, Хто бачить, Той, Хто чує.
О Ти, добрий Господи! Милостиво наділи цих пташенят парою небесних крил і дай їм духовну силу, аби могли вони ширяти в цьому безмежному просторі та злетіти до висот Царства Абха́.
О Господи! Зміцни ці тендітні саджанці, аби кожен з них міг стати рясним деревом, зеленим і квітучим. Могуттям небесних воїнств Своїх зроби ці душі переможними, аби могли вони винищити сили гріха та невігластва й розгорнути штандарт товариськості та проводу серед людей; аби могли вони, наче відроджувальні подуви весни, освіжити й повернути до життя дерева людських душ і, наче весняні зливи, зробити луки цих країв зеленими та родючими.
Ти — Могутній та Владний; Ти — Обдаровувач і Той, Хто любить усе.
О Ти, добрий Господи! Обдаруй небесними підтвердженнями цю дочку́ царства й милостиво допоможи їй залишатися непохитною та стійкою в Справі Твоїй, аби могла вона, неначе соловейко в трояндовому саду таємниць, виводити трелі Царства Абха́ наймелодійнішими звуками й тим дарувати радість усім. Сподоби її зайняти піднесене становище з-поміж дочок царства й досягти життя вічного.
Ти — Обдаровувач, Той, Хто любить усіх.
О Господи! Зроби цього юнака сяйним та обдаруй Своєю щедрістю це бідолашне створіння. Наділи його знанням, додавай йому сил на світанні кожного дня та вбережи його в притулку захисту Твого, аби міг він звільнитися від прогріху, присвятити себе служінню Справі Твоїй, скеровувати заблудлих, вести за собою безталанних, звільняти бранців і пробуджувати недбалих, щоб кожен благословився згадуванням Тебе та хвалою Тобі. Ти — Могутній та Владний.
Хвала й слава нехай Тобі будуть, о Господи мій Боже! Ось відбірний саджанець, який посадив Ти на луках любові Своєї та зрощував перстами Влади Своєї. Ти поливав його із джерела життя вічного, що тече із садів одності Твоєї, і зробив так, аби хмари лагідного милосердя Твого пролилися на нього милостями Твоїми. Тепер він виріс і розвинувся під покровом благословень Твоїх, що явлені від Вранішньої Зорі божественної сутності Твоєї. Він густо вкрився листям і цвітом, рясніє плодами завдяки провидінню чудових дарів Твоїх і щедрот, і колише його запашний вітерець, що лине з боку ніжної ласки Твоєї.
О Господи! Сподоби цей саджанець стати зеленим, свіжим і квітучим — виливами особливої щедрості Твоєї та прихильності, якими наділив Ти скинії святості у вічному Царстві Своєму та прикрасив сутності єдності на ниві возз’єднання.
О Господи! Допоможи йому підкріплювальною милістю Своєю, яка лине з невидимого Царства Твого, підтримай його тими воїнствами, що приховані від очей слуг Твоїх, і дозволь йому мати надійну опору в присутності Твоїй. Звільни язик його, аби згадував він Тебе, і звесели серце його, аби уславлював він Тебе. Осяй обличчя його в Царстві Твоєму, посприяй процвітанню його у сфері вишній та милостиво укріпи його в служінні Справі Твоїй.
Ти — Всевладний, Всеславний, Всемогутній.
Я звеличую Ім’я Твоє, о мій Боже, і приношу дяку Тобі, о Жадання моє, адже сподобив Ти мене ясно розрізнити пряму Стезю Твою, розкрив Величне Проголошення Твоє перед очима моїми та допоміг мені обернутися обличчям до Вранішньої Зорі Одкровення Твого й Першоджерела Справи Твоєї, коли слуги Твої та люди Твої відвернулися від Тебе. Я благаю Тебе, о Господи Царства вічності, — пронизливим голосом Пера Слави та Палким Вогнем, що голосно кличе із зеленого Дерева, і Ковчегом, який Ти спеціально обрав для народу Баха́: дозволь мені залишатися непохитним у любові моїй до Тебе, бути цілком удоволеним усім тим, що приписав Ти мені в Книзі Своїй, і стояти твердо в служінні Тобі та любим Твоїм. І милостиво допоможи слугам Своїм, о мій Боже, виконувати те, що служитиме звеличенню Справи Твоєї, і дай їм змогу виконувати все те, що явив Ти в Книзі Своїй.
Воістину, Ти — Господь Сили, Ти здатен повеліти, чого б не забажав, і в руці Своїй тримаєш Ти повіддя всього створеного. Немає Бога, крім тебе, Всевладного, Всевідця, Всемудрого.
Нехай славиться ім’я Твоє, о Господи мій Боже! Я покірно молю Тебе — силою Твоєю, що охопила все створене, і верховною владою Твоєю, яка виходить за межі всього творіння, і Словом Твоїм, що приховане було — мудрістю Твоєю — та яким створив Ти небеса Свої та землю Свою: дай нам змогу залишатися непорушними в любові до Тебе та в послуху волі Твоїй і водночас прикипіти очима до лику Твого й уславляти Тебе. І наділи нас силою, о мій Боже, повсюди поширювати знамення Твої поміж створінь Твоїх та оберігати Віру Твою в царстві Твоєму. Ти завжди існував незалежно від згадування будь-яким зі створінь Твоїх і залишатимешся таким на віки вічні.
На Тебе я цілком покладаюся, до Тебе обернув я обличчя своє, за поворозку сповненого любові провиді́ння Твого міцно тримаюсь я і до затінку милосердя Твого поспішив я. Не проганяй мене, розчарованого, за двері Свої, о мій Боже, і не утримуй від мене милості Своєї, бо лише Тебе я жадаю. Немає Бога, крім Тебе, Того, Хто вічно прощає, Найщедрішого.
Хвала нехай буде Тобі, о Ти, Хто є Коханим тих, що пізнали Тебе!
О Ти, Чия близькість — моє жадання, Чия присутність — моє сподівання, згадування Кого — моє бажання, Чия обитель — моя мета, Чиє ім’я — моє зцілення, Чия любов — сяєво серця мого, служіння Кому — моє найвище прагнення! Я покірно благаю Тебе Іменем Твоїм, через яке Ти сподобив тих, що визнали Тебе, злетіти до найпіднесеніших висот пізнання Тебе й дав силу тим, хто віддано поклоняється Тобі, піднятися до меж двору святих милостей Твоїх: допоможи мені обернути лице своє до лику Твого, прикипіти очима до Тебе й свідчити про славу Твою.
Я — той, о мій Господи, хто забув про все, крім Тебе, й обернувся до Вранішньої Зорі милості Твоєї, хто відмовився від усього, опріч Тебе, сподіваючись наблизитися до двору Твого. Узри́, як підвів я очі до Трону, що сяє блиском світла Лику Твого. І низпошли мені, о Коханий мій, те, що сподобить мене бути непохитним у Справі Твоїй, аби сумніви невірних не змогли завадити мені обернутися до Тебе.
Ти, воістину, Бог Сили, Допомога в Небезпеці, Всеславний, Всемогутній.
О Боже, мій Боже! Я обернувся до Тебе в каятті, і Ти, воістину, Той, Хто дарує прощення, Співчутливий.
О Боже, мій Боже! Я повернувся до Тебе, і Ти, воістину, Той, Хто вічно прощає, Милостивий.
О Боже, мій Боже! Я міцно схопився за поворозку щедрості Твоєї, і скарбниця всього, що на небесах і на землі, — у Тебе.
О Боже, мій Боже! Я поспішив до Тебе, і Ти, воістину, Той, Хто прощає, Господь невичерпної благодаті.
О Боже, мій Боже! Я жадаю небесного вина милості Твоєї, і Ти, воістину, Дарувальник, Щедрий, Милостивий, Всемогутній.
О Боже, мій Боже! Я свідчу, що явив Ти Справу Свою, виконав обітницю Свою та низпослав з небес милості Своєї те, що привабило до Тебе серця любих Тобі. Благо тому, хто міцно тримається за нерозривну поворозку Твою та вхопився за окра́й сяйного покриву Твого!
Я прошу Тебе, о Господи всього сущого та Царю видимого й невидимого, — могуттям Твоїм, величчю Твоєю й верховною владою: дозволь, аби ім’я моє могло бути записаним Твоїм пером слави серед відданих Тобі, тих, кому послання грішних не завадили обернутися до світла лику Твого, о Боже, Хто чує молитви й відповідає на них.
Слався ж Ти, о Господи мій Боже! Я покірно молю Тебе Тим, Хто є Найвеличнішим Ім’ям Твоїм, Кого спіткали жорстокі випробування від рук тих зі створінь Твоїх, що відмовилися визнати істину Твою, і Кого оточили скорботи, які не описати словами: дозволь, аби міг я згадувати Тебе та підносити хвалу Тобі в ці дні, коли всі відвернулися від краси Твоєї, виступили проти Тебе й відвернулися зневажливо від Того, Хто є Явителем Справи Твоєї. Немає жодного, о мій Господи, хто допоміг би Тобі, крім Тебе Самого, і немає сили, яка підтримала би Тебе, опріч Твоєї власної сили.
Я благаю Тебе: дай мені змогу міцно триматися любові Твоєї та згадування Тебе. Це, воістину, до снаги мені, і Ти Єдиний, Хто знає все, що є в мені. Ти, істинно, відаєш усе, обізнаний з усім. Не позбавляй мене, о мій Господи, блиску світла лику Твого, чиє сяєво охопило весь світ. Немає Бога, крім Тебе, Можновладного, Всеславного, Того, Хто вічно прощає.
Хвала нехай Тобі буде, о Господи, мій Найкоханіший! Зроби мене непохитним у Справі Твоїй та дозволь, аби належав я до тих, хто не порушив Завіту Твого та не поклонявся богам марних фантазій своїх. І сподоби мене посісти місце істини в присутності Твоїй, наділи мене знаком милосердя Свого та дозволь приєднатися до тих зі слуг Твоїх, що не мають страху та не пригнічені горем. Не полишай мене на самого себе, о мій Господи, не позбавляй мене можливості визнати Того, Хто є Виявом Єства Твого, і не вважай мене серед тих, хто відвернувся від святої присутності Твоєї. Зарахуй мене до тих, о мій Боже, кому надав Ти привілей прикипіти поглядом до Краси Твоєї та хто з такою насолодою дивиться на неї, що не погодиться обміняти жодної миті цього на верховну владу над царством небес і землі чи над усією сферою творіння. Змилуйся наді мною, о Господи, у ці дні, коли народи землі Твоєї вчинили жахливий гріх; наділи мене тим, о мій Боже, що є благим і належним у судженні Твоєму. Ти, воістину, Всевладний, Милостивий, Щедрий, Той, Хто вічно прощає.
Дозволь, о мій Боже, аби не належати мені до тих, чиї вуха глухі, чиї очі сліпі, чиї вуста безмовні та чиї серця не змогли зрозуміти. Порятуй мене, о Господи, від вогню невігластва й егоїстичних бажань, сподоби мене бути допущеним у межі безмірного милосердя Твого та низпошли мені те, що призначив Ти для обраних Своїх. Можний Ти чинити те, що забажаєш. Воістину, Ти — Допомога в Небезпеці, Самосущий.
Звеличений та уславлений Ти, о Боже!
Дозволь, аби день досягнення святої присутності Твоєї швидко наблизився. Звесели серця наші силою любові Твоєї та ніжної прихильності й наділи нас непохитністю, аби могли ми добровільно скоритися Волі Твоїй та Велінню Твоєму. Воістину, знання Твоє охоплює все, що вже створив Ти та ще створиш, і небесне могуття Твоє перевершує все, що покликав Ти або ще покличеш до буття. Немає нікого, кому поклонятися, крім Тебе, немає нікого, кого жадати, опріч Тебе, немає нікого, кого обожнювати, є лише Ти, і немає нічого, що варто любити, крім ніжної прихильності Твоєї.
Воістину, Ти — найвищий Правитель, Верховна Істина, Допомога в Небезпеці, Самосущий.
О Господи мій Боже! Допоможи любим Тобі бути твердими у Вірі Твоїй, іти шляхами Твоїми, бути непохитними в Справі Твоїй. Дай їм милість Твою протистояти нападу егоїзму та пристрасті й триматися світла божественного проводу. Ти — Владний, Милостивий, Самосущий, Обдаровувач, Співчутливий, Всемогутній, Всещедрий.
О Ти, мій Боже, Хто виводить шукача на вірний шлях, Хто рятує запропащену й засліплену душу з пустелі погибелі; Ти, Хто дарує щирим великі блага та милості, Хто захищає переляканих у неприступному укритті Своєму, Хто відгукується зі всевишнього обрію Свого на поклик тих, хто закликає до Тебе. Хвала Тобі, о мій Господи! Ти вивів спантеличених зі смерті в безвір’ї та привів тих, хто наблизився до Тебе, до мети їхньої подорожі; переконаних і впевнених з-поміж слуг Своїх сповнив Ти великої радості, справдивши найзаповітніші їхні бажання; зі Свого Царства краси відчинив Ти перед обличчями тих, хто прагнув до Тебе, браму возз’єднання та порятував їх із вогню втрати й поразки, щоб поспішили вони до Тебе, і вдостоїлися присутності Твоєї, і приступили під гостинні двері Твої, і отримали щедру частку від дарів.
О мій Господи, вони знемагали від спраги, а Ти підніс до їхніх потрісканих вуст во́ди возз’єднання. О Ласкавий, о Подателю Дарів, Ти вгамував їхній біль бальзамом щедрості та благодаті Своєї, Ти зцілив їхні рани чудовими ліками співчуття Свого. О Господи, зроби поступ їхній твердим на прямій стезі Твоїй, розшир для них ву́шко голки, зроби так, аби вони, зодягнені в царські шати, повік-ві́ки були оповиті славою.
Воістину, Ти — Великодушний, Вічний Дарувальник, Дорогоцінний, Найщедріший. Немає іншого Бога, крім Тебе, Могутнього, Владного, Піднесеного, Переможного.
Слава Тобі, о Царю вічності, і Сотворителю народів, і Творителю кожної кістки, що перетворюється на порох! Я молю Тебе — Іменем Твоїм, яким закликав Ти все людство до небокраю величі Твоєї та слави й направив слуг Своїх до двору милосердя Свого та милостей, — зарахувати мене до тих, хто звільнився від усього, крім Тебе, і спрямував себе до Тебе й кого ті нещастя, що були визначені Тобою, не утримали від обернення в бік дарів Твоїх.
Я взявся, о мій Господи, за рукоять благодаті Твоєї та непохитно тримаюся за окрай мантії прихильності Твоєї. Тож низпошли мені з хмар щедрості Своєї те, що очистить мене від згадування будь-кого, крім Тебе, і дасть мені змогу обернутися до Того, Хто є Об’єктом поклоніння всього роду людського, проти Кого вишикувалися підбурювачі заколоту, які порушили завіт Твій і не увірували в Тебе та знамення Твої.
Не відмовляй мені в пахощах одіяння Твого, о мій Господи, і не позбавляй мене подувів Одкровення Твого, коли з’являється сяєво світла лику Твого. Владний Ти чинити те, що любо Тобі. Жоден не може ані опиратися волі Твоїй, ані порушити те, що замислив Ти владою Своєю.
Немає Бога, крім Тебе, Всемогутнього, Всемудрого.
Він — Могутній, Той, Хто милує, Співчутливий!
О Боже, мій Боже! Бачиш Ти слуг Своїх у прірві погибелі та гріха. Де ж Твоє світло божественного проводу, о Ти, Жадання світу? Ти відаєш про їхню безпорадність і слабкість. Де ж міць Твоя, о Ти, у Чиїй руці криються сили небес і землі?
Я прошу Тебе, о Господи мій Боже, сяєвом вогнів ніжної турботи Твоєї, і високими хвилями океану знання Твого та мудрості, і Словом Твоїм, яким правиш Ти народами володіння Свого: нехай буду я одним із тих, хто дотримується настанов Твоїх, що в Книзі Твоїй. І визнач для мене те, що визначив Ти для довірених Своїх — тих, хто напився вина божественної наснаги з чаші благодаті Твоєї та поспішив догодити Тобі й дотримуватися Завіту Твого й Заповіту. Владний Ти чинити, як забажаєш. Немає іншого Бога, крім Тебе, Всевідця, Всемудрого.
Признач для мене благодаттю Своєю, о Господи, те, що буде для мене благоденством у цьому світі й потойбічному та наблизить мене до Тебе, о Ти, Хто є Господом усіх людей. Немає іншого Бога, крім Тебе, Єдиного, Могутнього, Уславленого.
Зроби твердими кроки наші, о Господи, на стезі Твоїй та укріпи серця наші в покорі Тобі. Оберни обличчя наші до краси одності Твоєї та звесели душі наші знаками божественної єдності Твоєї. Прикрась тіла наші одіянням благодаті Своєї, і прибери з очей наших завісу гріховності, і подай нам чашу милості Твоєї, аби сутність усіх істот могла заспівати Тобі хвалу перед очима пишноти Твоєї. Тож яви Себе, о Господи, через милостиву мову Свою й таємницю божественного єства Свого, аби святий екстаз молитви міг сповнити душі наші — молитви, що піднесеться над словами та літерами й вийде за межі складів і звуків, щоб усе суще злилося в ніщо перед виявом величі Твоєї.
Господи! Ось слуги, які залишаються твердими та непохитними в Завіті Твоєму й Твоєму Заповіті, які міцно тримаються за поворозку стійкості в Справі Твоїй та вхопилися за окрай мантії пишноти Твоєї. Допоможи їм, о Господи, милістю Своєю, підтримай їх силою Своєю та укріпи їхні чресла в покорі Тобі.
Ти — Той, Хто милує, Милостивий.
О співчутливий Боже! Дяка Тобі за те, що пробудив Ти мене та зробив свідомим. Ти наділив мене оком, що бачить, та обдарував вухом, що чує, привів мене до царства Твого й направив мене на стезю Твою. Ти показав мені правильний шлях і сподобив мене зійти на ковчег спасіння. О Боже! Допоможи мені залишатися непохитним і зроби мене стійким і непорушним. Захисти мене від жорстоких випробувань і вбережи та прихисти мене в укріпленій твердині Завіту Твого й Заповіту. Ти — Владний. Ти — Той, Хто бачить. Ти — Той, Хто чує.
О Ти, Співчутливий Боже! Наділи мене серцем, яке, наче дзеркало, осяється світлом любові Твоєї, та обдаруй мене думками, що зможуть перетворити цей світ на трояндовий сад через виливи небесної милості.
Ти — Співчутливий, Милосердний. Ти — Величний Добродійний Бог.
О мій Господи й моя Надіє! Допоможи любим Тобі бути стійкими в могутньому Завіті Твоєму, залишатися вірними явній Справі Твоїй та виконувати заповіді, які дав Ти їм у Своїй Книзі Сяєва, аби могли вони стати знаменами проводу й вогнями Сонму вишнього, джерелами безмежної мудрості Твоєї та зорями, що, сяючи з божественних небес, ведуть вірним шляхом.
Воістину, Ти — Непереможний, Всемогутній, Всевладний.
О шукачу Істини! Якщо бажаєш, аби Бог міг відкрити око твоє, ти маєш просити Бога, молити Його та вести з Ним розмову опівночі, промовляючи:
О Господи, я обернув обличчя своє до Твого царства одності та занурений у море милосердя Твого. О Господи, просвіти зір мій спогляданням світочів Твоїх цієї темної ночі та звесели мене вином любові Твоєї в цю дивовижну епоху. О Господи, зроби так, аби почув я поклик Твій, і відкрий переді мною двері раю Твого, щоб міг я побачити сяйво слави Твоєї й бути привабленим красою Твоєю.
Воістину, Ти — Дарувальник, Великодушний, Милосердний, Той, Хто прощає.
Слався ж Ти, о Господи мій Боже! Я молю Тебе Обранцями Твоїми, і Носіями Довіри Твоєї, і Тим, Кому призначив Ти бути Печаткою Пророків Твоїх і Твоїх Посланців: дозволь, аби згадування Тебе було моїм супутником, любов Твоя — моїм прагненням, лице Твоє — моєю метою, ім’я Твоє — моїм світочем, воля Твоя — моїм жаданням, а вдоволення Твоє — джерелом насолоди для мене.
Я грішник, о мій Господи, а Ти — Той, Хто вічно прощає. Щойно визнав я Тебе, то поспішив досягти піднесеного двору ніжної турботи Твоєї. Прости мені, о мій Господи, гріхи мої, які завадили мені йти шляхами благовоління Твого й досягти берегів океану одності Твоєї.
Немає нікого іншого, о мій Боже, хто так щедро ставився би до мене, аби міг я повернутися до нього обличчям, і жодного, хто мав би до мене співчуття, щоб жадав я його милосердя. Не змушуй мене полишати присутність милості Твоєї, я благаю Тебе, і не утримуй від мене виливи щедрості Твоєї та благодаті. Визнач для мене те, о мій Господи, що визначив Ти для тих, хто любить Тебе, і припиши мені те, що приписав Ти обраним Своїм. Погляд мій повсякчас незмінно спрямований до небокраю Твого милостивого провиді́ння, і очі мої обернені до двору ніжного милосердя Твого. Чини зі мною так, як личить Тобі. Немає Бога, крім тебе, Бога сили, Бога слави, про Чию допомогу благають усі люди.
Я — той, о мій Господи, хто обернув своє обличчя до Тебе та покладає надію на дива милості Твоєї й вияви благодаті Твоєї. Я молю Тебе, щоб не дозволив Ти мені відвернутися розчарованим від дверей милосердя Твого та не полишив мене на тих зі створінь Своїх, що зреклися Справи Твоєї.
Я — слуга Твій, о мій Боже, і син слуги Твого. Визнав я істину Твою в дні Твої та направив кроки свої до берегів єдиності Твоєї, визнаючи єдиносущість Твою, засвідчуючи одність Твою та сподіваючись на прощення Твоє та помилування. Владний Ти чинити те, що забажаєш. Немає Бога, крім Тебе, Всеславного, Того, Хто незмінно прощає.
Ти бачиш мене, о мій Господи, чиє обличчя обернене до небес благовоління Твого й океану прихильності Твоєї та хто відмовився від усього іншого, опріч Тебе. Я прошу Тебе — сяєвом Сонця одкровення Твого на горі Синай і зблисками світила милості Твоєї, що сяє з обрію Імені Твого: обдаруй мене прощенням Своїм і змилостився наді мною. І припиши мені Своїм пером слави те, що звеличить мене Іменем Твоїм у світі творіння. Допоможи мені, о мій Господи, спрямувати себе до Тебе й почути голос любих Тобі, яких не змогли послабити сили земні, а влада народів неспроможна утримати від Тебе та які у своєму поступі до Тебе промовляють: «Бог є нашим Господом, Господом усього, що на небесах, і всього, що на землі».
Слався ж Ти, о Господи мій Боже! Щоразу, як наважуюсь я згадати Тебе, стримують мене страшенні гріхи мої та жахливі переступи проти Тебе і я усвідомлюю, що цілком позбавлений милості Твоєї й абсолютно неспроможний підносити хвалу Тобі. Однак моя непохитна впевненість у благодаті Твоїй відроджує надію мою на Тебе, а віра моя в те, що поставишся Ти до мене зі щедрістю, надає мені сміливості звеличувати Тебе та просити в Тебе те, чим володієш Ти.
Я благаю Тебе, о мій Боже, милосердям Твоїм, яке вище за всі створіння та яке засвідчують усі, хто занурений у глибини океанів імен Твоїх: не полишай мене на самого себе, адже серце моє схильне до гріха. Тож убережи мене у твердині захисту Твого та в прихистку опіки Твоєї. Я — той, о мій Боже, чиїм єдиним жаданням є те, що визначив Ти силою могуття Свого. Усе, що обрав я для себе, — це отримувати допомогу з милостивих наказів Твоїх і вияву волі Твоєї, а також шукати підтримку в знаменнях веління та судження Твого.
Я покірно прошу Тебе, о Ти, Хто є Коханим сердець, які прагнуть до Тебе, — Явителями Справи Твоєї та Вранішніми Зорями натхнення Твого, і Виразниками величі Твоєї, і Скарбницями знання Твого: не допусти, аби був я позбавлений святої Обителі Твоєї, Святилища Твого та Скинії Твоєї. Допоможи мені, о мій Господи, досягти освяченого двору Його, і обертатися навколо особи Його, і смиренно стояти край дверей Його.
Ти — Той, Чия влада існує споконвіку та існуватиме одвічно. Ніщо не залишається поза знанням Твоїм. Ти, воістину, Бог сили, Бог слави та мудрості.
Нехай славиться Бог, Господь світів!
Нехай славиться ім’я Твоє, о мій Боже й Боже всього сущого, Славо моя та Славо всього сущого, Жадання моє та Жадання всього сущого, Могуття моє та Могуття всього сущого, Царю мій та Царю всього сущого, Володарю мій та Володарю всього сущого, Ціле моя та Ціле всього сущого, Рушійна Сило моя та Рушійна Сило всього сущого! Не допусти, благаю Тебе, щоб тримався я осторонь океану ніжних милостей Твоїх і був безмежно віддалений від берегів близькості до Тебе.
Ніхто, крім Тебе, о мій Господи, не приносить мені добра, а наближеність до будь-кого, крім Тебе, нічим не йде мені на користь. Я благаю Тебе — рясністю багатств Твоїх, завдяки яким звільнився Ти від усього, крім Себе, — зарахувати мене до тих, хто обернув обличчя своє до Тебе та повстав, аби служити Тобі.
Тож пробач, о мій Господи, слуг Своїх і служниць. Ти, істинно, Той, Хто вічно прощає, Найспівчутливіший.
О Боже наш Господи! Захисти нас милістю Своєю від усього, що може вважатись огидним Тобі, і вдостой нас тим, що до вподоби Тобі. Наділи нас рясно зі щедрості Своєї та благослови нас. Помилуй нас за все те, що вчинили ми, і змий гріхи наші, і прости нас через милостиве прощення Своє. Воістину, Ти — Найпіднесеніший, Самосущий.
Твоє сповнене любові провиді́ння огорнуло всі створіння, що на небесах і на землі, і прощення Твоє вище за все створене. Твоєю є верховна влада; у Твоїй руці — Царства Творіння й Одкровення; у правиці Своїй тримаєш Ти всі створіння, а в кулаку Своєму — визначені міри прощення. Ти прощаєш тих з-поміж слуг Своїх, кого забажаєш. Воістину, Ти — Той, Хто вічно прощає, Хто любить усе. Абсолютно ніщо не уникає знання Твого, і немає нічого, що було би приховане від Тебе.
О Боже наш Господи! Захисти нас міццю могуття Свого, дай нам змогу ввійти до дивовижного бурхливого океану Твого й обдаруй нас тим, що личить Тобі.
Ти — Верховний Правитель, Могутній Творець, Піднесений, Той, Хто любить усе.
Хвала Тобі, о Господи! Пробач нам гріхи наші, змилуйся над нами й дай нам змогу повернутися до Тебе. Не дозволяй нам покладатися ні на кого іншого, крім Тебе, і вдостой нас — із щедрості Своєї — того, що любиш Ти й жадаєш і що подоба́є Тобі. Піднеси положення тих, хто істинно вірує, і пробач їх через милосердне прощення Своє. Воістину, Ти — Допомога в небезпеці, Самосущий.
Я благаю Тебе простити мене, о мій Боже, за всяке згадування, що не є згадуванням Тебе, і за всяку хвалу, що не є хвалою Тобі, і за всяку насолоду, що не є насолодою від близькості до Тебе, і за всяке задоволення, що не є задоволенням від спілкування з Тобою, і за всяку радість, що не є радістю від любові Твоєї та ніжної прихильності Твоєї, і за все притаманне мені, що не пов’язане з Тобою, о Ти, Хто є Владикою Владик, Той, Хто надає можливості та відчиняє двері.
Слава Тобі, о Боже! Як можу я згадувати Тебе, якщо піднесений Ти над уславленням усього роду людського! Нехай звеличене буде Ім’я Твоє, о Боже, Ти — Цар, Вічна Істина; Ти відаєш усе, що в небесах і на землі, і до Тебе всі мають повернутися. Ти низпослав Своє божественно визначене Одкровення відповідно до чіткої міри. Уславлений Ти, о Господи! Своїм велінням даруєш Ти звитягу тому, кому забажаєш, через воїнства небес і землі й усього, що існує між ними. Ти — Вседержитель, Вічна Істина, Господь непереможного могуття.
Слався ж Ти, о Господи! Ти повсякчас прощаєш гріхи тим зі слуг Своїх, хто уклінно просить помилування Твого. Тож змий гріхи мої та гріхи тих, хто жадає прощення Твого на світанку, хто молить Тебе вдень і у вечірній час, хто не прагне нічого, крім Бога, хто жертвує всім, чим Бог милостиво наділив їх, хто підносить хвалу Тобі вранці та ввечері та хто не нехтує своїми обов’язками.
Я усвідомлюю, о Господи, що в присутності Твоїй мої провини вкрили обличчя моє соромом і тягарем зігнули спину мою перед Тобою, постали перепоною між мною та прекрасним ликом Твоїм, оточили мене зусібіч і з усіх сторін завадили мені підступитися до явлень небесної сили Твоєї.
О Господи! Якщо не простиш Ти мене, то хто ж подарує помилування, і якщо не змилостивишся Ти наді мною, хто ж здатен виявити співчуття? Слава Тобі, адже сотворив Ти мене, коли я не існував, і живив Ти мене, коли я нічого не розумів. Хвала Тобі, адже кожне свідчення щедрості йде від Тебе та кожне знамення милості походить зі скарбниць веління Твого.
О Ти, великодушний Господи! Ти — прихисток для всіх слуг Твоїх. Ти знаєш таємниці, і Тобі відомо про все суще. Ми безпорадні, а Ти — Могутній, Всеможний. Усі ми грішники, а Ти — Той, Хто прощає гріхи, Милосердний, Співчутливий. О Господи! Не зважай на провини наші. Чини з нами згідно з милосердям і щедрістю Своїми. Провини наші численні, але океан прощення Твого — безмежний. Слабкість наша тяжка, але докази підтримки Твоєї та допомоги безсумнівні. Тож підтримай та зміцни нас. Дай нам змогу робити те, що гідне святого Порога Твого. Осяй серця наші, наділи нас проникливими очима й уважними вухами. Поверни до життя мертвих і зціли хворих. Обдаруй багатством бідних, а сповненим страху дай мир і безпеку. Прийми нас у царстві Твоєму й осяй нас світлом проводу. Ти — Владний і Всемогутній. Ти — Великодушний. Ти — Милостивець. Ти — Добрий.
О мій Боже та мій Володарю! Я —слуга Твій і син Твого слуги. Я підвівся зі свого ліжка ранкової пори, коли Денне Світило єдиності Твоєї запалало від Вранішньої Зорі волі Твоєї та пролило сяєво на весь світ так, як було визначено в Книгах Повеління Твого.
Хвала нехай буде Тобі, о мій Боже, за те, що прокинулися ми від сяєва світла знання Твого. Тож низпошли нам, о мій Господи, те, що дасть нам змогу звільнитися від будь-кого, крім Тебе, і позбавитись усякої прихильності до будь-кого, опріч Тебе. А також припиши мені, і тим, хто любий мені, і рідним моїм — як чоловікам, так і жінкам — благо цього світу та світу прийдешнього. Убережи нас незмінним захистом Своїм, о Ти, Коханий усього творіння та Жадання цілого всесвіту, від тих, кого зробив Ти проявами Порочного Нашіптувача та які шепочуть у грудях людей. Можний Ти чинити за бажанням Своїм. Ти, воістину, Всемогутній, Допомога в Небезпеці, Самосущий.
Благослови, о Господи мій Боже, Того, Кому призначив Ти найпрекрасніші Титули Свої та Ким відокремив благочестивих від грішних, і милостиво скеруй нас чинити те, що любиш Ти й чого жадаєш. Благослови також тих, о мій Боже, Хто є Словами Твоїми та Літерами, і тих, хто спрямував своє обличчя до Тебе, і обернувся до лику Твого, і відгукнувся на Поклик Твій.
Ти, воістину, Господь і Цар усього роду людського й можний над усім творінням.
Я прокинувся в прихистку Твоєму, о мій Боже, і годиться тому, хто шукає того прихистку, перебувати у Святилищі захисту Твого й Твердині охорони Твоєї. Осяй внутрішнє єство моє, о мій Господи, блиском Вранішньої Зорі Одкровення Твого так, як осяяв Ти зовнішнє єство моє ранковим світлом прихильності Своєї.
Я прокинувся цього ранку милістю Твоєю, о мій Боже, і залишив домівку свою, цілковито покладаючись на Тебе й доручаючи себе турботі Твоїй. Тож низпошли мені — з небес милосердя Свого — благословення від Тебе й дай мені змогу повернутися додому цілим і неушкодженим — так само, як дав Ти мені змогу вирушити в дорогу під захистом Твоїм, з думками моїми, незмінно зосередженими на Тобі.
Немає іншого Бога, крім Тебе, Єдиного, Незрівнянного, Всевідця, Всемудрого.
Я підношу Тобі хвалу, о мій Боже, за те, що пробудив Ти мене віді сну, і повернув мене після зникнення мого, і вивів мене з мого заціпеніння. З обличчям, оберненим до блиску Вранішньої Зорі Одкровення Твого, Якою осяялись небеса сили Твоєї та величі, я прокинувся цього ранку, визнаючи знамення Твої, вірячи в Книгу Твою та міцно тримаючись за Нить Твою.
Я покірно благаю Тебе — могуттям волі Твоєї та непереборною силою задуму Твого: перетвори те, що явив Ти мені уві сні, на найміцніші підвалини для палаців любові Твоєї, що в серцях любих Тобі, і на найкращий інструмент для виявлення знаків милості Твоєї та ніжної турботи.
Тож визнач для мене найпіднесенішим Пером Своїм, о мій Господи, благо цього світу й наступного. Я свідчу, що тримаєш Ти в руці Своїй повіддя всього сущого. Ти змінюєш його так, як забажаєш. Немає Бога, крім Тебе, Сильного, Вірного.
Ти — Той, Хто велінням Своїм перетворює приниження на славу, і слабкість — на силу, і безсилля — на могутність, і страх — на спокій, і сумнів — на безсумнівність. Немає Бога, крім Тебе, Могутнього, Добродійного.
Не розчаровуєш Ти жодного, хто шукає Тебе, і не утримуєш на відстані від Себе будь-кого, хто жадає Тебе. Визнач для мене те, що годиться небесам великодушності Твоєї й океану щедрості Твоєї. Ти, воістину, Всемогутній, Можновладний.
О Боже! Розвій усі ті сили, що є причиною незгоди, і приготуй для нас усе те, що є причиною єдності та злагоди! О Боже! Низпошли на нас Небесні Пахощі й оберни це зібрання на зібрання, що від Небес! Обдаруй нас усяким благом і всяким їством. Приготуй для нас Їство Любові! Дай нам Їство Знання! Даруй нам Їство Небесного Осяяння!
О Боже, і Боже всіх Імен, і Сотворителю небес! Я благаю Тебе Іменем Твоїм, через яке явленим був Той, Хто є Вранішньою Зорею могуття Твого та Серцем Світання сили Твоєї, через яке все тверде стало плинним, і повернулося до життя всяке мертве тіло, і підтверджено кожен рушійний дух, — я благаю Тебе: сподоби мене звільнитися від усякої прихильності до будь-кого, крім Тебе, і служити Справі Твоїй, і жадати того, що зажадав Ти силою верховної влади Своєї, і чинити те, що є любим волі Твоїй.
Я також покірно прошу Тебе, о мій Боже: визнач для мене те, що зробить мене настільки багатим, аби міг я обходитися без будь-кого, крім Тебе. Ти бачиш, о мій Боже, як обернув я обличчя своє до Тебе, а руками міцно тримаюся за поворозку милості Твоєї. Низпошли мені милосердя Своє та припиши мені те, що приписав Ти для обраних Своїх. Владний Ти чинити те, що любо Тобі. Немає Бога, опріч Тебе, Того, Хто незмінно прощає, Всещедрого.
Я підношу хвалу Тобі, о мій Боже, адже аромат ніжної прихильності Твоєї оповив мене й лагідні вітерці милосердя Твого схилили мене до рясних милостей Твоїх. Дай мені напитися, о мій Господи, — з перстів щедрості Твоєї — живодайних вод, що сподобили кожного, хто причастився ними, звільнитися від усякої прихильності до будь-кого, опріч Тебе, і злетіти в атмосферу зречення всіх створінь Твоїх, і зосередити погляд свій на Твоєму сповненому любові провидінні та незліченних дарах Твоїх.
Сподоби мене, о мій Господи, — за всяких обставин — бути готовим служити Тобі та спрямовувати себе до обожнюваного святилища Одкровення Твого та Краси Твоєї. Якщо буде на те ласка Твоя, зроби так, аби зростав я, наче ніжна травинка на лу́ках милості Твоєї, щоб лагідні вітерці волі Твоєї ворушили мене та нахиляли за бажанням Твоїм так, аби рух мій і моя нерухомість цілком направлялися Тобою.
Ти є Той, Чиїм ім’ям розголошено було Приховану Таємницю, і явлено Добре Пильноване Ім’я, і знято печатки із запечатаного Келиха, завдяки чому пролився його аромат над усім творінням — як минулим, так і майбутнім. Той, хто був спраглим, о мій Господи, поспішив досягти живодайних вод милості Твоєї, а нещасне створіння сповнилося жадання зануритися в океан багатств Твоїх.
Я присягаюся славою Твоєю, о Господи — Коханий світу та Жадання всіх, хто визнав Тебе! Я вкрай змучений горем через розлуку з Тобою — у дні, коли Денне Світило присутності Твоєї пролило сяєво своє на людей Твоїх. Тож припиши мені винагороду, що призначена тим, хто поглянув на лице Твоє, і з дозволу Твого вдостоївся ввійти до двору престолу Твого, і волею Твоєю зустрівся з Тобою віч-на-віч.
Я благаю Тебе, о мій Господи, іменем Твоїм, блиск якого охопив землю й небеса: сподоби мене так підкорити волю мою то́му, що визначив Ти в Скрижалях Своїх, аби припинив я знаходити в собі будь-яке бажання, крім того, що зажадав Ти силою верховної влади Своєї, і будь-яке прагнення, опріч того, яке визначив Ти для мене волею Своєю.
Куди ж обертатися мені, о мій Боже, такому безсилому, аби віднайти інакший шлях, крім того шляху, який проклав Ти перед Обранцями Своїми? Усі атоми землі проголошують, що Ти є Бог, і засвідчують, що немає іншого Бога, крім Тебе. Споконвіку владний Ти чинити те, що жадаєш, і призначати те, що любо Тобі.
Визнач же для мене, о мій Боже, те, що повсякчас направлятиме мене до Тебе, і сподоби мене постійно триматися за поворозку милості Твоєї, і проголошувати ім’я Твоє, і шукати всього, що випливатиме з-під пера Твого. Я нужденний та нещасний, о мій Господи, а Ти — Той, Хто володіє всім, Всевишній. Тож змилостився наді мною чудесами милосердя Свого та низпосилай мені — щомиті життя мого — те, чим оновив Ти серця всіх створінь Своїх, що визнали єдність Твою, і всіх людей Своїх, які цілковито віддані Тобі.
Ти, воістину, Всемогутній, Найпіднесеніший, Всевідець, Всемудрий.
Ти зриш, о мій Господи, як любих Тобі оточили непокірні з-поміж створінь Твоїх і грішні з-посеред народу Твого. Не лишилося краю, звідки не лунало б стогнання тих, хто любить Тебе, і голосіння обранців Твоїх. Я благаю Тебе Найвеличнішим Ім’ям Твоїм: простягни руку сили від грудей могуття Свого й допоможи нею всім тим, хто любить Тебе.
Ти зриш, о мій Боже, їхні очі, спрямовані до Тебе, їхні погляди, націлені на Вранішню Зорю могуття Твого та сповненого любові провиді́ння Твого. Оберни, о мій Господи, приниження їхнє на славу, бідність їхню — на багатство, а слабкість їхню — на силу, що від Тебе.
Владний Ти чинити, що забажаєш. Немає Бога, крім Тебе, Всевідця, Обізнаного з усім.
Слава Тобі, о Господи мій Боже! Яви ріки панівного могуття Свого, аби води Єдності Твоєї могли текти крізь найглибші сутності всього сущого так, щоб знамено незмінного проводу Твого було високо піднесено в царстві веління Твого й зірки небесного блиску Твого могли яскраво засяяти з небес величі Твоєї.
Можний Ти чинити так, як любо Тобі. Ти, воістину, Допомога в Небезпеці, Самосущий.
Не дай, о Боже, мій Боже, щоб утримувався я від небес щедрот Твоїх і денного світила благословень Твоїх. Я благаю Тебе Словом, яким підкорив Ти все видиме й невидиме, допомогти мені й допомогти обраним Твоїм досягти того, що звеличить Справу Твою серед слуг Твоїх і по всіх краях. Тож признач мені все благо, яке низпослав Ти в Книзі Своїй.
Воістину, Ти — Всемогутній, Той, Хто вічно прощає, Найвеликодушніший.
Слава Тобі, о Господи, Ти — Той, Хто покликав до буття все творіння силою веління Свого.
О Господи! Допоможи тим, хто зрікся всього іншого, крім Тебе, і даруй їм величну перемогу. Пошли їм, о Господи, сонм ангелів, які в небесах і на землі та по всьому, що між ними, аби допомогти слугам Твоїм, підтримати й зміцнити їх, уможливити досягнення ними успіху, підкріпити їх, огорнути їх славою, дарувати їм шану та звеличення, збагатити їх і дозволити їм звитяжно досягти небаченого тріумфу.
Ти — їхній Господь, Господь небес і землі, Господь усіх світів. Зміцни цю Віру, о Господи, силою цих слуг і сподоби їх запанувати над усіма народами світу, адже вони, істинно, слуги Твої, які зреклися всього, крім Тебе, а Ти, воістину, захисник тих, хто істинно вірує.
Дозволь, о Господи, щоб могли серця їхні — завдяки вірності цій Твоїй непорушній Вірі — стати дужчими за все, що в небесах і на землі й повсюди, що між ними, і зміцни, о Господи, їхні руки знаменнями Твого дивовижного могуття, аби могли вони явити Твоє могуття очам усього людства.
О Господи! Забезпеч швидке зростання Дерева Твоєї божественної Єдності; поливай же його, о Господи, плинними водами Твоєї ніжної прихильності, зроби так, щоб — перед явленнями Твоєї божественної обітниці — воно приносило такі плоди, яких жадаєш Ти для уславлення та піднесення Тебе, хвали й дяки Тобі, возвеличувало Ім’я Твоє, славило одність Сутності Твоєї та поклонялося Тобі, оскільки все це — лише у Твоїй руці, а не в будь-чиїй іншій.
Безмірно благословенні ті, чиєю кров’ю вирішив Ти зросити Дерево підтвердження Твого й тим піднести Твоє святе й непорушне Слово.
О Господи! Даруй звитягу стійким слугам Своїм у дні Твої, обдарувавши їх гідною перемогою настільки, наскільки прагнули вони мучеництва на стезі Твоїй. Низпошли їм те, що принесе втіху розуму їхньому, звеселить внутрішнє єство їхнє, сповнить впевненістю серця їхні та спокоєм — тіла їхні й дасть змогу душам їхнім піднятися до присутності Бога, Найпіднесенішого, і досягти найвищого Раю й таких обителей слави, які визначив Ти для людей, наділених істинним знанням і доброчесністю. Воістину, відаєш Ти все, тоді як ми — лише слуги Твої, бранці Твої, невільники Твої й убогі Твої. Ні до якого іншого Господа, крім Тебе, не закликаємо, о Боже наш Господи, і нікого іншого, крім Тебе, не молимо ми про благословення та благодать, о Ти, Хто є Богом милосердя для світу цього та наступного. Ми є лише втіленнями бідності, мізерності, безпорадності та погибелі, тоді як усе Єство Твоє уособлює багатство, незалежність, славу, велич і благодать безмірну.
Оберни нашу винагороду, о Господи, на те, що зволиш Ти, від благ світу цього й світу наступного та від щедрот незліченних, які простягаються від небес аж до землі до́лішньої.
Воістину, Ти — наш Господь і Господь усього сущого. Ми віддаємо себе в руки Твої, прагнучи лише того, що притаманне Тобі.
О Господи! Дай усім народам землі можливість увійти до Раю Віри Твоєї, щоб жодна створена істота не залишилась поза межами ласки Твоєї.
Споконвічно був Ти можним чинити те, що любо Тобі, і Тим, Хто перевершував усе, що забажає.
О Боже, мій Боже! Хвала Тобі за те, що розпалив Ти вогонь божественної любові у Священному Дереві на вершині найвищої гори — у Дереві, яке «ані від Сходу, ані від Заходу» 9. Той вогонь палав доти, доки його полум’я не здійнялося вгору аж до Сонму вишнього та від нього ті сутності не зайнялися світлом проводу й не вигукнули: «Воістину, побачили ми вогонь на схилі гори Синай!»10
О Боже, мій Боже! Роздмухуй цей вогонь день у день, аж поки жар його не приведе в рух усю землю. О Ти, мій Господи! Запали світло любові Твоєї в кожному серці, вдихни в серця людські дух знання Твого, звесели їхні душі віршами одності Твоєї. Поклич до життя тих, що скніють у могилах своїх, остережи гордовитих, наповни світ щастям, низпошли на землю кришталево чисті води Свої та в оточенні явленого сяєва передавай з рук у руки чашу з вином, «змішаним із камфорою»11 .
Воістину, Ти — Дарувальник, Той, Хто прощає, Вічний Обдаровувач. Воістину, Ти — Милосердний, Співчутливий.
Він є Бог!
О Господи, мій Боже, мій Палко Коханий! Ось слуги Твої, що почули Голос Твій, дослу́халися до Слова Твого й відгукнулися на Поклик Твій. Вони повірили в Тебе, засвідчили дива́ Твої, визнали доказ Твій і підтвердили свідчення Твої. Вони прямують шляхами Твоїми, дотримуються настанов Твоїх, розкривають таємниці Твої, осягають секрети Книги Твоєї, вірші Сувоїв Твоїх та звістки Послань Твоїх і Скрижалей. Вони вхопилися за окра́й покриву Твого й міцно тримаються вбрання сяєва Твого та величі. Їхні кроки стали твердими в Завіті Твоєму, а серця їхні — непохитними в Заповіті Твоєму. Господи! Запали ж у серцях їхніх вогонь божественної приваби Твоєї, і нехай пташи́на любові й розуміння заспіває в їхніх серцях. Сподоби їх бути наче могутні знаки та пречудові прапори й стати досконалими, як Слово Твоє. Звелич через них Справу Свою, розгорни знамена Свої та сповісти навсібіч про дива Свої. Завдяки їм зроби слово Своє переможним і зміцни чресла любих Тобі. Звільни язики їхні, аби уславлювали вони Ім’я Твоє, і надихни їх виконувати священну волю Твою й жадання. Осяй обличчя їхні у Своєму Царстві святості та зроби радість їхню довершеною, допомагаючи їм повстати заради тріумфу Справи Твоєї.
Господи! Слабкі ми, зміцни нас, аби розносили ми пахощі Святості Твоєї; бідні — дай нам багатства зі скарбниць Божественної Єдності Твоєї; голі — убери нас у шати благодаті Твоєї; грішні — прости нам гріхи наші милістю Своєю, ласкою Своєю та прощенням Своїм. Ти, воістину, Підмога, Помічник, Милостивий, Могутній, Владний.
Найславніша слава нехай спочиває на тих, хто стійкий та непохитний.
Усі друзі Бога… мають жертвувати в міру можливостей, яким би скромним не був внесок. Бог не обтяжує душу понад її спроможність. Такі пожертви мають надходити з усіх осередків і від усіх вірян… О друзі Бога! Будьте впевнені, що завдяки цим пожертвам ваше сільське господарство, ваша промисловість і ваша торгівля отримають благословення, завдяки якому багаторазово примножаться. Той, хто робить один гарний учинок, отримає винагороду, удесятеро більшу. Безсумнівно, живий Господь наділить щедрими підтвердженнями тих, хто витрачає багатство своє на стезі Його.
О Боже, мій Боже! Осяй чоло тих, хто істинно любить Тебе, і підтримай їх ангельськими воїнствами безсумнівного тріумфу. Укріпи кроки їхні на прямій стезі Твоїй та вічною щедрістю Своєю відкрий перед ними портали благословень Твоїх, адже витрачають вони на стезі Твоїй те, чим наділив Ти їх, оберігають Віру Твою, покладаються на згадування Тебе, жертвують серцями своїми з любові до Тебе та не утримують того, чим володіють, адже обожнюють Красу Твою та шукають, як догодити Тобі.
О мій Господи! Наділи їх рясною часткою, призначеним відшкодуванням і неодмінною винагородою.
Воістину, Ти — Опора, Помічник, Великодушний, Щедрий, Вічний Обдаровувач.
Уся хвала, о мій Боже, — Тобі, Хто є Джерелом усієї слави й величі, могуття й честі, верховенства й володарства, піднесеності й милосердя, благоговіння й сили. Кого волієш, спонукаєш Ти наблизитись до Найвеличнішого Океану, а кому бажаєш, даруєш Ти честь визнати Найдревніше Ім’я Твоє. З-поміж усіх, хто є на небесах і на землі, ніхто не може протистояти учи́ну верховної Волі Твоєї. Споконвіку панував Ти над усім творінням, і продовжиш Ти вічно вершити владарювання Своє над усім сущим. Немає іншого Бога, крім Тебе, Всемогутнього, Найпіднесенішого, Всевладного, Всемудрого.
Осяй, о Боже, обличчя слуг Своїх, аби могли вони споглядати Тебе, і очисть серця їхні, щоб могли вони обернутися до двору небесних милостей Твоїх і визнати Того, Хто є Виявом Тебе Самого та Вранішньою Зорею Сутності Твоєї. Воістину, Ти — Господь усіх світів. Немає Бога, крім Тебе, Необмеженого, Підкорювача всього.
В Ім’я Бога, Всевишнього!
Звеличений та уславлений Ти, Господи, Боже Всеможний! Ти — Той, перед Чиєю мудрістю мудрець зазнає́ невдачі й поразки, перед Чиїм знанням учений засвідчує своє неуцтво, перед Чиїм могуттям силач безси́ліє, перед Чиїм багатством багатій визнає свою вбогість, перед Чиїм світлом просвітлений губиться в темряві, до обителі Чийого знання звертається сутність усякого розуміння та навколо святої святих Чиєї присутності обертаються душі всього роду людського.
То як же можу я співати й оповідати про Сутність Твою, якої не змогли осягнути мудрість мудреців і ученість учених — через те, що жодна людина не здатна ані оспівати те, чого не розуміє, ані розповісти про те, чого їй не досягти, у той час як споконвік залишаєшся Ти Недосяжним, Несповідимим! Хоча й безсилий я піднестися до небес слави Твоєї та ширяти у сферах знання Твого, я можу лише оповісти про знамення Твої, що свідчать про славетне творіння Твоє.
Присягаюся Славою Твоєю! О Коханий усіх сердець, Ти, Хто єдиний здатен угамувати муки тужіння за Тобою! Навіть якби всі мешканці раю та землі об’єдналися, аби уславити найменший із знаків Твоїх, у якому та через який явив Ти Себе, вони однаково не здужали би зробити цього, а наскільки важче піднести хвалу святому Слову Твоєму, творцю всіх знамень Твоїх!
Уся хвала та слава належать Тобі, про Кого все суще засвідчило, що Ти — єдиний і немає іншого Бога, крім Тебе, — Того, Хто споконвіку не мав рівних чи подібних Собі та Хто на віки вічні залишиться таким. Усі царі — лише слуги Твої, а всі істоти, видимі чи невидимі, — ніщо перед Тобою. Немає іншого Бога, крім Тебе, Милостивого, Владного, Всевишнього.
Слався ж Ти, о Господи мій Боже! Я віддаю Тобі дяку за те, що дав Ти мені змогу визнати Того, Хто є виявом Тебе Самого, і за те, що відмежував мене від ворогів Своїх і ясно розкрив перед очима моїми злодіяння їхні та нечестиві вчинки в дні Твої, і за те, що позбавив мене прихильності до них і сподобив мене цілком обернутися до благодаті Твоєї та щедрих милостей Твоїх. Я приношу Тобі дяку також за низпослання мені з хмар волі Твоєї того, що такою мірою очистило мене від натяків невірних і наклепів відступників, що я міцно прикипів серцем до Тебе та врятувався від тих, хто відвернувся від світла лику Твого. І знову я дякую Тобі за надані мені сили бути непохитним у любові до Тебе, і виголошувати хвалу Тобі, і підносити чесноти Твої, і ще за те, що дав Ти мені напитися з чаші милості Своєї, яка перевершила все суще — видиме й невидиме.
Ти — Всемогутній, Найпіднесеніший, Всеславний, Той, Хто любить усе.
Хвала Тобі, о Господи мій Боже! Щоразу, як намагаюсь я згадати Тебе, перешкоджають мені піднесеність положення Твого та всепереможна велич могуття Твого. Якби підносив я хвалу Тобі по всьому простору володіння Твого й упродовж усього панування Твого, відкрив би я для себе, що хвала моя Тобі годиться лише для таких, як я, що самі є створіннями Твоїми й були покликані до життя силою веління Твого та створені могуттям волі Твоєї. І в будь-який час, коли перо моє приписує славу якомусь із імен Твоїх, здається мені, що чую я голос тужіння його через віддаленість від Тебе, і впізнаю плач його через роз’єднання із Сутністю Твоєю. Я засвідчую, що все інше, крім Тебе, є лише творінням Твоїм, яке тримаєш Ти в заглибині долоні Своєї. Те, що приймаєш Ти діяння чи хвалу від створінь Своїх, — лише свідчення чудес милості Твоєї та щедрих благодіянь і вияв великодушності Твоєї та промислу.
Я благаю Тебе, о мій Господи, Найвеличнішим Іменем Твоїм, яким відокремив Ти світло від вогню та істину — від заперечення: низпошли мені й тим із любих мені, хто зі мною, благо цього світу й наступного. Тож наділи нас дивовижними дарами Своїми, що приховані від очей людських. Ти, воістину, Творитель усього створеного. Немає Бога, крім Тебе, Всемогутнього, Всеславного, Всевишнього.
Уся велич і слава, о мій Боже, і вся влада, і світло, і пишнота, і сяєво належать Тобі. Ти наділяєш владою, кого волієш, і утримуєш її, від кого забажаєш. Немає Бога, крім Тебе, Того, Хто володіє всім, Найпіднесенішого. Ти — Той, Хто створює з нічого всесвіт і всіх, хто мешкає в ньому. Немає нічого гідного Тебе, опріч Тебе Самого, тоді як усі інші, крім Тебе, — наче вигнанці у святій присутності Твоїй та наче ніщо в порівнянні зі славою Власного Єства Твого.
Не годиться мені звеличувати чесноти Твої інакше, ніж звеличив Ти Себе у вагомій Книзі Своїй, де говориш Ти: «Жодному уявленню не вмістити Його, тоді ж як Він уміщає уявлення всього. Він — Проникливий, Той, Хто осягає все»6. Слава Тобі, о мій Боже! Жоден розум чи жодне уявлення, якими гострими чи проникливими вони не були б, насправді ніколи не зможуть осягнути природи навіть найнезначнішого зі знаків Твоїх. Воістину, Ти — Бог; немає Бога, крім Тебе. Я свідчу, що Ти Сам по Собі — єдиний прояв якостей Своїх, що хвала будь-чия, крім Твоєї, ніколи не зможе досягти святого двору Твого, а якостей Твоїх ніколи не збагнути жодному, опріч Тебе Самого.
Слава Тобі! Ти вищий за опис будь-чий, крім Власного, адже це — поза межами людського розуміння — належно звеличити чесноти Твої чи осягнути найглибшу реальність Сутності Твоєї. Не личить Славі Твоїй, аби створіння Твої описували Тебе чи будь-хто, крім Тебе Самого, коли-небудь пізнав Тебе. Я пізнав Тебе, о мій Боже, тому що відкрив Ти мені Себе, адже, якби не явив Ти мені Себе, я не пізнав би Тебе. Я поклоняюся Тобі, оскільки покликав Ти мене до Себе, адже, якби не поклик Твій, не поклонявся би я Тобі.
Могуття Твоє мені за свідка, о мій Боже: те, що годиться Тобі, невимовно більш величне та піднесене, ніж те, чого будь-яка істота намагалася б досягти. Насправді ніщо не здатне будь-коли осягнути Тебе так, як гідно Тебе, і жодне підневільне створіння не може поклонятися Тобі так, як годиться поклонятися Тобі. Таким досконалим і всеохопним є доказ Твій, о мій Боже, що внутрішня сутність його виходить за межі опису будь-якої душі; і такими щедротними є виливи дарів Твоїх, що ніякою здібністю не оцінити належно неосяжних меж їхніх.
О мій Боже! О мій Володарю! Я покірно молю Тебе незліченними щедротами Твоїми та стовпами, що підтримують Твій престол слави: зглянься над цими смиренними людьми, які безсилі витримати неприємності цього скороминущого життя; наскільки ж менше здатні вони витримати кару в житті прийдешньому — кару Твою, визначену справедливістю Твоєю, викликану гнівом Твоїм, ту, що існуватиме вічно.
Я благаю Тебе Самим Тобою, о мій Боже, Господи мій та мій Володарю, заступитися за мене. Я втік від справедливості Твоєї до милосердя Твого. Заради прихистку шукаю я Тебе й тих, хто не відвернувся від стезі Твоєї, навіть на мить, — тих, заради кого створив Ти творіння на знак милості Своєї та щедрості.
Хукукулла — істинно великий закон. Належить усім підносити це даяння, адже воно є джерелом милості, достатку та всіх благ. Це благодать, яка лишатиметься з кожною душею в кожному світі зі світів Бога — Того, Хто володіє всім, Всещедрого. Бахаулла́
Звеличений Ти, о Господи всього творіння, Єдиний, до Кого все суще має обертатися. Своїми внутрішніми й зовнішніми вустами я засвідчую, що явив Ти й розкрив Себе, низпослав знамення Свої та проголосив заповіді Свої. Я визнаю цілковиту незалежність Твою від будь-чого, опріч Тебе, і святість Твою, що вища за все земне. Я благаю Тебе — безмежною славою Справи Твоєї та верховним могуттям Слова Твого: надай підтвердження тому, хто жадає пожертвувати тим, що приписав Ти йому в книзі Своїй, і бажає триматися того, що проллє пахощі прийняття Твого. Воістину, Ти — Всемогутній, Всемилостивий, Той, Хто прощає все, Великодушний до всього сущого.
Уславлений Ти, о мій жалісливий Господи! Я благаю Тебе рокотом океану святого рече́ння Твого, і незліченними знаками верховного панування Твого, і переконливими доказами Божественності Твоєї, і прихованими таємницями, що притаєні в межах знання Твого: наділи мене милістю Своєю служити Тобі й обраним Твоїм і дай мені змогу слухняно жертвувати Хукук, як повелів Ти в Книзі Своїй.
Я — той, о мій Господи, хто спрямував любов свою на Твоє царство слави та вельми міцно тримається за окра́й шат великодушності Твоєї. О Ти, Хто є Господом усього сущого та Правителем царства імен, я покірно молю Тебе: не відмовляй мені в тому, чим володієш Ти, і не утримуй від мене те, що призначив Ти для обранців Своїх.
Я прошу Тебе, о Господи всіх імен і Творець небес: допоможи мені — підкріплювальною милістю Своєю — бути таким непохитним у Справі Твоїй, аби суєта світу не змогла закрити мене, наче завісою, і не завадили мені шалені заворушення лиходіїв, які повстали, аби збити народ Твій зі шляху в дні Твої. Признач мені, о Жадання серця мого, благо цього світу та світу прийдешнього. Воістину, владний Ти чинити, як волієш. Немає Бога, крім Тебе, Того, Хто вічно прощає, Найвеликодушнішого.
Він — Обдаровувач, Щедродайний!
Хвала Богу, Прадавньому, Вічно Сущому, Незмінному, Вічному! Він — Той, Хто засвідчив у Власному Єстві, що, воістину, Він — Один, Єдиний, Вільний від обмежень, Піднесений. Ми свідчимо, що, воістину, немає Бога, крім Нього, підтверджуємо одність Його, визнаємо єдиносущість Його. Він завжди перебував у недосяжних висотах, на вершинах піднесеності Своєї, вищий за згадування будь-ким, опріч Себе Самого, вільний від опису будь-ким, крім Себе.
І коли забажав Він виявити милість і милосердя до людей та впорядкувати світ, явив Він обряди та створив закони. Серед них установив Він закон про шлюб, зробив його твердинею благополуччя та спасіння й призначив його для нас у тому, що низпослане з небес святості в Найсвятішій Книзі Його. Він говорить — величною є слава Його: «Одружуйтесь, о люди, аби породити того, хто згадуватиме Мене поміж слугами Моїми. Ось веління Моє вам, міцно тримайтесь його як допомоги для самих себе».
«Шлюб Бахаї — це союз і вияв сердечної прихильності двох сторін. Вони мають, однак, виявити якнайбільше старанності та добре ознайомитися з характером одне одного. Ці вічні узи мають бути скріплені міцним завітом, і наміром має бути сприяння гармонії, товариськості та єдності, а також досягнення вічного життя». Абдул-Баха́
Шлюбна обітниця — це вірш, який має промовлятися окремо нареченою та нареченим у присутності принаймні двох свідків, прийня́тних для Духовних Зборів, як передбачено в Кітаб-і-Акдасі (Найсвятішій Книзі):
«Ми всі, воістину, підкоряємося Волі Божій».
Він — Обдаровувач, Щедродайний!
Хвала Богу, Прадавньому, Вічно Сущому, Незмінному, Вічному! Він — Той, Хто засвідчив у Власному Єстві, що, воістину, Він — Один, Єдиний, Вільний від обмежень, Піднесений. Ми свідчимо, що, воістину, немає Бога, крім Нього, підтверджуємо одність Його, визнаємо єдиносущість Його. Він завжди перебував у недосяжних висотах, на вершинах піднесеності Своєї, вищий за згадування будь-ким, опріч Себе Самого, вільний від опису будь-ким, крім Себе.
І коли забажав Він виявити милість і милосердя до людей та впорядкувати світ, явив Він обряди та створив закони. Серед них установив Він закон про шлюб, зробив його твердинею благополуччя та спасіння й призначив його для нас у тому, що низпослане з небес святості в Найсвятішій Книзі Його. Він говорить — величною є слава Його: «Одружуйтесь, о люди, аби породити того, хто згадуватиме Мене поміж слугами Моїми. Ось веління Моє вам, міцно тримайтесь його як допомоги для самих себе».
Він є Бог!
О незрівнянний Господи! У всеосяжній мудрості Своїй призначив Ти шлюб для народів, аби покоління людей змінювали одне одного в цьому мінливому світі й довічно, допоки існуватиме світ, служили й поклонялися край Порога одності Твоєї — з вітанням, благоговінням і хвалою. «Я створив духів і людей лише для того, аби вони поклонялися мені»4. Тож поєднай на небесах милосердя Свого цих двох пташок із гнізда любові Твоєї та зроби їх такими, аби притягували вони вічну милість, аби від союзу цих двох морів кохання могла піднятися хвиля ніжності та винести на берег життя перлини чистого й гарного плоду. «Він вивільнив два моря, аби вони зустрілися: є між ними межа, яку вони не можуть перетнути. Від яких же тоді зі щедрот Господа вашого ви відмовитеся? З кожної підносить Він більші й менші перлини»5.
О Ти, добрий Господи! Нехай завдяки Тобі шлюб цей породить корали та перли. Ти, воістину, Всевладний, Найвеличніший, Той, Хто вічно прощає.
Слава Тобі, о мій Боже! Воістину, цей слуга Твій та ця служниця Твоя зібралися під покривом милосердя Твого й об’єдналися прихильністю Твоєю та щедрістю. О Господи! Допоможи їм у цьому світі Твоєму й у царстві Твоєму та признач їм усяке благо — щедрістю Своєю та милістю. О Господи! Затвердь їх у залежності від Тебе та допоможи віддано служити Тобі. Дозволь їм стати знаменнями Імені Твого у світі Твоєму та захисти їх дарами Своїми, що невичерпні як у світі цьому, так і у світі прийдешньому. О Господи! Звертаються вони в благанні до царства милосердя Твого та закликають до обителі єдиносущості Твоєї. Воістину, побралися вони, підкорившись велінню Твоєму. Сподоби їх стати знаками гармонії та єдності на віки вічні. Воістину, Ти — Всеможний, Всюдисущий, Всемогутній.
О мій Господи, о мій Господи! Цих два яскравих світила побралися в любові Твоїй, поєдналися в служінні Святому Порогу Твоєму, зійшлися в сприянні Справі Твоїй. Зроби ж так, аби шлюб цей став немов сполучні вогні рясної благодаті Твоєї, о мій Господи, Всемилосердний, і мов яскраві промені дарів Твоїх, о Ти, Добродійний, Вічний Дарувальнику, щоб це величне дерево могло пустити пагони, які ростимуть зеленими й квітучими завдяки тим дарам, що проливаються з Твоїх хмар благодаті.
Воістину, Ти — Великодушний, воістину Ти — Всемогутній, воістину Ти — Співчутливий, Всемилосердний.
(Вставні дні — 4 чи 5 днів напередодні місяця Ала́ — мають бути днями підготовки до Посту, днями гостинності, благодійності та піднесення подарунків.)
Мій Боже, мій Вогню та Сяєво моє! Дні, які нарік Ти Айям-і-Ха12 у Книзі Своїй, настали, о Ти, Хто є Царем імен, і наближається Піст, тримати який найпіднесеніше Перо Твоє повеліло всім, хто в царстві творіння Твого. Я молю Тебе, о мій Господи, заради цих днів і заради всіх тих, хто в цей час тримався за поворозку заповідей Твоїх і міцно взявся за рукоять настанов Твоїх: дозволь, аби кожній душі було призначено місце в межах двору Твого й надано можливість перебувати край прояву блиску світла лику Твого.
Ось, о мій Господи, слуги Твої, кого жодні згубні нахили не утримали від того, що низпослав Ти в Книзі Своїй. Вони схилилися перед Справою Твоєю та сприйняли Книгу Твою з тією рішучістю, яка від Тебе походить, і дотримуються того, що приписав Ти їм, і обрали слідувати тому, що низпослано Тобою.
Бачиш Ти, о мій Господи, як визнали вони та сповідують усе, що відкрив Ти в Писаннях Своїх. Дай їм напитися, о мій Господи, з долонь благодаті Твоєї вод вічності Твоєї. А тоді признач для них винагороду, установлену для того, хто занурився в океан присутності Твоєї та вдостоївся добірного вина зустрічі з Тобою.
Я благаю Тебе, о Ти, Царю царів і Жалісливий до пригноблених: удостой їх блага світу цього та світу прийдешнього. Признач для них також те, що не розпізнало жодне зі створінь Твоїх, і зарахуй їх до тих, хто обертається навколо Тебе й рухається край престолу Твого в кожному зі світів Твоїх.
Ти, істинно, Всемогутній, Всевідець, Обізнаний з усім.
[12] Дні Ха, Вставні дні.
(Нав-Руз — перший день року Бахаї)
Хвала Тобі, о мій Боже, за те, що призначив Ти Нав-Руз святом для тих, хто дотримувався Посту заради любові до Тебе й утримувався від усього, що нена́висне Тобі. Дозволь, о мій Господи, аби вогонь любові Твоєї та жар, спричинений Постом, до якого зобов’язав Ти, могли запалити їх до Справи Твоєї, і зроби так, аби заповзялись вони уславлювати Тебе та згадувати Тебе.
Оскільки Ти, о мій Господи, прикрасив їх оздобою Посту, призначеного Тобою, прикрась же їх і оздобою прийняття Твого — милістю Своєю та щедрою прихильністю. Адже діяння людей залежать від благовоління Твого та визначені велінням Твоїм. Якщо ж прирівняєш Ти того, хто порушив Піст, до такого, що дотримувався його, ця людина вважатиметься однією з тих, хто одвіку дотримувався Посту. Якщо ж постановиш Ти, що той, хто дотримувався Посту, порушив його, цю людину зарахують до тих, хто заплямував тліном Одіяння Одкровення Твого та кого віддалили від кришталевих вод цього живого Водограю.
Ти — Той, через Кого знамено «Достохвальний Ти в діяннях Своїх» було піднесено та стяг зі словами «Слухаються Тебе в повелінні Твоєму» було розгорнуто. Сповісти про це положення Своє, о мій Боже, слуг Своїх, аби могли вони дізнатися, що досконалість усіх речей залежить від веління Твого й слова, а гідність кожного вчинку визначається дозволом Твоїм і ласкавістю волі Твоєї, і могли визнати, що повіддя діянь людських — у руці схвалення Твого та заповіді Твоєї. Оголоси їм, що абсолютно ніщо не здатне відгородити їх від Краси Твоєї в ці дні, коли Христос виголошує: «Усе панування Твоїм є, о Ти, Отче Духа (Ісус)», а Друг Твій (Муха́ммед) вигукує: «Слава Тобі, о Ти, Найкоханіший, за те, що відкрив Ти Красу Свою та записав для обранців Своїх те, що спонукатиме їх досягти місця явлення Найвеличнішого Імені Твого, через яке заридали всі народи, крім тих, що зреклися всього, опріч Тебе, і спрямувалися до Того, Хто є Явителем Тебе Самого та Проявом якостей Твоїх».
Той, Хто є Гілкою Твоєю, і все товариство Твоє, о мій Господи, цього дня переривають піст — після дотримання його в межах двору Твого й у своєму прагненні догодити Тобі. Признач Йому, їм і всім, хто досяг присутності Твоєї в ті дні, усе благо, що визначив Ти в Книзі Своїй. І наділи їх тим, що принесе їм користь і в житті цьому, і в житті потойбічному.
Ти, істинно, Всевідець, Всемудрий.
В Кітаб-і-Акдасі сказано: «Ми наказали вам молитись і поститися від початку віку зрілості [15 років]; це визначено Богом, Господом вашим і Господом прабатьків ваших… Подорожній, хворий, вагітні й ті, що годують груддю, звільнені від посту… Утримуйтесь від уживання їжі та пиття зі сходу до заходу сонця та стережіться, аби пристрасть не позбавила вас цієї благодаті, що призначена в Книзі».
Піст триває впродовж місяця Ала́ за календарем Баді.
Ось, о мій Боже, перші з тих днів, у які повелів Ти любим Своїм дотримуватися Посту. Я прошу Тебе Самим Тобою, і тим, хто постить із любові до Тебе й заради втіхи Твоєї, а не через себелюбство чи пристрасть і не через страх перед гнівом Твоїм, і найчудовішими іменами Твоїми та найвеличнішими якостями: очисть слуг Своїх від любові до будь-кого, крім Тебе, і наблизь їх до Серця Світання сяєва лику Твого та Місця престолу одності Твоєї. Осяй серця їхні, о мій Боже, світлом знання Твого й освіти обличчя їхні променями Денного Світила, що сяє з обрію Волі Твоєї.
Можний Ти чинити те, що любо Тобі. Немає Бога, опріч тебе, Всеславного, про Чию допомогу благають усі люди.
Допоможи їм, о мій Боже, принести перемогу Тобі й возвеличити Слово Твоє. І сподоби їх стати руками Справи Твоєї поміж слуг Твоїх, і зроби їх тими, хто являє релігію Твою та знамення Твої серед роду людського так, аби весь світ сповнювався згадуванням Тебе та хвалою Тобі й доказами та свідченнями Твоїми. Ти, воістину, Всещедрий, Найпіднесеніший, Владний, Могутній та Милосердний.
В ім’я Того, Хто обіцяний був у Книгах Бога, Всевідця, Обізнаного з усім! Настав час поститися там, де слуги, які обертаються навколо престолу Твого й досягли присутності Твоєї, тримають піст. Скажи: О Боже імен і творець небес та землі! Я благаю Тебе Іменем Твоїм — Всеславний: прийми піст тих, хто постить із любові до Тебе й заради втіхи Твоєї та виконує те, що повелів Ти їм у Книгах і Скрижалях Своїх. Я покірно молю Тебе ними: допоможи мені поширювати Справу Твою та зроби мене непохитним у любові до Тебе, аби ноги мої не посковзнулися через лемент створінь Твоїх. Воістину, владний Ти над усім, що забажаєш. Немає Бога, крім Тебе, Того, Хто воскрешає, Всевладного, Найщедрішого, Древнього Днями.
Я покірно благаю Тебе, о мій Боже, — могутнім Знаменням Твоїм і явленням благодаті Твоєї серед людей: не проганяй мене від брами міста присутності Твоєї та не розбивай надій, які пов’язав я з проявами благодаті Твоєї серед створінь Твоїх. Ти бачиш, о мій Боже, що уповаю я на Ім’я Твоє — Пресвятий, Найясніший, Наймогутніший, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Преславний — і міцно тримаюся за окра́й убрання, за який міцно тримаються всі у світі цьому й у світі прийдешньому.
Я покірно благаю Тебе, о мій Боже, — найсолодшим Голосом Твоїм і найпіднесенішим Словом Твоїм: ще ближче підведи мене до порога дверей Твоїх і не дай мені віддалитися геть від затінку милосердя Твого й шатра щедрості Твоєї. Ти бачиш, о мій Боже, що уповаю я на Ім’я Твоє — Пресвятий, Найясніший, Наймогутніший, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Преславний — і міцно тримаюся за окра́й убрання, за який міцно тримаються всі у світі цьому й у світі прийдешньому.
Я покірно благаю Тебе, о мій Боже, — блиском сяйного чола Твого та яскравістю світла лику Твого, що променіє із всевишнього обрію: приваб мене пахощами одіяння Твого та напої мене добірним вином рече́ння Твого. Ти бачиш, о мій Боже, що уповаю я на Ім’я Твоє — Пресвятий, Найясніший, Наймогутніший, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Преславний — і міцно тримаюся за окра́й убрання, за який міцно тримаються всі у світі цьому й у світі прийдешньому.
Я покірно благаю Тебе, о мій Боже, — волоссям Твоїм, що лине обличчям Твоїм так, як найпіднесеніше перо Твоє лине сторінками Скрижалей Твоїх, проливаючи мускус потаємних значень на царство творіння Твого: сподоби мене так повстати на служіння Справі Твоїй, аби не відступав я і не зважав на намовляння тих, хто заперечує знамення Твої та відвернувся від лику Твого. Ти бачиш, о мій Боже, що уповаю я на Ім’я Твоє — Пресвятий, Найясніший, Наймогутніший, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Преславний — і міцно тримаюся за окра́й убрання, за який міцно тримаються всі у світі цьому й у світі прийдешньому.
Я покірно благаю Тебе, о мій Боже, — Іменем Твоїм, яке зробив Ти Царем Імен, що ним зачарувалися всі, хто на небесах, і всі, хто на землі: дай змогу мені споглядати Денну Зорю Краси Твоєї та налий мені вина рече́ння Твого. Ти бачиш, о мій Боже, що уповаю я на Ім’я Твоє — Пресвятий, Найясніший, Наймогутніший, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Преславний — і міцно тримаюся за окра́й убрання, за який міцно тримаються всі у світі цьому й у світі прийдешньому.
Я покірно благаю Тебе, о мій Боже, — Скинією величі Твоєї, що на найпіднесеніших вершинах, і Шатром Одкровення Твого, що на найвищих узвишшях: милостиво допоможи мені чинити бажане волі Твоїй та явлене наміром Твоїм. Ти бачиш, о мій Боже, що уповаю я на Ім’я Твоє — Пресвятий, Найясніший, Наймогутніший, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Преславний — і міцно тримаюся за окра́й убрання, за який міцно тримаються всі у світі цьому й у світі прийдешньому.
Я покірно благаю Тебе, о мій Боже, — Красою Твоєю, що сяє над обрієм вічності, Красою, перед якою, щойно вона виявляє себе, схиляється в поклонінні царство краси, звеличуючи її дзвінкими мелодіями: дозволь мені померти для всього, що мені належить, і жити для того, що належить Тобі. Ти бачиш, о мій Боже, що уповаю я на Ім’я Твоє — Пресвятий, Найясніший, Наймогутніший, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Преславний — і міцно тримаюся за окра́й убрання, за який міцно тримаються всі у світі цьому й у світі прийдешньому.
Я покірно благаю Тебе, о мій Боже, — Явленням імені Твого — Найкоханіший, Хто поглинув серця тих, що люблять Тебе, і завдяки Кому здійнялись у височінь душі всіх, хто мешкає на землі: допоможи мені згадувати Тебе серед створінь Твоїх і прославляти Тебе серед народу Твого. Ти бачиш, о мій Боже, що уповаю я на Ім’я Твоє — Пресвятий, Найясніший, Наймогутніший, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Преславний — і міцно тримаюся за окра́й убрання, за який міцно тримаються всі у світі цьому й у світі прийдешньому.
Я покірно благаю Тебе, о мій Боже, — шелестом Божественного Древа Лот і шепотом вітерців рече́ння Твого в царстві імен Твоїх: відведи мене якнайдалі від усього ненависного волі Твоїй та наблизь мене до положення, з якого засяяв Той, Хто є Вранішньою Зорею знамень Твоїх. Ти бачиш, о мій Боже, що уповаю я на Ім’я Твоє — Пресвятий, Найясніший, Наймогутніший, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Преславний — і міцно тримаюся за окра́й убрання, за який міцно тримаються всі у світі цьому й у світі прийдешньому.
Я покірно благаю Тебе, о мій Боже, — Літерою, яка, щойно злетівши з вуст волі Твоєї, змусила океани вирувати, і вітри — віяти, і плоди — виявитися, і дерева — буяти, і всі сліди минулого — зникнути, і всі завіси — розірватися на клапті, а тих, хто відданий Тобі, — поспішити до світла лику Господа свого, Необмеженого: повідай мені про те, що приховано в скарбницях знань Твоїх і таїться в сховищах мудрості Твоєї. Ти бачиш, о мій Боже, що уповаю я на Ім’я Твоє — Пресвятий, Найясніший, Наймогутніший, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Преславний — і міцно тримаюся за окра́й убрання, за який міцно тримаються всі у світі цьому та й світі прийдешньому.
Я покірно благаю Тебе, о мій Боже, — полум’ям любові Твоєї, що зігнало сон з очей обранців Твоїх і любих Тобі, і їхнім згадуванням і уславленням Тебе у світанковий час: зарахуй мене до тих, хто досяг низпосланого Тобою в Книзі Твоїй та явленого волею Твоєю. Ти бачиш, о мій Боже, що уповаю я на Ім’я Твоє — Пресвятий, Найясніший, Наймогутніший, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Преславний — і міцно тримаюся за окра́й убрання, за який міцно тримаються всі у світі цьому й у світі прийдешньому.
Я покірно благаю Тебе, о мій Боже, — світлом лику Твого, яке спонукало наближених до Тебе зустріти стріли повеління Твого, а відданих Тобі — протистояти мечам недругів Твоїх на стезі Твоїй: припиши мені найпіднесенішим Пером Своїм те, що приписав Ти довіреним Своїм і Своїм обранцям. Ти бачиш, о мій Боже, що уповаю я на Ім’я Твоє — Пресвятий, Найясніший, Наймогутніший, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Преславний — і міцно тримаюся за окра́й убрання, за який міцно тримаються всі у світі цьому та й світі прийдешньому.
Я покірно благаю Тебе, о мій Боже, — Іменем Твоїм, через яке прислухався Ти до заклику тих, хто любить Тебе, і до зітхань тих, хто жадає Тебе, і плачу́ тих, хто вдостоївся наближення до Тебе, і стогону тих, хто відданий Тобі, і через яке виконав Ти бажання тих, хто пов’язав із Тобою сподівання свої, і сповнив прагнення їхні милістю Своєю та ласкою, й Іменем Твоїм, через яке океан прощення здійнявся перед ликом Твоїм, а хмари щедрості Твоєї пролилися дощем на слуг Твоїх: признач кожному, хто обернувся до Тебе й дотримується приписаного Тобою Посту, винагороду, що визначена для тих, хто говорить лише з дозволу Твого, і тих, хто відмовився від усього, чим володіє, на стезі Твоїй та заради любові до Тебе.
Я покірно благаю Тебе, о мій Господи, — Самим Тобою, і знаками Твоїми, і ясними знаменнями Твоїми, і сяйним блиском Денного Світила Краси Твоєї, і Гілками Твоїми: прости про́гріхи тим, хто міцно тримається законів Твоїх і виконує те, що приписав Ти їм у Книзі Своїй. Ти бачиш, о мій Боже, що уповаю я на Ім’я Твоє — Пресвятий, Найясніший, Наймогутніший, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Преславний — і міцно тримаюся за окра́й убрання, за який міцно тримаються всі у світі цьому й у світі прийдешньому.
Хвала Тобі, о Господи мій Боже! Я покірно благаю Тебе цим Одкровенням, завдяки якому темряву було перетворено на світло, і зведено Постійно Відвідуване Святилище, і явлено Написану Скрижаль, і відкрито Розгорнутий Сувій: низпошли мені й тим, хто зі мною, те, що сподобить нас злетіти в небеса неосяжної слави Твоєї й омиє нас від бруду сумнівів, які завадили недовірливим увійти до скинії єдності Твоєї.
Я той, о мій Господи, хто міцно тримається за поворозку ніжної прихильності Твоєї й ухопився за окра́й шат милосердя Твого та ласки. Признач для мене й любих мені благо цього світу та світу прийдешнього. І наділи їх Потаємним Даром, що призначив Ти для найвідбірніших з-поміж створінь Своїх.
Це дні, о мій Господи, коли наказав Ти слугам Своїм дотримуватися Посту. Благословенний той, хто постить виключно заради Тебе та в цілковитому зреченні всього, крім Тебе. Допоможи мені та допоможи їм, о мій Господи, коритися Тобі й дотримуватися заповідей Твоїх. Ти, воістину, маєш владу чинити так, як забажаєш.
Немає Бога, крім Тебе, Всевідця, Всемудрого. Уся хвала Тобі — Господу всіх світів.
Це дні, о мій Боже, коли повелів Ти слугам Своїм дотримуватися Посту. Ним прикрасив Ти вступ до Книги Законів Твоїх, явленої створінням Твоїм, та оздобив Умістища заповідей Твоїх в очах усіх, хто на небесах Твоїх, і всіх, хто на землі Твоїй. Наповнив Ти кожну годину днів цих особливою чеснотою, незбагненною для всіх, крім Тебе, Чиє знання охоплює все створіння. Призначив Ти також кожній душі частку чесноти цієї відповідно до Скрижалі повеління Твого й Писань нескасовного присуду Твого. А ще наділив Ти всіма аркушами цих Книг і Писань кожне з народів і племен земних.
Для тих, хто палко любить Тебе, на світанку кожного дня приберіг Ти — згідно з повелінням Своїм — чашу згадування Тебе, о Ти, Хто є Правителем правителів! Ось ті, кого так оп’янило вино безмежної мудрості Твоєї, що покинули вони ложа свої в жаданні своєму піднести хвалу Тобі й уславити чесноти Твої, відкинути сон у бажанні наблизитися до присутності Твоєї та причаститися щедрості Твоєї. Очі їхні повсякчас обернені до Вранішньої Зорі ніжної турботи Твоєї, а обличчя спрямовані до Джерела натхнення Твого. Тож пролий на нас і на них — з хмар милосердя Свого — те, що личить небесам щедрості Твоєї та милості.
Нехай звеличене буде Ім’я Твоє, о мій Боже! Це час, коли відімкнув Ти браму щедрості Своєї перед обличчями створінь Своїх і широко прочинив портали ніжного милосердя Свого для всіх мешканців землі Твоєї. Я покірно благаю Тебе — усіма тими, чию кров було пролито на стезі Твоїй, хто, у своєму прагненні до Тебе, звільнився від будь-якої прихильності до будь-кого зі створінь Твоїх і хто був так зачарований солодкими пахощами натхнення Твого, що кожен член його тіла співав хвалу Тобі й тремтів від згадування Тебе: не утримуй від нас те, що непорушно визначене Тобою в цьому Одкровенні — Одкровенні, сила якого змусила кожне дерево виголошувати те, що Неопалима Купина колись проголосила Мойсею, Який говорив із Тобою; Одкровенні, яке змусило кожен найдрібніший камінчик знову сповнитися хвалою Тобі, так само, як камені славили Тебе в дні Муха́ммеда, Товариша Твого.
Ось ті, о мій Боже, кому милостиво дозволив Ти потоваришувати з Тобою та спілкуватися з Тим, Хто є Явителем Тебе Самого. Вітрами волі Твоєї були розкидані вони по світу, аж поки не зібрав Ти їх докупи під покровом Своїм і не допоміг їм увійти на тере́ни двору Свого. Тепер, коли змусив Ти їх перебувати в затінку шатра милосердя Твого, допоможи їм також досягти того, що має відповідати такому величному положенню. Не дай, о мій Господи, щоб були вони зараховані до тих, кого утримали від розпізнання лику Твого, хоч і вдостоїлися вони наближення до Тебе, і тих, що, зустрічаючись із Тобою, позбавлені присутності Твоєї.
Ось ті зі слуг Твоїх, о мій Господи, хто ввійшов із Тобою до цієї Найвеличнішої В’язниці, хто тримав Піст у стінах її відповідно до того, що призначив Ти їм у Скрижалях повеління Твого та Книгах наказу Твого. Тож низпошли їм те, що повною мірою очистить їх від усього ненависного Тобі, аби змогли вони стати цілковито відданими Тобі й назавжди зректися всіх, крім Тебе Самого.
І пролий на нас те, о мій Боже, що годиться благодаті Твоїй та личить щедрості Твоїй. Також сподоби нас, о мій Боже, жити в згадуванні Тебе та померти в любові до Тебе й наділи нас даром присутності Твоєї в усіх наступних світах — світах, незбагненних для всіх, крім Тебе. Ти — наш Господь і Господь усіх світів і Бог усього, що на небесах, і всього, що на землі.
Ти зриш, о мій Боже, що випало любим Твоїм у дні Твої. Слава Твоя мені за свідка! Голосіння обранців Твоїх лунає царством Твоїм. Декого невірні обплутали тенетами своїми в краю Твоєму, перешкоджаючи їм отримати доступ до Тебе й досягти двору слави Твоєї. Іншим удалося наблизитися до Тебе, та їх утримали від споглядання лику Твого. Ще декого — у їхньому великому прагненні подивитися на Тебе — було допущено на тере́ни двору Твого, та пропри це дозволили вони завісам хибних уявлень створінь Твоїх і кривді, учиненій гнобителями з-поміж народу Твого, постати між ними й Тобою.
Це час, о мій Господи, який велінням Твоїм перевершив будь-який інший час та який пов’язав Ти з найдобірнішими з-поміж створінь Своїх. Я покірно благаю Тебе, о мій Боже, Тобою Самим і ними: признач упродовж цього року те, що уславить любих Тобі. А ще визнач у рік цей те, що сподобить Денне Світило сили Твоєї яскраво засяяти над обрієм слави Твоєї й освітити верховною міццю Твоєю весь світ.
Даруй перемогу Справі Твоїй, о мій Господи, і збори́ ворогів Своїх. І припиши нам усе благо в цьому житті й житті наступному. Ти — Істина, Якій відомо потаємне. Немає Бога, крім Тебе, Того, Хто вічно прощає, Всещедрого.
Слава Тобі, о Господи мій Боже! Це дні, коли наказав Ти всім людям дотримуватися Посту, аби завдяки йому очистили вони душі свої та звільнилися від усякої прихильності до будь-кого, крім Тебе, і щоб із їхніх сердець піднеслось увись те, що буде гідним двору величі Твоєї та відповідатиме престолу одкровення одності Твоєї. Дозволь, о мій Господи, аби піст цей став рікою життєдайних вод і приніс таку доброчесність, якою наділив Ти його. Омий ним серця слуг Своїх, кому пороки світу не змогли перешкодити обернутися до всеславного Імені Твого й кого не зворушив галас і сум’яття тих, хто зрікся найосяйніших знамень Твоїх, що супроводжують пришестя Явителя Твого, Якого наділив Ти верховною владою Своєю, силою Своєю, величчю Своєю та славою. Ось слуги, які, щойно долинув до них заклик Твій, поспішили до милосердя Твого та яких не утримали від Тебе ані зміни й випадковості цього світу, ані жодне з людських обмежень.
Я — той, о мій Боже, хто свідчить про єдність Твою, хто підтверджує одність Твою, хто смиренно схиляється перед проявами величі Твоєї та хто, опустивши долу обличчя своє, розпізнає сяєво світла неосяжної слави Твоєї. Я увірував у Тебе після того, як сподобив Ти мене пізнати Єство Твоє, Яке явив Ти очам людей силою верховної влади Своєї та могуття Свого. До Нього обернувся я, цілком зрікаючись усього та непохитно тримаючись поворозки дарів Твоїх і милостей. Я прийняв істину Його та істину всіх дивовижних законів і заповідей, низпосланих Йому. Я тримаю піст із любові до Тебе й відповідно до веління Твого та перериваю піст із хвалою Тобі на вустах і згідно з волею Твоєю. Не дай, о мій Господи, аби був я серед тих, хто, тримаючи піст удень і падаючи ниць перед лицем Твоїм нічної пори, відкинув істину Твою, не увірував у знамення Твої, заперечив проголошене Тобою та перекрутив слова Твої.
Розкрий же, о мій Господи, очі мої й очі всіх тих, хто прагне Тебе, аби могли ми впізнати Тебе власними очима Твоїми. Це наказ Твій, даний нам у Книзі, що низпослана Тобою Тому, Кого обрав Ти повелінням Своїм, Кого вирізнив Ти для ласки Своєї понад усі створіння Свої, Кого забажав Ти наділити верховною владою Своєю, до Кого поставився Ти з особливою прихильністю та Кому довірив Послання Своє до людей Своїх. Тож хвала Тобі, о мій Боже, адже милостиво дозволив Ти нам розпізнати Його та визнати все, що було низпослано Йому, і вдостоїв нас честі досягти присутності Того, Кого обіцяв Ти в Книзі Своїй та в Скрижалях Своїх.
Тож бачиш Ти, о мій Боже, як обличчям своїм обернувся я до Тебе, непохитно тримаючись за поворозку благодатного провиді́ння Твого й щедрості Твоєї та припавши до окра́ю шат ніжних милостей Твоїх і щедрих благодіянь. Не руйнуй, молю Тебе, сподівань моїх досягти того, що призначив Ти для слуг Своїх, які обернулися до двору Твого й до святилища присутності Твоєї та які дотримуються Посту з любові до Тебе. Я визнаю, о мій Боже, що все, що походить від мене, є абсолютно не гідним володарювання Твого й зовсім не відповідає величі Твоїй. Проте благаю Тебе Іменем Твоїм, через яке — у славі пречудових титулів Своїх — відкрив Ти Себе всім створінням у цьому Одкровенні, яким — через найосяйніше Ім’я Своє — явив Ти красу Свою: дозволь мені відпити вина милосердя Твого й чистого напою ласки Твоєї, що струмує з правиці волі Твоєї, аби міг я так зосередити свій погляд на Тобі й настільки зректися всього, крім Тебе, щоб світ цей і все, що в ньому створене, постали переді мною, мов день скороминущий, який Ти навіть не зволив створити.
А ще я благаю Тебе, о мій Боже: пролий з небес волі Своєї та хмар милосердя Свого те, що омиє нас від тлінного смороду наших про́гріхів, о Ти, Хто іменує Себе Богом милосердя! Ти, воістину, Можновладний, Всеславний, Добродійний.
Не відмовляйся, о мій Господи, від того, хто обернувся до Тебе, і не дай тому, хто наблизився до Тебе, бути відкинутим геть від двору Твого. Не віднімай надію в прохача, який благально простягнув руки свої, прагнучи благодаті Твоєї та ласки, і не позбавляй щирих слуг Своїх чудес лагідних милостей Твоїх і ніжної прихильності Твоєї. Ти — той, Хто Прощає, і Найщедріший, о мій Господи! Маєш Ти владу чинити так, як любо Тобі. Усі, крім Тебе, безсилі протистояти явленням могуття Твого, наче спантеличені перед доказами багатства Твого, наче ніщо порівняно з виявами неосяжного панування Твого та позбавлені всякої сили супроти знаків і знамень влади Твоєї. Який же існує прихисток, крім Тебе, о мій Господи, до якого можу поринути я, і який є притулок, куди можу поспішити? Ні, сила могуття Твого мені за свідка! Немає захисника, крім Тебе, немає куди тікати, крім як до Тебе, ні́где шукати притулку, крім як у Тобі. Сподоби мене скуштувати, о мій Господи, божественної солодкості згадування Тебе й хвали Тобі. Присягаюся могуттям Твоїм! Кожен, хто скуштує такої солодкості, звільниться від будь-якої прихильності до цього світу й усього, що існує в ньому, і, очищений від згадування всіх, крім Тебе, оберне обличчя своє до Тебе.
Тож надихни душу мою, о мій Боже, дивним згадуванням Тебе, аби міг я уславлювати ім’я Твоє. Не зараховуй мене до тих, хто, читаючи слова Твої, неспроможний віднайти прихований дар, який за повелінням Твоїм міститься там та який оживляє душі створінь Твоїх і серця слуг Твоїх. Сподоби мене, о мій Господи, уважатися серед тих, кого так зворушили духмяні пахощі, які розносяться в дні Твої, хто поклав життя своє за Тебе та поспішив до місця загибелі своєї в прагненні своєму поглянути на красу Твою, жадаючи досягти присутності Твоєї. І якби хтось перестрів їх на їхньому шляху та запитав: «Куди прямуєте ви?» — вони відказали б: «До Бога, Того, Хто володіє всім, Помічника в Небезпеці, Самосущого!»
Прогріхи, учинені тими, хто відвернувся від Тебе та з погордою поставився до Тебе, не змогли завадити їм любити Тебе, і спрямувати до Тебе обличчя свої, і обернутися до милосердя Твого. Ось ті, кого благословив Вишній Сонм, кого прославляють мешканці неминущих Міст, а, крім них, ще й ті, на чиєму чолі найпіднесеніше перо Твоє вивело: «Ось! Це люди Баха́. Завдяки їм пролилося сяєво світла проводу». Так було встановлено — наказом Твоїм і волею Твоєю — у Скрижалі нескасовного повеління Твого.
А тому проголоси́, о мій Боже, їхню велич і велич тих, хто за життя або ж після смерті обертається навколо них. Наділи їх тим, що призначив Ти для праведників з-поміж створінь Своїх. Можний Ти чинити будь-що. Немає Бога, крім Тебе, Всевладного, Помічника в Небезпеці, Всемогутнього, Найщедрішого.
Не клади кінець ані постам нашим цим постом, о мій Господи, ані завітам, які учинив Ти цим завітом. Прийми ж усе, що вчинили ми з любові до Тебе й аби догодити Тобі, і все, що ми не доробили через залежність від згубних і порочних пристрастей своїх. І сподоби нас непохитно триматися любові до Тебе та благовоління Твого й убережи нас від кривди тих, хто зрікся Тебе та заперечує пречудові знамення Твої. Ти, істинно, Господь світу цього й світу прийдешнього. Немає Бога, крім Тебе, Піднесеного, Всевишнього.
Звелич, о Господи мій Боже, Того, Хто є Первинною Точкою, Божественною Таїною, Невидимою Сутністю, Вранішньою Зорею Божественності та Явленням Владицтва Твого, через Кого стало зрозумілим усе знання минулого й усе знання майбутнього; через Кого було явлено перли прихованої мудрості Твоєї та відкрито таємницю заповітного Імені Твого; Кого призначив Ти Провісником Того, через Чиє Ім’я Букви слова «Будь» було скріплено воєдино; через Кого було сповіщено про велич Твою, верховну владу Твою й могуття Твоє, і через Кого низпослано було слова Твої, і чітко викладено закони Твої, і повсюдно поширено знамення Твої, і встановлено Слово Твоє; через Кого було оголено серця обранців Твоїх і було зібрано разом усіх, хто був на небесах, і всіх, хто був на землі; Кого нарік Ти Алі-Мухаммедом у царстві імен Своїх і Духом Духів у Скрижалях нескасовного повеління Твого; Кому присвоїв Ти власний титул Свій; до Чийого імені — наказом Твоїм і силою могуття Твого — було примушено повернутися всі інші імена й у Кому сподобив Ти здобути остаточної завершеності якості Свої й титули. Йому також належать ті імена, які приховано в бездоганних скиніях Твоїх, у невидимому світі Твоєму та в освячених містах Твоїх.
Звелич також тих, хто увірував у Нього та в знамення Його й обернувся до Нього, з-поміж тих, хто визнав єдність Твою в Останньому з Явлень Його — Явленні, яке згадав Він у Скрижалях Своїх, і Книгах Своїх, і Писаннях Своїх, і в усіх пречудових віршах і подібних до самоцвітів рядках, що зійшли на Нього. Це те саме Явлення, Чий завіт наказав Ти Йому утвердити, перш ніж утвердив Він Свій власний завіт. Він Той, Кому підносив хвалу Байан. У ньому уславлялася доcконалість Його, і встановлювалась істина Його, і проголошувалась верховна влада Його, і довершувалася Справа Його. Блаженний той, хто обернувся до Нього й виконав те, що повелів Він, о Ти, Хто є Господом світу та Жаданням всіх тих, що пізнали Тебе!
Хвала Тобі, о мій Боже, адже допоміг Ти нам визнати й полюбити Його. Тож я покірно благаю Тебе Ним і Тими, хто є Вранішніми Зорями Божественності Твоєї, і Явленнями Владицтва Твого, і Скарбницями Одкровення Твого, і Вмістищами натхнення Твого: сподоби нас служити й коритися Йому та наділи нас силою, аби стати нам помічниками Справи Його й тими, хто розпорошує ворогів Його. Можний Ти чинити все, що любо Тобі. Немає Бога, крім Тебе, Всемогутнього, Всеславного, Того, Чиєї допомоги шукають усі люди!
Хвала нехай буде Тобі, о Господи мій Боже! Ми тримали Піст згідно з велінням Твоїм і перериваємо його завдяки любові Твоїй та благоволінню Твоєму. Зволи ж прийняти, о мій Боже, ті діяння, що їх учинили ми на стезі Твоїй цілковито заради краси Твоєї з обличчями, оберненими до Справи Твоєї, вільні від усього, крім Тебе. І наділи прощенням Твоїм нас, праотців наших і всіх тих, хто повірив у Тебе та могутні знамення Твої в цьому найвеличнішому, найславетнішому Одкровенні. Можний Ти чинити, що забажаєш. Ти, воістину, Найпіднесеніший, Всемогутній, Необмежений.
Хвала Тобі, о Боже, мій Боже! Ось дні, у які звелів Ти обранцям Своїм, любим Тобі та слугам Своїм тримати Піст, що його зробив Ти світочем для людей царства Твого так само, як зробив Ти обов’язкову молитву сходами вгору для тих, хто визнав єдність Твою. Я благаю Тебе, о мій Боже, цими двома могутніми стовпами, які призначив Ти як славу та честь для всього роду людського: убережи релігію Свою від зловмисності безбожників та інтриг усіх нечестивців. О Господи, не приховуй світло, яке явив Ти силою Своєю та всемогуттям Своїм. І допоможи тим, хто щиро вірить у Тебе, сонмами видимого та невидимого — велінням Своїм і верховною владою Своєю. Немає Бога, крім Тебе, Всемогутнього, Можновладного.
В Ім’я Бога, Найдревнішого, Найвеличнішого.
Воістину, серця праведних охоплені вогнем розлуки: де ж відблиск світла Лику Твого, о Коханий світів?
Ті, що наближені до Тебе, покинуті в темряві розпачу: де ж сяєво світанку возз’єднання з Тобою, о Жадання світів?
Тіла обраних Твоїх лежать, охоплені трепетом, у віддаленій пустелі: де ж океан присутності Твоєї, о Ти, Хто зачаровує світи?
Руки в палкому жаданні здійняті до небес милості Твоєї та великодушності: де ж дощі дарів Твоїх, о Ти, Хто відповідає світам?
Невірні повстали у свавіллі з усіх боків: де ж непереборна сила можновладного пера Твого, о Завойовнику світів?
Гавкіт псів лунає зусібіч: де ж лев лісу могуття Твого, о Карателю світів?
Холод скував усе людство: де ж тепло любові Твоєї, о Полум’я світів?
Страждання досягло апогею: де ж знаки підтримки Твоєї, о Рятівнику світів?
Пітьма охопила більшість народів: де ж блиск величі Твоєї, о Сяєво світів?
Шиї людей витягнуті в озлобленні: де ж мечі відплати Твоєї, о Знищувачу світів?
Приниження досягло найбільшої глибини: де ж символи слави Твоєї, о Славо світів?
Скорботи дошкуляють Явителю Імені Твого — Всемилосердний: де ж радість Вранішньої Зорі Одкровення Твого, о Насоло́до світів?
Муки спіткали всі народи землі: де ж знамена втіхи Твоєї, о Радосте світів?
Бачиш Ти Серце Світання знамень Своїх, завішене порочними навіюваннями: де ж персти могуття Твого, о Владо світів?
Пекельна спрага охопила всіх людей: де ж ріка благодаті Твоєї, о Милосте світів?
Жадібність полонила весь рід людський: де ж утілення зречення, о Господи світів?
Бачиш Ти Скривдженого цього самотнім у вигнанні: де ж воїнства небес Веління Твого, о Вседержителю світів?
Покинуто мене в чужій землі: де ж символи вірності Твоєї, о Довіро світів?
Смертельна агонія охопила всіх людей: де ж вирування Твого океану вічного життя, о Життя світів?
Нашіптування Сатани було вдихнуто в кожне створіння: де ж метеор вогню Твого, о Світоче світів?
Сп’яніння пристрастю спотво́рило більшість роду людського: де ж вранішні зорі чистоти, о Жадання світів?
Бачиш Ти, як Скривдженого цього, неначе завісою, огорнуто тиранством серед сирійців: де ж сяєво вранішнього світла Твого, о Світоче світів?
Бачиш Ти, заборонено Мені мовити: то звідки ж пролунають наспіви Твої, о Солове́ю світів?
Більшість народу занурена у фантазії та суєтні уявлення: де ж виразники безсумнівності Твоєї, о Засвідчення світів?
Баха́ в морі смутку потопає: де ж Ковчег спасіння Твого, о Рятувальнику світів?
Бачиш Ти Вранішню Зорю речення Свого в темряві творіння: де ж сонце небес милості Твоєї, о Ти, Хто дарує світло світам?
Світочі істини й чистоти, відданості й честі загасили: де ж знамення карального гніву Твого, о Рушію світів?
Чи бачиш Ти когось, хто заступається за Тебе або замислюється над тим, що спіткало Його на стезі любові Твоєї? Тепер перо Моє завмирає, о Коханий світів.
Гілки Божественного Древа Лот зламано бурхливими штормами долі: де ж прапори допомоги Твоєї в скруті, о Звитяжцю світів?
Лик цей сховано під прахом наклепу: де ж вітерці співчуття Твого, о Милосердя світів?
Шати святості заплямовані людьми омани: де ж убрання святості Твоєї, о Окрасо світів?
Море благодаті завмерло від заподіяного руками людськими: де ж хвилі щедрості Твоєї, о Жадання світів?
Двері, що ведуть до Божественної Присутності, замкнені тиранією недругів Твоїх: де ж ключ дару Твого, о Ти, Хто відмикає світи?
Жовкне листя через отруйні вітри заколоту: де ж злива з хмар щедрості Твоєї, о Дарувальнику світів?
Всесвіт затьмарений порохом гріха: де ж вітерці прощення Твого, о Ти, Хто прощає світи?
Юнак цей покинутий на самоті в пустельному краю: де ж дощ небесної милості Твоєї, о Обдаровувачу світів?
О Верховне Перо, почули Ми найсолодший поклик Твій у царстві вічному: прислухайся ж до того, що промовляють Вуста Величі, о Скривджений світів!
Якби не холод, як тоді восторжествував би запал слів Твоїх, о Тлумачу світів?
Якби не лихо, як тоді засяяло б сонце терпіння Твого, о Світоче світів?
Не тужи через нечестивих. Створено Тебе було, аби терпів Ти і витримував, о Терпіння світів.
Яким чарівним був світанок Твій на обрії Завіту серед підбурювачів заколоту та прагнення Твоє до Бога, о Кохання світів.
Завдяки Тобі знамено незалежності встановлено було на найвищих вершинах і море щедрості здійнялося, о Вознесіння світів!
Через самотність Твою засяяло Сонце Єдності, і вигна́нням Твоїм убралася земля Єдності. Будь же терплячим, о Ти, Вигна́ння світів.
Зробили Ми приниження вбранням слави, а страждання — окрасою храму Твого, о Гордосте світів.
Бачиш Ти, що сповнені серця ненависті, та не помічати — Тобі, о Ти, Приховувачу гріхів світів.
Коли блищать мечі, рушай уперед! Коли співають стріли, продовжуй наступати! О Ти, Жертвоприношення світів.
Заплачеш Ти чи заплакати мені? Радше заридаю я над нечисленністю поборників Твоїх, о Ти, Хто змусив плакати світи.
Воістину, почув я Поклик Твій, о Всеславний Коханий, і нині лице Баха́ палає жаром страждання та вогнем сяйного слова Твого, і повстав Він у відданості на місці жертвоприношення, сподіваючись на благовоління Твоє, о Промислителю світів.
О Алі-Акбар, подякуй Господу за Скрижаль цю, від якої можеш вдихнути аромат лагідності Моєї та дізнатися те, що спіткало Нас на стезі Бога, Обожнюваного всіх світів.
Якщо всі слуги читатимуть і міркуватимуть над цим, запалено буде в жилах їхніх вогонь, що запалить світи.
(Ця Скрижаль читається в Усипальницях Бахаулли та Ба́ба. Її також часто використовують з нагоди Їхніх річниць.)
Хвала, що зайнялася світанком від найвеличнішої Сутності Твоєї, і слава, що засяяла від найпроменистішої Краси Твоєї, належать Тобі, о Ти, Хто є Виявом Величі, і Царем Вічності, і Господом усіх, хто на небесах і на землі! Я свідчу, що через Тебе верховна влада Бога та панування Його й величність Бога та велич Його явлені були, і Денні Світила прадавнього сяєва пролили блиск свій у небесах нескасовного повеління Твого, і Краса Невидимого засяяла над обрієм творіння. І свідчу я, що одним лиш розчерком Пера Твого було звершено наказ Твій «Будь!», і Потаємний Секрет Бога було розголошено, і все творіння було покликано до буття, і всі Одкровення — низпослано.
І засвідчую я також, що через красу Твою було розкрито красу Обожнюваного, і через лице Твоє засяяв лик Жаданого, і словом від Себе зробив Ти вибір між усіма створіннями, сподобивши тих, хто відданий Тобі, піднестися на вершину слави, а невірних змусивши впасти в найглибшу безодню.
Я засвідчую, що той, хто пізнав Тебе, — пізнав Бога, а той, хто досяг присутності Твоєї, — досяг присутності Бога. Тож безмірно благословенний той, хто повірив у Тебе й знамення Твої, і впокорився перед верховною владою Твоєю, і вдостоївся честі зустріти Тебе, і вдовольнив волю Твою, і обертається навколо Тебе, і постав перед престолом Твоїм. Горе тому, хто прогрішив проти Тебе, і зрікся Тебе, і відкинув знамення Твої, і не визнав верховної влади Твоєї, і повстав проти Тебе, і сповнився пихи́ перед ликом Твоїм, і заперечив свідчення Твої, і втік від влади Твоєї та панування Твого, і був зарахований до невірних, чиї імена записано перстами веління Твого на святих Скрижалях Твоїх.
Тож овій мене, о мій Боже та мій Коханий, святими подувами милостей Твоїх — з правиці милосердя Твого та ніжної турботи Твоєї, аби могли вони віднести мене від себе та від світу до дворів близькості Твоєї та присутності Твоєї. Можний Ти чинити те, що любо Тобі. Твоїм, істинно, є верхове́нство над усім сущим.
Згадування Бога та хвала Йому, слава Бога та сяєво Його належать Тобі, о Ти, Хто є Красою Його! Я засвідчую, що око творіння ніколи не споглядало жодного, кого скривдили б так, як Тебе. Усі дні життя Свого був Ти занурений в океан скорбот. Був час, коли перебував Ти в кайданах і ланцюгах, іншим часом погрожували Тобі мечі ворогів Твоїх. Однак, незважаючи на це, наказав Ти всім людям триматися того, що приписано було Тобі Тим, Хто є Всевідцем, Всемудрим.
Нехай дух мій буде жертвою за ті кривди, яких зазнав Ти, а душа моя — викупом за ті нещастя, що Ти витерпів. Я покірно молю Бога — Тобою й тими, чиї обличчя осяяні блиском світла лику Твого, і хто — з любові до Тебе — дотримувався всього, що їм було наказано, прибрати завіси, що постали між Тобою та створіннями Твоїми, і подати мені благо цього світу та світу прийдешнього. Ти, істинно, Всемогутній, Найпіднесеніший, Всеславний, Той, Хто вічно прощає, Найспівчутливіший.
Благослови ж, о Господи мій Боже, Божественне Древо Лот, і листя його, і гілки його, і віти його, і стовбури його, і паростки його, доки зберігатимуться найпрекрасніші титули Твої та існуватимуть найвеличніші якості Твої. І захисти його від підступності нападника та війська деспотії. Ти, істинно, Всемогутній, Можновладний. Благослови також, о Господи мій Боже, слуг Своїх та служниць, які досягли Тебе. Ти дійсно Всещедрий, Чия милість безмежна. Немає Бога, крім Тебе, Того, Хто вічно прощає, Найвеликодушнішого.
(Ця молитва, що її явив Абдул-Баха́, читається в Його Усипальниці. Її також можна читати як особисту молитву.)
Усякий, хто промовлятиме цю молитву зі смиренням і пристрастю, принесе радість і втіху серцю Слуги цього. Це буде те саме, що зустрітися з Ним віч-на-віч.
Він — Всеславний!
О Боже, мій Боже! Смиренно та слізно, у мольбі підіймаю я руки свої до Тебе й опускаю обличчя своє в порох того Порога Твого, що піднесений над знанням мудреців і хвалою всіх, хто уславлює Тебе. Поглянь милостиво на слугу Свого — покірного та смиренного край дверей Твоїх — оком милосердя Свого та занур його в Океан вічної благодаті Своєї.
Господи! Він — убогий і скромний слуга Твій, що зачарувався та благає Тебе, полонений у руці Твоїй, палко молиться до Тебе, цілковито покладається на Тебе, обливається слізьми перед ликом Твоїм, закликає до Тебе й покірно просить Тебе такими словами:
О Господи, мій Боже! Подаруй мені ласку Свою, аби міг я служити тим, кого любиш Ти, зміцни мене в моєму служінні Тобі, осяй чоло моє світлом поклоніння у Твоєму дворі святості та блиском молитви Твоєму Царству величі. Допоможи мені бути самовідданим край небесного входу брами Твоєї, сподоби мене зректися всього у святих тере́нах Твоїх. Господи! Дай мені напитися з чаші самовідданості, зодягни мене в шати її та дозволь зануритися в океан її. Зроби мене порохом на шляху любих Тобі й дозволь принести душу мою в жертву за землю, ушляхетнену слідами обранців Твоїх на стезі Твоїй, о Господи Слави у Вишніх!
Цією молитвою слуга Твій закликає до Тебе і на світанку, і в нічний час. Удовольни сокровенне бажання його, о Господи! Осяй серце його, звесели душу його, запали світло його, аби міг він служити Справі Твоїй та слугам Твоїм.
Ти — Обдаровувач, Жалісливий, Найщедріший, Милостивий, Милосердний, Співчутливий.
«Бахаулла наділив ці щоденні обов’язкові молитви разом із кількома іншими спеціальними молитвами, як-от Молитва про зцілення та Скрижаль Ахмаду, особливою силою та значенням, тому їх так і належить сприймати, а віряни мають промовляти їх із безумовною вірою та впевненістю в тому, що через ці молитви вони можуть досягнути ще ближчого спілкування з Богом і повніше долучитися до законів Його та заповідей».
З листа, написаного від імені Шоґі Еффенді
Він — Цар, Всевідець, Мудрий!
Ось Райський Соловей співає на гілках Дерева Вічності, святими й солодкими наспівами проголошуючи щирим радісну вість про близькість Бога, закликаючи вірян у Божественній Єдності до двору Присутності Великодушного, сповіщаючи зреченим звістку, яку було явлено Богом — Царем, Славним, Незрівнянним, спрямовуючи закоханих до престолу святості та цієї осяйної Краси.
Воістину, це та Найвеличніша Краса, передвіщена в Книгах Посланців, завдяки Якій істина буде відособлена від омани, а мудрість кожної заповіді буде перевірена. Воістину, Він — Дерево Життя, яке приносить плоди Бога — Піднесеного, Владного, Величного.
О Ахмаде! Засвідчи, що, воістину, Він — Бог і немає Бога, крім Нього — Царя, Захисника, Незрівнянного, Всеможного. І Той, Кого направив Він, на ім’я Алі, Істинним був від Бога, Чиїм заповідям усі ми коримося.
Скажи: О люди, підкоряйтеся законам Бога, що заповідані в Книзі Байан Славним, Мудрим. Воістину, Він — Цар Посланців, а Книга Його — Матір-Книга, якби лише ви відали.
Так той Соловей виголошує поклик Свій до вас із цієї в’язниці. Він має лиш передати це ясне послання. Хто б не забажав — най би відвернувся від цієї поради, а хто б не забажав — най би обрав шлях до Господа свого.
О люди, якщо відкидаєте ви вірші ці, то завдяки якому підтвердженню увірували ви в Бога? Надайте його, о зібрання зрадливих.
Ні, присягаюся Тим, у Чиїй руці моя душа, вони не можуть і ніколи не зможуть зробити цього, навіть якщо об’єднаються, аби допомогти одне одному.
О Ахмаде! Не забудь щедрот Моїх, коли Я відсутній. Пам’ятай дні Мої у дні твої, а також страждання Мої та вигнання в цій віддаленій в’язниці. І будь таким непохитним у любові Моїй, щоб серце твоє не здригнулося, навіть якщо мечі ворогів ударами хлинуть на тебе, а небеса та земля вповні повстануть проти тебе.
Будь полум’ям вогню до ворогів Моїх і рікою життя вічного — до тих, хто любий Мені, і не будь із тих, хто сумнівається.
І якщо спіткало тебе лихо на Моєму шляху або занепад заради Мене, не турбуйся через це.
Покладись на Бога — твого Бога та Господа батьків твоїх. Адже люди блукають шляхами омани, позбавлені проникливості, щоб побачити Бога власними очима чи почути Наспів Його власними вухами. Такими Ми знайшли їх, чому й ти є свідком.
Тож забобони їхні стали завісами між ними та їхніми власними серцями й утримали їх від шляху Бога — Піднесеного, Величного.
Будь певний, що, воістину, той, хто відвертається від цієї Краси, також відвернувся від Посланців минулого та виявляє погорду до Бога од віку до віку.
Вивчи добре цю Скрижаль, о Ахмаде! Наспівуй її у дні твої та не утримуйся від цього. Адже, воістину, Бог призначив тому, хто наспівує її, винагороду сотні мучеників і служіння в обох світах. Цими милостями наділили Ми тебе як благодаттю з Нашого боку та милістю від Нашої присутності, аби міг ти бути серед тих, хто вдячний.
Богом присягаюся! Якщо той, хто перебуває в скруті чи нещасті, прочитає цю Скрижаль із цілковитою щирістю, Бог розвіє смуток його, покладе край його труднощам і позбавить скорбот.
Воістину, Він — Милосердний, Співчутливий. Нехай славиться Бог, Господь усіх світів!
«Вивчайте Скрижаль Святого Мореплавця, аби пізнати правду, і зауважте, що Благословенна Краса вповні передбачив майбутні події. Нехай це стане пересторогою для проникливих!»
Абдул-Баха́
Він — Милостивий, Палко Коханий!
О Святий Мореплавцю!
Вели́ своєму ковчегу вічності постати перед Сонмом Небесним,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Спусти його на прадавнє море, в Ім’я Його — Найдивовижніший,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
І нехай духи ангельські зійдуть на нього, в Ім’я Бога — Всевишній.
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Зніми його з якоря, аби міг він пливти океаном слави,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Дасть Боже, мешканці на ньому досягнуть обителей близькості, що в царстві вічному.
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
А як досягнуть берега святого, узбережжя морів багряних,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Вели́ їм виступити вперед і досягти цього положення неземного незримого,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Положення, у якому Господь у Полум’ї Краси Своєї з’явився в дереві невмирущому;
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
У якому очистилися втілення Справи Його від свого егоїзму та пристрасті;
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Навколо якого Слава Мойсея кружляє з воїнствами вічними;
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
У якому Рука Божа простягнута була від Його грудей Величі;
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
У якому ковчег Справи залишається непорушним, навіть якщо проголошено мешканцям його всі якості божественні.
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
О Мореплавцю! Навчи ж тих, хто в ковчегу, того, чого навчили ми тебе за таємничою завісою.
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Дасть Бог, не затримаються вони на священному сніжно-білому місці,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
А злетять на крилах духа до того положення, яке підніс Господь вище за будь-яке згадування у світах нижніх,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
І ширятимуть у просторі наче улюблені птахи у сфері вічного возз’єднання;
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Пізна́ють таємниці, приховані в Морях світла.
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Подолали вони рівні обмежень земних і досягли щаблів єдності божественної, осередку проводу небесного.
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Зажадали вони піднестися до того положення, яке призначив Господь бути вищим за їхні положення.
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Після цього полум’яний метеор вигнав їх із тих, хто перебуває в царстві Присутності Його,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
І почули вони Голос Величі, який пролунав із-за шатра невидимого, що на Узви́шші Слави:
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
«О ангели-охоронці! Поверніть їх до їхньої домівки у світі нижньому,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Адже намірилися вони піднестися до тієї сфери, якої не досягали ніколи крила голубки небесної;
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Де корабель фантазій стоїть непорушно, чого не здатен осягнути розум тих, хто розуміє».
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Після того діва небесна визирнула з піднесеної світлиці своєї,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
І подала Сонму Небесному знак, піднявши брову,
Нехай славиться мій Господь, Всеславний!
Заливши світлом лику свого небеса й землю,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
І коли сяйво краси її пролилося на народ пороху,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Усі істоти здригнулись у смертних могилах своїх.
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Проголосила вона тоді заклик, якого не чуло жодне вухо за цілу вічність,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
І тим возвістила: «Присягаюся Господом! Тому, у серці чийому нема аромату любові до цього піднесеного та славетного Юнака-Ара́ба,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
У жодному разі не піднестися до слави найвищих небес».
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Після того покликала вона до себе одну діву зі служниць своїх
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
І наказала їй: «Спустись у простір з обителей вічності
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
І обернися на те, що приховали вони в глибинах сердець своїх.
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Якщо ж вдихнеш ти аромат убрання Юнака, якого приховано було в скинії світла через те, що вчинили руки нечестивих,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Вигукни всередині себе, аби всі мешканці покоїв Раю, що є втіленнями багатства вічного, могли зрозуміти й почути;
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Аби могли вони зійти зі своїх нетлінних покоїв і затремтіти,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
І цілувати їхні руки й ноги за те, що піднеслися вони до висот відданості;
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Мабуть, зможуть вони відчути від їхніх шат аромат Коханого».
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Тоді ж лице коханої панни заясніло над небесними покоями, неначе світло, що лине від лику Юнака над смертним храмом Його;
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
І тоді спустилась вона, прикрашена так, щоб осяяти небеса й усе, що на них.
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Узялася вона до справи та наповнила пахощами всі створіння в краях святості та величі.
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Коли ж досягла вона того місця, повстала на весь зріст свій аж у серці творіння
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
І спробувала вдихнути аромат їхній у час, що не знає ані початку, ані кінця.
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Не знайшла вона в них те, чого жадала, і це, воістину, лише одна з дивовижних оповідей Його.
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Тоді голосно скрикнула вона, заридала, повернулась до положення свого в найвеличнішій обителі своїй,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
І далі промовила єдине містичне слово, яке таємно прошепотіли медові вуста її,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
І виголосила заклик до Сонму Небесного та безсмертних дів небесних:
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
«Богом присягаюся! Не відчула я від цих бездіяльних позивачів подуву Відданості!
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Богом присягаюся! Юнак цей залишився самотнім і покинутим у краю вигнання в руках безбожників».
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Скрикнула вона тоді всередині себе так, що Сонм Небесний закричав і затремтів,
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
І впала вона в пил і занепала духом. Здавалося, була вона покликана й почула Того, хто призвав її до Обителі Вишньої.
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Нехай славиться Той, хто створив її із сутності любові аж у серці піднесеного раю Свого!
Нехай славиться Господь мій, Всеславний!
Услід за тим поквапилися вийти з покоїв своїх діви небесні, ликів яких не споглядало око жодного з мешканців найпіднесенішого раю.
Нехай славиться Господь наш, Всевишній!
Зібралися вони навколо неї, та — уявіть лиш! — побачили вони, що тіло її впало в порох;
Нехай славиться Господь наш, Всевишній!
Й узрівши стан її та осягнувши слово оповіді, яку розповів Юнак, оголили вони голови свої, розірвали на шматки вбрання свої, били себе по обличчях, забули про радість, залилися слізьми та плескали себе долонями по щоках, і це, воістину, одна з таємничих жахливих мук —
Нехай славиться Господь наш, Всевишній!